Систему освіти небезпідставно вважають фабрикою смислів, а навчання – основою формування уявлення про світ і відносини людей у ньому. Визнаючи важливість цього, український Уряд наприкінці 2022 року схвалив Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та план з її реалізації. Що це означає для освітян, які працюють у територіальних громадах?
Органам місцевого самоврядування делеговані повноваження реалізовувати політику рівності жінок і чоловіків з часу формування Україною гендерної політики на державному рівні. Але пріоритетність принципу рівності в контексті євроінтеграції України особливо потужно зазвучала останнім часом. Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року дозволяє освітянам бачити межі своєї відповідальності у цих питаннях, а також мати практичні підказки щодо того, як саме досягати гендерної рівності. Основні стратегічні цілі названої Стратегії можна викласти у таких тезах:
Важливим буде підкреслити, що така увага до питань гендерної рівності в освіті несе переваги не лише для тих, з ким працюють освітяни, а й для самих освітян. Так, перша стратегічна ціль Стратегії передбачає проведення в колективах освітян гендерних соціальних аудитів, результати яких покликані зробити умови роботи колективів більш чутливими до потреб різних груп жінок і чоловіків. Фіксація ідей рівності у колективному договорі дозволяє мати додаткові зручності для осіб, які мають сімейні обов’язки, гнучкі умови праці та інші можливості для суміщення професійного та приватного життя. Що ж стосується всіх інших регламентуючих документів в освіті, то згадування в них ідей рівності не є зайвим, а робить цю політику видимою, надає їй актуальності, обов’язковості та відповідальності, адже в недавньому минулому навколо гендерної тематики в Україні було чимало дезінформації та навмисної дискредитації.
У межах реалізації другої стратегічної цілі у якості прикладів гендерно чутливих практик можна навести цілу низку ініціатив серед яких:
1) створення безбар’єрного, інклюзивного середовища, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;
2) навчання/виховання атмосфери взаємоповаги, взаємодії, колегіальності, інклюзивності, неповторної індивідуальності кожної особи;
3) формування уявлення про рівні права та можливості жінок і чоловіків, про рівність жінок і чоловіків та партнерства у сім’ї та суспільстві, безпеку та згоду у стосунках, розкриття нав’язуваних інформаційними джерелами стереотипів за ознакою статі або інших стереотипів, що принижують гідність жінок і чоловіків;
4) заохочення хлопців і дівчат до спільної господарсько-побутової праці, спільних занять/ігор, спільного користування ігровим/навчальним інвентарем;
5) надання здобувачкам і здобувачам освіти повної та вичерпної інформації щодо можливості професійного самовизначення та оволодіння професійними вміннями відповідно до особистісних здібностей та інтересів без обмеження їх рамками “жіночих/ чоловічих” професій; проведення кампаній для інформування та мотивації дівчат і жінок щодо вибору нестереотипної кар’єри STEM;
6) використання гендерно чутливої та недискримінаційної мови тощо.
Третя стратегічна ціль передбачає різні форми роботи з підвищення рівня знань та навичок освітян у питаннях гендерної рівності – через тематичні конференції, доступ до інформаційних джерел, участь у відповідних проєктах, проведення гендерних аудитів, експертиз, консультацій.
Четверта стратегічна ціль, окрім іншого, містить цілу низку напрямів роботи, що пов’язують гендерну рівність з безпекою, розв’язанням конфліктів, післявоєнним відновленням, адже визнано, що рівень гендерної рівності пов’язаний з рівнем конфліктів у суспільстві і навпаки.
Наскрізними завданнями Стратегії вже традиційно є удосконалення збору даних, дезагрегованих за ознакою статі, а також критичне осмислення та подолання гендерних стереотипів.
З повним текстом Стратегії та планом до неї можна ознайомитись за посиланням. А у відповідь на те, що часом конкретні приклади дій на досягнення гендерної рівності здаються складно досяжними, Асоціація ОТГ зібрала колекцію реалізованих українськими громадами практик, досвід яких може вам допомогти визначитись з власними ініціативами. Запрошуємо до ознайомлення з ними за посиланням.
Матеріал підготувала експертка Шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні”
Tags:
Source:
Проект “Підтримка децентралізації в Україні” (SALAR International)
24 July 2026
Реорганізація чи перепрофілювання: як не помилитися, створюючи ліцей
Реорганізація чи перепрофілювання: як не...
Сесія ради громади відбулася. Рішення ухвалено. Школа І–ІІІ ступенів має стати академічним ліцеєм і,...
24 July 2026
Not Just for Diplomats: Seven Principles of the...
International engagement by Ukrainian communities has changed dramatically in recent years Whereas it was once...
23 July 2026
Is it really enough simply to identify several...
This process actually requires a much more in-depth analysis: primarily, of the number of future senior school...
23 July 2026
Кабмін підтримав законопроєкт про посилення захисту дітей: які зміни очікують громади
Кабмін підтримав законопроєкт про посилення...
Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності законопроєкт «Про...