З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2026 р. № 883 «Деякі питання державного фонду регіонального розвитку» остаточно змінюється підхід до державних інвестицій: менше ручного управління, більше цифрових технологій, прозорості та середньострокового планування за стандартами ЄС. Водночас практичне застосування постанови потребує уточнення: після реорганізації центральних органів виконавчої влади змінився статус міністерства, визначеного відповідальним за ДФРР.

Давайте розберемо послідовно: отже, у  Порядку використання коштів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2026 р. № 883, головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем програми визначено Мінрозвитку. З юридичної  точки зору виникла колізія: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2024 р. № 1028 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України було реорганізовано шляхом поділу на два окремих центральних органи виконавчої влади — Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України та Міністерство з відновлення інфраструктури та транспорту України. Станом на 31 липня положення про новоутворені міністерства в частині чіткого розподілу бюджетних повноважень та функцій управління коштами ДФРР Урядом ще не затверджені. Згідно з прикінцевими положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2026 р. № 883, профільне міністерство зобов'язане було у тижневий строк із дня набрання чинності документом оприлюднити на офіційному вебсайті оголошення про початок відбору середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій (СПППІ) на 2026–2027 роки.

Станом на кінець липня 2026 року жодних офіційних оголошень ані на веб ресурсах Міністерства у справах розвитку громад, територій  та внутрішньо переміщених осіб України, ані на порталі Міністерства з відновлення інфорструктури та транспорту України не опубліковано. Також станом на 30 липня 2026 року на офіційній сторінці  Верховної Ради України зазначено, що дана  постанова набула чинності 10.07.2026 року, проте строки передбачені в самій постанові уже не виконуються. Цитата: “Мінрозвитку у тижневий строк з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2026 р. № 883”. На мою думку  пропущення імперативного 7-денного строку є прямим наслідком невизначеності статусу розпорядника. Проте після усунення усіх вищеназваних колізій  до постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2026 № 883 та оприлюднення офіційного оголошення процес відбору здійснюватиметься за наступними рівнями:

1. Базовий рівень (ОМС): громади формують середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій (структурований перелік проєктів) та подають їх до ОВА;

2. Регіональний рівень (ОВА): обласні комісії здійснюють перевірку, оцінку та ранжування поданих планів, формуючи узагальнений регіональний пакет;

3. Центральний рівень (Міністерство): матеріали передаються до Міністерства розвитку громад та територій України виключно через Єдину інформаційну систему управління публічними інвестиціями для підсумкової пріоритезації та розподілу ресурсу.

Попри процедурну паузу, постанова Кабінету Міністрів України від 8 липня 2026 р. № 883 суттєво змінює фінансовий ландшафт регіонального розвитку, зокрема:

Відмова від однорічного планування: відбору підлягають лише системні середньострокові інвестиційні пакети на 2026–2027 роки. Перехід від «окремих об’єктів» до Середньострокового плану (СПППІ).

• Як було: громада подавала окремі ізольовані проєкти (наприклад, окремо ремонт школи чи утеплення дитсадка).
• Як стало: подається цілісний Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій (СПППІ) на 2026–2027 роки. Громада мусить обґрунтувати, як кожен об'єкт у складі СПППІ комплексно вирішує конкретну проблему території та відповідає Стратегії розвитку громади.
• Під час оцінки СПППІ розглядають не лише кошторис будівництва/реконструкції, а й подальші витрати на утримання об'єкта з місцевого бюджету після введення в експлуатацію.
• Ресурс ДФРР чітко розмежовано: 30% спрямовується на реалізацію проєктів Державної стратегії регіонального розвитку, а 70% — на регіональні стратегії та проєкти територіальних громад.
• Введено обов'язковий поріг співфінансування з місцевих бюджетів у розмірі не менше 10%.
• Документообіг, оцінка та моніторинг повністю замкнуті на Єдину інформаційну систему управління публічними інвестиціями. (DREAM). Систему інтегровано з іншими державними реєстрами (Реєстр речових прав на нерухоме майно, Державною електронною системою у сфері будівництва — ДЕССБ). Якщо у ДЕССБ відсутній діючий позитивний висновок експертизи ПКД або в Реєстрі речових прав немає запису про ділянку/об'єкт, система відхиляє розгляд СПППІ в автоматичному режимі до моменту допуску до регіональної комісії.

Підсумовуючи варто зазначити, що реформа ДФРР, задекларована постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2026 р. № 883, наразі перебуває у стані тимчасового призупинення. Для запуску механізму, Уряд має першочергово усунути інституційну колізію шляхом внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2026 р. № 883 «Деякі питання державного фонду регіонального розвитку», затвердити Положення про Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України. Проте  у ситуації, що склалася є дещо позитивне для  громад - виникло більше часу на підготовку та внесення інвестиційних проєктів у DREAM .