Збереження управлінських команд, що залишилися працювати в критичний момент, – головний фактор стійкості громад. До нього додаються сталість практик врядування та ініціативність жителів, які беруть активну участь у волонтерських ініціативах. Про це йдеться у дослідженні Центру спільних дій “Громади воєнного часу. Витривалі та спроможні”.

В основу дослідження лягли 60 інтерв’ю з представниками місцевого самоврядування деокупованих, постраждалих від бойових дій і тилових територіальних громад. З міркувань безпеки їхні думки зібрані та використані на умовах анонімності. Дослідження Центру спільних дій охоплює 12 територіальних громад у шести областях України: Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській та Одеській.

“Наше дослідження зачіпає важливі для місцевої влади теми: від факторів стійкості ОМС та викликів, із якими стикаються громади, до ресурсів та методів залучення громадян для створення стратегічних документів. Це потрібно для розуміння, які фактори були ключовими для стійкості громад і що зараз їм потрібно для відновлення”, – пояснює керівник напряму регіональної аналітики Центру спільних дій Костянтин Шокало. 

За результатами дослідження аналітики виокремили найбільш дієві практики місцевих управлінців, які допомогли оперативно протидіяти безпосереднім викликам війни та її наслідкам на низовому рівні. Окрім збереження команд, сталості практик врядування та ініціативності мешканців, громади змогли впоратися з викликами завдяки налагодженню комунікації, згуртованості та вкладанню ресурсів у розвиток, незважаючи на складні обставини.

Першими на запит громад відгукнулися міжнародні благодійні фонди й громадські організації. Наразі вони закривають більшу кількість запитів та надають ОМС гуманітарну допомогу, будівельні матеріали, ліки, медичне обладнання, комп’ютерну й комунальну техніку. Тоді як взаємодія з центральними органами влади найчастіше стосується програми “єВідновлення”, безпеки та захисту населення і виконання державних політик.

Наразі найбільше на роботу ОМС впливає скорочення фінансування, особливо в контексті передачі “військового” ПДФО у державний бюджет. Деякі громади все ще мають проблеми з наданням основних послуг через руйнування комунальних закладів в ході російських обстрілів. Багато представників ОМС наголошують на нестачі спеціалістів через відтік людей та нові напрями роботи, що стосуються відновлення. 

“Висновки дослідження можна використати на різних рівнях для ефективнішого відновлення постраждалих від бойових дій та деокупованих громад”, – підсумовує Костянтин Шокало.

Майже всі громади з вибірки дослідження потребують фізичного та соціального відновлення. ОМС самостійно, коштом держави та з допомогою донорів відбудовують житлові будинки, комунальну власність (заклади освіти, охорони здоров'я, адміністративні будівлі), дороги, по яких їздила важка військова техніка, та іншу інфраструктуру. Також місцева влада розробляє нові програми соціального захисту, готує реабілітаційні центри для ветеранів і облаштовує приміщення для проживання ВПО. 

ЗАВАНТАЖИТИ дослідження (PDF, 7,1 МБ)