Змоделюємо дві громади. Перша — велика міська: 96 400 мешканців, 126 громадських будівель, із яких 112 уже охоплені енергомоніторингом. Є фахівці, дані, кілька підрозділів і комунальних підприємств. Друга — мала сільська: 8700 мешканців, 21 громадська будівля і значно менша команда.

Учасники першого навчального  модуля Академії енергетичного лідерства працювали у чотирьох різних групах, кожна з яких мала окрему модельну громаду. Такий навчальний експеримент дав змогу поставити команди в різні умови й подивитися, як масштаб громади впливає на організацію системи енергоменеджменту, від кількості людей до розподілу функцій.

Що таке СЕМ? — Система управління, що визначає енергетичну політику, цілі, енергетичні завдання та управлінські рішення, спрямовані на їх досягнення, передбачає інформаційні, організаційні, кадрові, фінансові та технічні заходи щодо планування і управління ефективністю споживання енергетичних ресурсів.

 

 

Першим завданням стала самооцінка за «СЕМ Радаром» — інструментом оцінювання систем енергоменеджменту в територіальних громадах, який розробила Асоціація «Енергоефективні міста України». Він містить 45 індикаторів і охоплює вісім сфер: управління та нормативне забезпечення, організацію роботи і кадрову спроможність, енергетичні дані та моніторинг, аналіз і базові рівні, планування та бюджетування, енергоефективні закупівлі, реалізацію заходів, оцінювання результативності та мотивацію.

Результати навчального експерименту вийшли різними. Велика міська громада за більшістю напрямів набрала 58–74%. Мала сільська отримала 0% одразу у трьох сферах, в енергоаналізі, закупівлях та оцінюванні результативності. Але одна проблема виявилася спільною для обох, енергоефективні закупівлі. Навіть у великої громади цей показник становив лише 25%.

 

 

Уже на цьому прикладі видно, навіщо оцінювати СЕМ по частинах. Громада може мати енергоменеджера, програмне забезпечення і майже всі будівлі в системі моніторингу, а водночас мати прогалини в окремих процесах.

Учасники Академії на модельних громадах відпрацювали сценарії, які доводять, що повний функціонал енергоменеджменту можливий і у великій, і в малій територіальній громаді. Малі громади можуть залучати частину функціоналу на аутсорсі, тобто із зовнішньою підтримкою. Здобутий досвід учасники можуть переносити на свої реальні громади. Після кожного практикуму вони виконуватимуть домашні завдання, які допоможуть поступово розвивати СЕМ удома. Прогрес протягом навчання можна буде відстежувати тим самим «СЕМ Радаром», тож наприкінці курсу кожна громада побачить, як змінилася її система за час участі в Академії.

 

 

10–11 вересня у Львові відбувся перший модуль Академії енергетичного лідерства, практикум «Система енергоменеджменту громади: від самооцінки до управління енергоспоживанням». У ньому взяли участь представники громад проєкту MEMCU, які відповідають за енергоменеджмент, та консультанти Європейської енергетичної відзнаки.

 

 

Програму вели Мар'яна Приступа, заступниця виконавчого директора Асоціації «Енергоефективні міста України», експертка з енергоменеджменту, та Сергій Кошарук, радник-консультант з питань енергоефективності Асоціації. З окремими темами практикуму виступали Дар'я Кулак, завідувачка сектору енергоменеджменту відділу охорони довкілля, енергоефективності та кліматичної політики в Управлінні інвестицій Сумської міської ради; Юрій Савич, начальник відділу підтримки громадських ініціатив та енергоефективності Звягеля; Ірина Плавинська, фахівчиня у сфері муніципального управління енергією, головна спеціалістка сектору енергоефективності Славутича; Віктор Соколюк, експерт із впровадження енергоефективних проєктів Хотинської громади; Геннадій Калейніков, головний спеціаліст відділу стратегічного розвитку Черкаської міської ради; Василь Дутко, експерт з муніципального енергоменеджменту та сертифікований аудитор; Олександр Гончарук, начальник відділу інфраструктурних проєктів, енергоефективності та промоцій Житомирської міської ради. За два дні команди попрацювали із самооцінкою СЕМ, організаційними моделями, розподілом відповідальності, базовими рівнями енергоспоживання, енергетичним бюджетом та оцінюванням економії, а завершили роботу власними планами розвитку СЕМ для громад.

 

 

Вісім сфер замість «у нас усе більш-менш працює»

Зрозуміти стан системи складно, якщо оцінювати її загалом. Працює моніторинг, є відповідальна людина, дані збираються, і здається, що СЕМ уже є. «СЕМ Радар» дає змогу подивитися на неї детальніше й розкласти загальну оцінку на конкретні показники за кожною з восьми сфер.

Тому загальну оцінку варто читати за сферами. Якщо моніторинг уже налагоджений, а закупівлі просідають, додаткове вдосконалення моніторингу цей розрив не закриє.

Розкладена за сферами оцінка якраз показує громаді, з чого починати роботу.

 

 

Чи потрібен кожній громаді штатний енергоменеджер

Однакова структура СЕМ для громади на дев'ять тисяч мешканців і міста майже на сто тисяч навряд чи працюватиме однаково. У малій сільській громаді окремої посади енергоменеджера може і не бути. Функції суміщаються з ЖКГ, а частину професійної роботи бере зовнішній фахівець. Ланцюжок може виглядати так: голова громади → координатор СЕМ → зовнішній енергоменеджер → директор установи.

У невеликій селищній громаді енергомоніторинг уже може працювати, але, наприклад, не охоплювати комунальні підприємства. Тут з'являється штатний енергоменеджер у ролі координатора СЕМ, а решту функцій можна залучати на часткову зайнятість або на аутсорсі.

У середньої міської громади штатний енергоменеджер є. Разом із цим виникає залежність від одного фахівця, бо значна частина даних, аналітики й процесів зосереджується в одних руках.

У великої громади проблема інша. У модельному прикладі 112 зі 126 будівель уже охоплені моніторингом. Дані є, людей достатньо, однак у роботі задіяно багато підрозділів та комунальних підприємств, і їх потрібно звести в спільний процес прийняття рішень.

Тому структура сусіднього міста може бути хорошим прикладом, але копіювати її один до одного немає сенсу. Треба порахувати власних людей, установи, обсяг даних і визначити, які функції громада здатна закрити сама. Отже, не кожна громада матиме власного професійного енергоменеджера, але повний функціонал енергоменеджменту потрібен кожній.

 

 

Хто побачив перевитрату — і що відбувається далі

Уявімо ситуацію. Система моніторингу показує, що школа почала споживати значно більше тепла. Що відбувається після цього? Хтось має подати показники, хтось перевірити. Дані потрібно порівняти, помітити відхилення, знайти його причину. Далі хтось має ухвалити рішення, хтось його виконати, а після цього перевірити результат.

Управлінський цикл СЕМ можна розкласти на вісім ролей: подача даних → перевірка → аналіз → виявлення відхилення → визначення причини → рішення → виконання → контроль.

У маленькій громаді ці функції можуть виконувати п'ятеро людей, причому одна людина матиме кілька ролей. У великій за різні етапи відповідатимуть окремі підрозділи. Перевірити власний цикл можна буквально на аркуші паперу. Навпроти кожного етапу написати посаду або ім'я. Фраза «за це відповідає енергетична команда» тут мало допоможе. Якщо біля одного з етапів немає конкретної людини, саме там дані можуть перестати рухатися далі.

 

 

Що залишати всередині громади, а що можна передати консультантам

Малій громаді складно утримувати команду з кількох фахівців. Великій немає потреби замовляти зовні те, що її спеціалісти можуть робити щодня самі. Тому частину функцій розподіляють між власною командою та зовнішніми експертами. У громаді залишаються ухвалення рішень, збір первинних даних, комунікація з установами та бюджетування заходів. Для поглибленого аналізу даних, визначення базових рівнів, підготовки технічних завдань, енергоаудитів чи супроводу заявок на зовнішнє фінансування можна залучати фахівців ззовні. Мала громада може передавати консультантам значну частину спеціалізованої роботи. Велика здатна утримувати сектор енергоменеджменту з 3–5 фахівцями й залучати зовнішню експертизу до окремих завдань, як-от верифікація економії, енергоаудити, робота з транспортом чи відновлюваною енергетикою.

 

 

Перед пошуком нового працівника чи консультанта громаді корисно спершу виписати функції. Тоді стає зрозуміло, якої компетенції насправді бракує.

 

 

Де закінчується моніторинг і починається управління

Сам факт, що громада збирає показники лічильників, ще мало говорить про зрілість її СЕМ. Розвиток системи можна розкласти на п'ять послідовних етапів.

• На першому громада ухвалює рішення про запровадження СЕМ, призначає відповідального і готує необхідні документи.
• Другий — запуск енергомоніторингу: перелік будівель, програмне забезпечення, навчання персоналу, перші звіти.
• На третьому з'являються регулярні місячні звіти, порівняння будівель і базові рівні споживання.
• Далі громада працює з енергоаудитами, проєктними заявками та річною оцінкою.
• На наступному рівні дані вже використовуються для енергетичного бюджету з урахуванням базових рівнів, цільової програми, мотивації персоналу та поширення СЕМ на інші сектори.

Тут добре видно різницю між збором даних і управлінням ними. Можна роками вести моніторинг і щомісяця отримувати таблиці. Але якщо громада не визначила базові рівні, не аналізує відхилення і не використовує ці дані під час бюджетування, частина можливостей системи залишається невикористаною.

 

 

11 вересня команди завершили перший модуль Академії власними планами розвитку СЕМ. Попереду вже не модельні громади, а робота зі своїми системами, людьми та даними.

 

Корисні посилання енергоменеджерам:

1. Закон «Про енергетичну ефективність»
2. Стандарт ДСТУ ISO 50001:2020
3. Порядок запровадження систем енергетичного менеджменту (№ 1460)
4. Методика визначення базового рівня енергетичної ефективності
5. Рекомендації для ОМС із впровадження енергоефективних заходів (USAID, 2023)
6. «Енергетичний менеджмент в українських містах»
7. «Дорожня карта втілення енергетичного менеджменту»
8. «Муніципальний енергетичний менеджмент»
9. Як провести Дні сталої енергії

 

---

Практикум «Система енергоменеджменту громади: від самооцінки до управління енергоспоживанням» відбувся в межах проєкту «Сертифікація муніципального енергетичного менеджменту в Україні» (MEMCU), який реалізують за фінансової підтримки Швейцарії через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO).