У громадах частіше публікують інформацію про бюджет, однак значно рідше залучають жителів до бюджетного процесу. Про це свідчать дані експрес-аналізу за результатами стартового оцінювання рівня бюджетної прозорості та партисипації у 20 громадах-учасницях проєкту “Бюджетна партисипація від А до Я", що реалізується Громадським Партнерством "За прозорі місцеві бюджети!" за підтримки проєкту USAID HOVERLA.

Згідно з даними аналізу, у громадах переважно виконуються базові вимоги щодо оприлюднення бюджетної інформації на кожному з етапів бюджетного процесу. Майже в усіх громадах найбільшого серед інших рівня досяг саме критерій оприлюднення рішення про бюджет. Але, наприклад, прогноз місцевого бюджету, бюджетні запити, паспорти бюджетних програм, фінансові плани та плани розвитку комунальних підприємств тощо публікуються значно рідше. Що стосується залучення громадян, то в громадах переважно використовують лише окремі елементи партисипації під час формування, планування бюджету та використання бюджетних коштів. Зазвичай це відбувається у межах виконання прямих вимог законодавства.

“За результатами оцінювання можна констатувати, що майже половина громад-партнерок має успішний досвід впровадження громадського бюджету. В цілому, за минулий рік в громадах рідко працювали з жителями шляхом залучення до бюджету участі через воєнний стан та заборону певного виду витрат коштами місцевого бюджету. Проте такий інструмент закріплено в громадах на рівні затвердженого нормативно-правового акту, окремо створені або використовуються онлайн-платформи для презентації проєктів та організації онлайн-голосування”, - пояснив Анатолій Бойко, координатор Громадського Партнерства «За прозорі місцеві бюджети!».

У межах реалізації проєкту “Бюджетна партисипація від А до Я” експерти та експертки Партнерства підготували і передали громадам дорожні мапи системних змін та першочергових кроків щодо впровадження практик відкритості, прозорості та підзвітності до бюджетної політики. У мапах містяться докладні рекомендації щодо покрокового підвищення рівня прозорості бюджетного процесу та залучення громадян на кожному з його етапів і формування, в підсумку, цілісної системи в цій сфері.

“За кожним із показників ми надаємо конкретний перелік рекомендованих дій, назви нормативно-правових актів, які варто затвердити, їхню суть та інструменти впровадження, всі необхідні дати й ключових виконавців. Ці рекомендації базуються на чинному законодавстві та успішних практиках громад, в яких наше Партнерство уже допомагало впроваджувати інструменти бюджетної партисипації і які продовжують працювати там навіть через кілька років після завершення грантових програм. А це свідчить про те, що наші дорожні мапи апробовані на практиці та працюють. Крім цього, наші експерти будуть супроводжувати громади в процесі імплементації цих дорожніх мап і вже цього року допоможуть впровадити та відпілотувати, як мінімум, по два інструменти бюджетної партисипації в кожній громаді. ”, - розповів Анатолій Бойко.

Нагадаємо, учасницями  проєкту є Боратинська, Вишнівська, Рожищенська, Локачинська громади з Волині; Ємiльчинська й Тетерівська громади з Житомирщини; Ясінянська, Полянська, Великобичківська, Горінчівська, Іршавська громади із Закарпаття; Жовківська громада з Львівщини; Арцизька, Южненська і Білгород-Дністровська громади з Одещини; Здолбунівська, Острозька, Рокитнівська, Радивилівська та Білокриницька громади з Рівненщини.

Метою проєкту є сприяння формуванню в цільових громадах умов для впровадження комплексної та інклюзивної системи партисипативного бюджетування, збільшення залучення громадян до бюджетного процесу в громадах, а також поширення та передача успішного досвіду та практик проєкту іншим громадам України.