Шукаєте дієві інструменти, щоб залучити мешканців до прийняття важливих рішень, але стикаєтеся з тим, що публічні слухання перетворюються на монологи «гучних меншин»? Як зробити так, щоб громадська думка дійсно впливала на стратегію розвитку, бюджет чи землекористування, а не створювала ілюзію участі?

Експертки Київської школи економіки (KSE) Тетяна Лукеря та Олександра Койдель підготували для проєкту BRIDGE ґрунтовну аналітичну записку, яка роз’яснює феномен деліберації — підходу, що дозволяє долати поляризацію та знаходити збалансовані рішення через колективне обговорення та обмін аргументами.

У документі ви знайдете відповіді на ключові питання:

• Чим деліберація відрізняється від звичайних консультацій і чому вона працює там, де провалюються опитування?
• Як обрати правильний формат: громадське журі, деліберативне опитування, асамблея чи осередки планування?
• Типові помилки («псевдоделіберація», токенізм, нехтування контекстом) — та як їх уникнути.
• Найцінніше для громад: як інтегрувати результати деліберації в реальний політичний процес, зробити їх офіційно значущими та прив’язати до бюджетних циклів або стратегічного планування.

Записка містить як теоретичну базу (спираючись на світові дослідження), так і практичні рекомендації для органів місцевого самоврядування, громадських організацій та міжнародних проєктів.

Ознайомитися з повним текстом аналітичної записки можна за посиланнями нижче:

• Завантажити україномовну версію (PDF)
• Завантажити англомовну версію (PDF)

Довідково: Публікація підготовлена в межах проєкту BRIDGE (Building Resilient Innovations in Democracy, Governance and Excellence) за фінансування Європейського Союзу. Погляди авторок не обов’язково відображають позицію ЄС.