Профільна середня освіта на Донеччині та Луганщині – тези обговорення

Як планувати мережу закладів профільної середньої освіти на Донеччині та Луганщині, враховуючи території на яких ведуться бойові дії та тимчасово окуповані території? Це питання було у центрі уваги під час громадського обговорення, що відбулося 29 листопада 2024 року.


Захід організували Міністерство освіти і науки України спільно зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE за підтримки Донецької обласна військової адміністрації та Луганської обласної військової адміністрації.

Донецька та Луганська області переважно перебувають під окупацією та є зонами активних бойових дій, тому під час заходу обговорили три основні сценарії організації мережі закладів освіти в цих умовах. Зокрема, на тимчасово окупованих територіях планують створення мережі закладів профільної середньої освіти для того, щоб після деокупації та припинення бойових дій можна було максимально швидко відновити роботу закладів освіти.

В обговорені взяло участь 30 очільників громад обох областей, 25 керівників та представників закладів освіти професійного спрямування.

Зокрема, у Донецькій області за різними сценаріями розвитку подій заплановано створення 19 академічних ліцеїв, 6 закладів професійного спрямування і 11 закладів фахової передвищої освіти. У Луганській — 31 академічний ліцей,18 закладів професійного спрямування і 15 закладів фахової передвищої освіти у разі деокупації територій. Мережу коригуватимуть після закінчення війни з огляду на демографічну ситуацію.

За підсумками обговорення 74% учасників зазначили, що суть реформи профільної середньої освіти стала більш зрозумілою. Також 12% учасників зазначили, що вони планують мати академічний ліцей у своїй громаді, ще 24% — хочуть мати такий ліцей після перемоги, скільки ж — планують мати академічний ліцей з дистанційною формою навчання.

Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України, зазначив, що необхідно враховувати всі сценарії закінчення війни й розробити різні варіанти мережі закладів профільної середньої освіти, щоб швидко відновити освітній процес після деокупації та припинення бойових дій:

«Ситуація на Донеччині й Луганщині особлива, адже освіта цих регіонів найсильніше постраждала через війну. У цих областях найбільше зруйнованих закладів освіти й поки неможливо відновити очний формат здобуття освіти. Тому, плануючи реформу, важливо врахувати безпекову ситуацію в цих регіонах і розробити різні сценарії залежно від можливого завершення війни та змін у демографічній ситуації. Ці області показали надзвичайну стійкість у критичних умовах, адаптувавши освітній процес до онлайн-формату. Я бачу в освітян бажання розвиватися та впроваджувати зміни, зокрема в реформуванні старшої школи».


 

Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, висловила сподівання, що старша профільна школа запрацює у цих областях уже з 2027 року:

«Луганська і Донецька області впроваджують цю реформу в надважких умовах. З 2014 року освітяни та управлінці обох регіонів, попри все, зберегли систему освіти, і це викликає надзвичайно велику повагу. Сьогодні, відповідно до законодавства, маємо планувати подальше впровадження реформи НУШ у різних форматах і за різними сценаріями не тільки на підконтрольних Україні територіях, а й з врахуванням деокупації всієї території обох областей. Оскільки ситуація дуже не проста, то обидві області наразі планують три різні сценарії організації мережі з урахуванням перебігу війни».

 

 

Артем Лисогор, начальник Луганської обласної військової адміністрації, наголосив, що в регіоні існує непереборний рівень ризику в галузі освіти. Попри це, в області продовжують працювати 82 заклади дистанційно та один — в очному форматі.

«Освіта — це друге за важливістю питання після обороноздатності. З 2014 року ми пройшли складні випробування, а з 2022 року виклики стали ще більшими. Вчителі довели, що готові працювати в найекстремальніших умовах. По-перше, ми розробили ефективну систему онлайн-освіти, яка допомагає дітям на окупованих територіях залишатися в українському освітньому просторі. По-друге, працюємо над поверненням учнів із-за кордону. Продовження освітнього процесу є ключовим у цьому напрямку», - сказав Артем Лисогор.

 

 

Олександр Шевченко, заступник голови Донецької обласної державної адміністрації, окреслив ключові завдання регіону в умовах війни і після перемоги:

«Донеччина та Луганщина вже десять років потерпають від російської окупації. Головна проблема — велика кількість наших дітей залишається на окупованих територіях. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб підтримати їх. Завдяки вчителям і онлайн-навчанню діти продовжують підтримувати зв’язок з Україною.

Важливо, щоб Донецька та Луганська області й надалі розглядалися з погляду тих унікальних викликів, із якими ми стикаємося. Наше головне завдання — зберігати спілкування з цими дітьми».

 

 

Більше про реформу — на profilna.mon.gov.ua та у секторальній рубриці порталу "Децнтралізація".

04.12.2024 - 14:49 | Views: 5288
Профільна середня освіта на Донеччині та Луганщині – тези обговорення

Attached images:

Tags:

high school DECIDE: High School education

Область:

Донецька область Луганська область

Source:

Проєкт DECIDE

Read more:

07 May 2026

Уряд скасував обмеження на виїзд за кордон для окремої категорії жінок-посадовиць під час воєнного стану

Уряд скасував обмеження на виїзд за кордон для...

Уряд скасував обмеження на виїзд за кордон для окремої категорії жінок-посадовиць під час воєнного стану. Про це...

06 May 2026

Kryvyi Rih agglomeration: Communities join forces for mutual development and bringing in investments

Kryvyi Rih agglomeration: Communities join...

Kryvyi Rih hosted the signing of a Memorandum of Cooperation, which lays the basis for the formation of the Kryvyi...

06 May 2026

Manage the economy or act in the interests of residents: How the role of starostas changed in Ukraine

Manage the economy or act in the interests of...

The law grants starostas far more tools than they themselves realise. However, a comprehensive study has shown that...

06 May 2026

Публічні фінанси: як міста проходять євротест на прозорість та ефективність?

Публічні фінанси: як міста проходять євротест...

У 2025 році програма «Прозорі міста» запустила пілотний формат дослідження готовності українських міст до інтеграції...