У Києві відбулася презентація ключових результатів масштабного дослідження «Смарт спеціалізації регіонального розвитку та потенціал ланцюгів доданої вартості в обраних регіонах». Проєкт реалізований Інститутом громадянського суспільства у партнерстві з Агентствами регіонального розвитку (АРР) Вінницької, Волинської, Житомирської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернігівської областей за підтримки швейцарської неурядової організації Helvetas та Шведського агентства з міжнародного співробітництва та розвитку (Sida).

---

Захід ознаменував перехід від обговорення децентралізації до практичного інструментування економічного зростання регіонів на основі даних. Аналітичний звіт покликаний стати основою для прийняття рішень на національному, регіональному, місцевому рівні та для окремих компаній.

Контекст та виклики: чому це дослідження критично необхідне

Відкриваючи захід, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, головний консультант проєкту Анатолій Ткачук наголосив на суворих реаліях воєнного часу та перспектив відбудови: «Сьогодні ми переходимо на новий рівень, ми будемо говорити не тільки про децентралізацію, а й про конкурентоспроможність, про розумну спеціалізацію регіонів... Стимулювання економічного зростання є важливим зараз під час війни і буде ще більш важливим по завершенню війни».

Він чітко окреслив ключові виклики:

1. Різке падіння економіки на 30% після повномасштабного вторгнення.
2. Деіндустріалізація та сировинна орієнтація експорту: «Якщо в 2010 році аграрка [в експорті] становила 19,3%, то в 2024 – 59,1%. Це надзвичайно велика цифра... Це прискорбний факт, який ми мусимо враховувати».
3. Колосальні потреби у відновленні, що щодня зростають.

Вихід із ситуації Анатолій Ткачук бачить у нарощуванні внутрішньої спроможності економіки через розвиток ланцюгів доданої вартості: «Надзвичайно важливо розуміти, що один смартфон – це три тони пшениці. От вам різниця... Тому це надзвичайно важливо з точки зору саме прийняття рішень».

Методологія дослідження: поєднання статистики, стратегій та експертної думки

Про методологічну основу дослідження детально розповів експерт Інституту, ключовий дослідник проєкту Василь Федюк. Команда поєднала аналіз статистичних даних, офіційних стратегій регіонального розвитку та результати онлайн-опитування представників влади, бізнесу та громадських інститутів. Особлива увага приділялася оцінці впливу війни на безпеку та бізнес у кожному регіоні.

«Ми побачили, що значною мірою [думки експертів] корелюється [зі статистикою]. І хочу зауважити, що найбільше постраждав від війни Чернігівський регіон... Але в нас із семи досліджених регіонів немає жодного, який би не мав суттєвих втрат», – констатував Василь Федюк.

Ключові висновки: від смарт-спеціалізацій до конкретних ланцюгів вартості

Дослідження виявило розбіжності між формально затвердженими смарт-спеціалізаціями регіонів (від 1 до 6 секторів) та реальним потенціалом. Для кожної області було визначено від 6 до 8 перспективних секторів. Чотири напрями визначені як перспективні для всіх семи досліджених областей:

1. Агровиробництво, але з обов'язковим переходом до точного землеробства, точного тваринництва та масштабованого органічного виробництва. «Чим більше капітальні інвестиції, тим більші можливості для експорту і ролі того чи іншого сектору у зростанні валової доданої вартості регіону», – наголосив Василь Федюк, ілюструючи це даними по Вінницькій області, де агросектор дає 58% експорту.
2. Харчова промисловість як логічне продовження агровиробництва для створення доданої вартості.
3. IT-сектор. Дослідження спростовує його сприйняття лише як допоміжного: «практично за останні роки, навіть під час війни, в кожному регіоні є приріст IT-фахівців на 8-12%». Це потенційна смарт-спеціалізація для кожного регіону.
4. Будівництво та будівельна індустрія – ключові для відновлення, де присутні майже всі ланцюги доданої вартості.

Василь Федюк навів яскраві приклади ефекту від розвитку ланцюгів вартості:

• Лісопромисловий комплекс: «Один метр дуба кругляка... коштує від 100 до 300 євро. Але якщо ми зробимо з цього суху дошку... вартість зростає до 500-800 євро. Але якщо ми... виготовимо меблі для спальної... то це вже буде на європейському ринку 10 тисяч євро».
• Каолін Вінниччини: сировина продається за 150-400 євро за тонну, але перероблена на біосумісну кераміку та імпланти може приносити сотні тисяч євро з тієї ж тонни.

Погляд з регіонів: АРР як драйвери аналітики та розвитку

Директорка АРР Вінницької області Єлизавета Савчук подякувала за можливість участі в аналітичній роботі: «ми сьогодні себе хочемо позиціонувати як установи, які націлені на, в тому числі, аналітичну роботу... без глибинного аналізу ми не будемо розуміти, як нам правильніше рухатися». Вона підтвердила висновки дослідження щодо лідерства агросектору та харчової промисловості в регіоні, а також розповіла про розвиток індустріальних парків, кластерів (приладобудування, АГРОВІН, IT) та інноваційної інфраструктури.

Директор АРР Волинської області Орест Сорокопуд наголосив на практичній цінності дослідження для управлінських рішень: «це дослідження дозволило зібрати [розрізнені дані] в єдину логіку та сформувати основу для подальших стратегічних рішень». Для Волині, яка стала важливим логістичним хабом, ключовими напрямами смарт-спеціалізації визначено меблеву та деревобробну промисловість, харчові та переробні галузі, логістику та цифрові рішення.

 

Партнерська підтримка та перспективи впровадження

 

 

Представниця партнера-донора, керівниця напряму економічного відновлення Helvetas Мар’яна Каганяк, зазначила: «Ми дуже хотіли об'єднати зусилля відомих експертів і також задіяти місцеві агенції регіонального розвитку для того, щоб сформувати цей робочий і практичний інструмент для прийняття рішень». Вона висловила сподівання, що результати будуть максимально впроваджені у формування регіональної економічної політики.

Підсумовуючи, Анатолій Ткачук виокремив головні наслідки проєкту:

1. АРР довели здатність проводити якісні аналітичні дослідження.
2. Виявлено невикористаний потенціал місцевої науки університетів.
3. Ключ до успіху – не кількість підприємств, а ефективність мереж співпраці влади, бізнесу та науки.
4. Звіт не має бути «забутім на полиці»: «Звіт має перекочувати в основу для прийняття рішень. Якщо ми це починаємо розуміти, тоді все буде гаразд».

---

Повний аналітичний звіт буде опублікований на сайтах Інституту громадянського суспільства та Helvetas Україна. Дослідження пропонує регіонам не лише діагноз, але й дорожню карту для переходу від сировинної моделі до економіки високої доданої вартості, що є запорукою стійкого відновлення та конкурентоспроможності в повоєнний період.

 

Дослідження ключових секторів смарт спеціалізації та ланцюгів доданої вартості в обраних регіонах (Вінницька, Волинська, Житомирська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернігівська області)  підготовлено ГО «Інститут громадянського суспільства» у співпраці з Helvetas  в рамках проєкту «Стійкість: розбудова сталого та інклюзивного ринку праці в Україні».

Проєкт «Стійкість: розбудова сталого та інклюзивного ринку праці в Україні» реалізується в рамках угоди між Шведським агентством з міжнародного розвитку та співробітництва (Sida) та Helvetas Swiss Intercooperation за підтримки Швеції.