3 вересня 2026 року у Кривому Розі представники 14 із 15 громад Криворізького району підписали Меморандум про співробітництво з формування та розвитку Криворізької агломерації.

---

Криворізька агломерація не з’явилася в один день із підписанням Меморандуму. Її створенню передували майже дев’ять місяців послідовної роботи: від першого знайомства громад з концепцією агломерацій та вивчення досвіду Львова і Любліна — до роботи з довірою, пошуку спільних інтересів, діагностики позицій громад та вироблення спільних рішень. Цей досвід показує: агломерація починається не з юридичної форми, а зі спроможності громад бачити за адміністративними межами.

 

Робоча частина заходу з підписання Меморандуму про співробітництво з формування та розвитку Криворізької агломерації. Кривий Ріг, 3 вересня 2026 року.

Фото 2. Підписання Меморандуму про співробітництво з формування та розвитку Криворізької агломерації. Кривий Ріг, 3 вересня 2026 року.

 

Цей результат важливо розглядати не лише як факт підписання документа. Значно цікавішим є шлях, який до нього привів. Адже Криворізький кейс поступово сформував своєрідну методологію: спочатку — знання, потім — безпосереднє знайомство з чужим досвідом, далі — робота з культурою взаємодії, пошук практичних спільних інтересів, діагностика позицій усіх громад і лише після цього — спільне політичне рішення.

У цьому процесі Проєкт КРИЦЯ: Підтримка відновлення Криворізького району, що фінансується Великим Герцогством Люксембург та впроваджується LuxDev — Люксембурзьке агентство з розвитку співробітництва, у партнерстві з Proman та НУР, виступив передусім каталізатором і майданчиком: допомагав залучати фахову експертизу, організовувати діалог, знайомити громади з українським та європейським досвідом і переводити абстрактну ідею співпраці у конкретні рішення. Але ключові рішення на кожному етапі залишалися за самими громадами.

 

Фото 3. Заступник керівника Проєкту «Підтримка відновлення Криворізького району» Маттіас Моргнер долучається онлайн до заходу з підписання Меморандуму 3 вересня 2026 року.

 

Криворізький район: масштаб, контрасти та спільні виклики

Криворізький район об’єднує 15 територіальних громад і займає площу 5 724,9 км². Населення району — близько 744 тис. осіб. Його адміністративним і найбільшим економічним центром є Кривий Ріг. Для порівняння масштабів: Криворізька міська громада налічує понад 600 тис. мешканців, тоді як населення окремих сільських громад становить лише кілька тисяч осіб. Саме тому питання рівноправності громад і балансу інтересів було принципово важливим для майбутньої агломерації.

Криворіжжя — один із ключових промислових районів України. Окрім гірничо-металургійного комплексу, тут працюють підприємства машинобудування, виробництва будівельних матеріалів, хімічної, харчової, деревообробної та легкої промисловості; для значної частини території важливим залишається аграрний сектор. За офіційними даними, на території району функціонує понад 100 промислових підприємств різних галузей.

Повномасштабна війна ще гостріше показала взаємозалежність громад. Район розташований на південному заході Дніпропетровської області та безпосередньо межує з Херсонською областю, тому його південні громади живуть в умовах підвищених безпекових та інфраструктурних ризиків. Після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році питання водопостачання стало спільним викликом для Кривого Рогу та значної частини району. Вода, енергетична стійкість, транспортна зв’язність, екологія, поводження з відходами, економічне відновлення та доступ до послуг — це проблеми, які часто неможливо ефективно вирішити в межах лише однієї громади.

Довідково: дані про площу, населення та склад району — за офіційними матеріалами Криворізької районної військової адміністрації; інформація про структуру економіки — за відкритими офіційними даними про соціально-економічну характеристику району.

Спочатку — зрозуміти, про що йдеться

Системна робота розпочалася наприкінці 2025 року.

18 грудня 2025 року у межах проєкту КРИЦЯ: Підтримка відновлення Криворізького району було  організовано вебінар «Криворізький район як регіональний полюс зростання: нові можливості для відновлення та розвитку» для керівників громад Криворізького району. Його завданням було навіть не переконати учасників створювати агломерацію, а сформувати спільне понятійне поле: що таке регіональний полюс зростання, функціональна територія, агломерація, чому в Європі розвиток великих міських територій давно виходить за межі адміністративних кордонів і що це може означати для Криворізького району.

Експертом вебінару став Мирослав Кошелюк (експерт з місцевого та регіонального розвитку), який надалі супроводжував практично весь процес. Саме на цьому етапі було важливо не запропонувати громадам готову конструкцію, а поставити питання: чи може Кривий Ріг разом із навколишніми громадами стати єдиним функціональним простором розвитку?

Цей підхід добре співвідносився і з ширшою дискусією про майбутнє українських агломерацій. Адже люди вже сьогодні живуть в одній громаді, працюють в іншій, отримують медичні, освітні чи адміністративні послуги у третій, тоді як вода, транспорт, екологія та економічні зв’язки взагалі не зважають на адміністративні межі. Саме тому сучасна дискусія про агломерації все більше стосується не створення нового рівня влади, а інституціоналізації співробітництва між самостійними громадами.

Львів: побачити, що це працює в українських умовах

Наступним кроком став навчальний візит керівників громад Криворізького району до Львівської агломерації 21–23 січня 2026 року.

Це було принципово важливо. Теорія дозволяє зрозуміти модель, але значно сильніше працює можливість безпосередньо поговорити з головами громад, які вже пройшли подібний шлях.

Учасники зустрічалися не лише з представниками Львова та виконавчого апарату Асоціації «Львівська агломерація», а й із керівниками менших громад, які вже певний час працюють у складі агломерації. Саме цей компонент був одним із головних: почути позицію не лише великого міста — центру агломерації, а й менших громад, які на практиці можуть оцінити переваги, ризики та реальний баланс інтересів. Учасники могли прямо запитати: чи не «поглинає» велике місто своїх сусідів? Як захищаються інтереси малих громад? Хто приймає рішення? Навіщо великому місту взагалі співпрацювати із сусідами?

Саме у Львові прозвучала одна з найважливіших для майбутнього Криворізької агломерації думок: велике місто та навколишні громади можуть бути не конкурентами, а партнерами.

Представники малих громад Львівської агломерації пояснювали, що такий формат не позбавляє їх самостійності. Навпаки — він дає можливість спільно вирішувати питання, для яких окрема громада часто є замалою: транспорт, водопостачання, поводження з відходами, екологія, залучення великих інвестицій. А спільний голос кількох громад значно краще чути і державі, і міжнародним партнерам.

Для Криворіжжя це не було абстракцією. Вже тоді серед потенційних спільних тем визначалися водозабезпечення, транспортне сполучення, екологія та управління відходами — питання, які неможливо повноцінно вирішити, дивлячись лише на адміністративну карту окремої громади.

Фактично вже тоді громади Криворіжжя почали говорити не про те, чи потрібна їм співпраця, а про те, якої форми вона може набути.

 

Фото 4. Навчальний візит представників громад Криворізького району до Львівської агломерації, 21–23 січня 2026 року.

 

Від конкуренції до синергії

Однак знати про переваги співробітництва недостатньо.

У будь-якій агломерації існує природна напруга між великим містом і меншими громадами, між різними політичними командами, бюджетними можливостями та локальними інтересами. Тому наступний етап був присвячений не законодавству чи інвестиціям, а набагато складнішій темі — вмінню працювати разом.

2–3 квітня 2026 року у Києві відбувся воркшоп «Від конкуренції до синергії: ефективна взаємодія та управління конфліктами в громадах».

Його логіка дуже точно відображає один із ключових уроків Криворізького кейсу. Учасники працювали з конфліктами, позиціями та інтересами, управлінськими стереотипами, вчилися відрізняти позицію «це ресурс моєї громади» від інтересу «нам потрібні робочі місця та розвиток», складали карти ресурсів і шукали проєкти, які неможливо ефективно реалізувати самотужки.

Навіть назва одного з блоків — «Від сусідства до партнерства» — дуже точно описує трансформацію, якої прагнули досягти.

У фіналі громади працювали над правилами взаємодії, за яких голос кожної — у тому числі найменшої — має бути почутий. Це надзвичайно важливий елемент будь-якого агломераційного процесу: співробітництво не можна побудувати лише на економічній доцільності. Воно потребує довіри та відчуття безпечного партнерства.

 

Воркшоп «Від конкуренції до синергії: ефективна взаємодія та управління конфліктами в громадах». Київ, 2–3 квітня 2026 року.

 

Люблін: від співпраці — до великих проєктів

Практично одразу після цього, 14–17 квітня 2026 року, делегація вирушила до польського Любліна.

Якщо Львів допоміг побачити, як агломераційна співпраця може працювати в українському інституційному середовищі, то Люблін показав наступний рівень — для чого така співпраця потрібна з точки зору розвитку та європейських інвестицій.

Програма була значно ширшою за питання агломерацій. Учасники вивчали стратегічне планування Любліна, залучення бізнесу, роботу з університетами, управління фондами ЄС, реалізацію великих інфраструктурних проєктів, водну інфраструктуру, індустріальні території та інтегрований транспорт.

Окремим блоком стало знайомство з Люблінським метрополійним районом та механізмом Integrated Territorial Investments — інтегрованих територіальних інвестицій. Учасники побачили, як місто і навколишні гміни можуть спільно планувати розвиток і залучати європейське фінансування на проєкти, ефект від яких виходить далеко за межі однієї адміністративної одиниці.

Це змінило акцент дискусії. Агломерація стала виглядати не як ще одна структура або меморандум, а як потенційний інструмент для підготовки великих міжмуніципальних проєктів і майбутньої інтеграції до механізмів регіональної політики ЄС.

 

Фото 6. Навчальний візит делегації Криворізького району до Любліна, 14–17 квітня 2026 року.

 

1 травня 2026 року: перша формалізація

Накопичена робота дала перший політичний результат.

1 травня 2026 року було підписано Меморандум і формалізовано перший склад Криворізької агломерації: Кривий Ріг, Апостолівська, Софіївська та Лозуватська громади. До процесу також долучилися Дніпропетровська обласна військова адміністрація, Криворізька районна рада, Інститут розвитку міста Кривого Рогу та Проєкт «КРИЦЯ: Підтримка відновлення Криворізького району».

Це стало першою формалізацією агломераційної ініціативи. Водночас саме поява ядра з чотирьох громад відкрила наступне питання: яким має бути подальший формат агломерації і хто має брати участь у його формуванні?

Поява першого формального ядра різко підвищила інтерес інших громад району. І тут виникло питання, яке могло або допомогти агломерації вирости, або, навпаки, сформувати довготривалу недовіру: як розширювати її так, щоб нові громади не відчували себе просто запрошеними приєднатися до вже сформованої конструкції?

 

Від приєднання — до спільного формування

Після 1 травня 2026 року стало зрозуміло, що наступний етап не можна зводити до питання, кого «доєднати» до вже сформованої агломерації. Щоб процес не сприймався як закритий формат, у якому вже визначене коло учасників вирішує, кого запрошувати далі, потрібен був максимально широкий діалог.

Команда Проєкту запропонувала вивести розмову на ширший — фактично національний — рівень: зібрати за одним столом народних депутатів, представників профільного міністерства, Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Кривого Рогу, громад району, районної влади та експертного середовища. Мета полягала не лише в тому, щоб обговорити склад агломерації, а ще раз синхронізувати розуміння базових питань: що таке сучасна агломерація, для чого вона створюється, на яких принципах має будуватися і як громади співпрацюватимуть між собою.

Такий формат мав ще одну важливу функцію: надати процесу публічності, професійної верифікації та ширшої легітимності. Коли сутність агломерації та принципи її розвитку обговорюють разом громади, місто, область, держава й незалежні експерти, значно звужується простір для спрощених політичних трактувань самого процесу.

Принципова установка була простою: якщо громади знаходять спільне бачення, йдеться не про механічне приєднання нових учасників до готової конструкції, а про спільне формування нового, ширшого формату Криворізької агломерації.

Перед таким зібранням експерти Мирослав Кошелюк (експерт з місцевого та регіонального розвитку) та Марина Саєнко (сертифікована тренерка з ефективних комунікацій та медіації) запропонували провести попередню діагностику позицій і розуміння громад, щоб майбутній захід був максимально предметним і дозволив учасникам перейти від загальних дискусій до рішень. За участі Мирослава Кошелюка, Марини Саєнко та Ірини Лебеди (представниця проєкту) було проведено анкетування й інтерв’ю з представниками громад Криворізького району.

Результати показали дуже високий рівень потенційної підтримки агломерації: 78,6% опитаних прямо підтримували ініціативу, ще частина не визначилася. Але дослідження виявило й важливий ризик: значна частина громад негативно сприйняла те, що перший Меморандум був підписаний без їхньої участі.

Це стало важливим управлінським сигналом. Подальшу модель роботи скоригували так, щоб не пояснювати іншим громадам переваги вже готової конструкції, а повернути всіх за один стіл і спільно сформувати її широкий формат.

Концепція наступного етапу закріпила три принципи: паритетність громад, професійна медіація та спільне створення рішень. Нові учасники мали відчувати себе не тими, кого «приєднують», а повноцінними співтворцями агломерації. Навіть Дорожня карта не мала презентуватися як готовий документ — її повинні були напрацьовувати безпосередньо представники громад.

Це, можливо, один із найважливіших елементів усієї методології.

 

Серпень 2026 року: зібрати всіх за одним столом

11–12 серпня 2026 року у Києві відбувся дводенний воркшоп «Майбутнє Криворізької агломерації та механізми інтеграції громад».

Воркшоп «Майбутнє Криворізької агломерації та механізми інтеграції громад». Київ, 11–12 серпня 2026 року.

 

Робоча дискусія під час воркшопу «Майбутнє Криворізької агломерації та механізми інтеграції громад». Київ, 11–12 серпня 2026 року.

 

За складом учасників це вже був не просто навчальний захід. За одним столом зустрілися представники практично всіх громад району, Кривого Рогу, Криворізької районної влади, Дніпропетровської ОВА, профільного міністерства, народні депутати України, експерти та представники Львівської агломерації. Модерували захід Мирослав Кошелюк та Марина Саєнко. Практичним досвідом розвитку Львівської агломерації ділилися Роман Кізима та Ірина Телегій — представники Асоціації органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація».

Це забезпечило одразу кілька рівнів діалогу. Представники держави говорили про політику розвитку агломерацій та перспективи нормативного регулювання. Львівська агломерація ділилася практикою вже діючої моделі. Кривий Ріг представляв своє бачення. Але більша частина двох днів була віддана саме спільній роботі громад.

Учасники формували принципи взаємодії, обговорювали правила прийняття рішень, механізми забезпечення довіри та прозорості, а головне — переходили від загальних міркувань до спільних проєктів.

Діагностика, проведена напередодні воркшопу, вже показувала значний перетин інтересів. Серед найбільш актуальних спільних питань громади називали водопостачання, управління відходами, транспортну зв’язність, енергетичну стійкість, економічний розвиток та залучення інвестицій. Паралельно з’являлися перспективи співпраці у сфері освіти, охорони здоров’я, ветеранських послуг та соціальної підтримки.

У підсумку 14 із 15 громад району заявили про готовність спільно формувати широкий формат Криворізької агломерації. У серпні 2026 року ця готовність уже була не результатом інформаційної кампанії, а наслідком кількох місяців спільного навчання, дискусій, поїздок та роботи над власними інтересами.

 

3 вересня 2026 року: від чотирьох до чотирнадцяти

Фінальним кроком цього етапу стало підписання нового Меморандуму 3 вересня 2026 року у Кривому Розі.

До Криворізької агломерації увійшли 14 територіальних громад району. Таким чином, менш ніж за дев’ять місяців після першої концептуальної розмови та лише за чотири місяці після створення початкового ядра з чотирьох громад агломерація охопила фактично весь район.

Під час заходу заступник керівника Проєкту «КРИЦЯ: Підтримка відновлення Криворізького району» Маттіас Моргнер наголосив на тому, що підписанню передували численні зустрічі та спільна робота, а агломерація починається з довіри і бажання рухатися вперед разом.

І це, мабуть, найкраще резюмує весь процес.

Меморандум став не початком співпраці, а формалізацією тієї співпраці, яку перед цим поступово будували.

 

Фото 9. Учасники заходу після підписання Меморандуму про співробітництво з формування та розвитку Криворізької агломерації. Кривий Ріг, 3 вересня 2026 року.

 

Що можна винести з Криворізького досвіду

Якщо подивитися на весь шлях ретроспективно, стає помітно, що заходи не були набором окремих тренінгів і поїздок.

Спочатку громадам дали спільну мову, щоб усі однаково розуміли, що таке агломерація.

Потім вони побачили український приклад у Львові й могли поставити незручні питання безпосередньо тим громадам, які вже працюють у такому форматі.

Наступним кроком стало не стратегування, а робота з довірою, конфліктами та культурою партнерства.

У Любліні учасники побачили європейську перспективу — що міжмуніципальна співпраця може бути пов’язана зі стратегічним плануванням, інтегрованими інвестиціями та масштабними інфраструктурними проєктами.

Після першої формалізації процес не почали механічно масштабувати. Спочатку була проведена діагностика позицій громад, яка виявила не лише підтримку, а й недовіру та побоювання. Потім дискусію свідомо розширили до національного рівня, щоб усі ключові сторони могли виробити спільне розуміння і спільні правила гри.

І лише після цього учасників зібрали для спільного проєктування майбутньої моделі, де рішення не були спущені згори, а вироблялися самими громадами.

Якщо спробувати описати цю послідовність як методологію, вона виглядає так: знання → практичний досвід → довіра → спільні інтереси → перша формалізація → діагностика → розширення діалогу до національного рівня → співтворення → нова спільна формалізація.

Проєкт міжнародної технічної допомоги тут може бути надзвичайно корисним, але його роль полягає не в тому, щоб вирішувати за громади. Він може виступити ініціатором процесу, нейтральним фасилітатором, джерелом експертизи та організатором простору, в якому громади самі приходять до рішення про співпрацю.

Саме цю роль у Криворізькому районі послідовно відігравав Проєкт «Криця» — у партнерстві з Кривим Рогом, громадами району, обласною та районною владою, Інститутом розвитку міста Кривого Рогу, українськими й міжнародними експертами та представниками Львівської агломерації.

 

Меморандум — не фініш

3 вересня 2026 року завершився лише перший етап.

Попереду значно складніша частина — перетворити політичну домовленість 14 громад на постійно діючий механізм розвитку.

Серед безпосередніх наступних завдань — формування постійних механізмів координації між громадами, синхронізація стратегічного планування та створення спільного портфеля інвестиційних й інфраструктурних проєктів для просування на державному та міжнародному рівнях.

Вода, енергетична стійкість, транспорт, поводження з відходами, економічний розвиток — це вже не абстрактні теми для дискусій. Для Криворізького району вони є спільними викликами, а отже можуть стати й першими реальними тестами спроможності агломерації.

Бо зрештою успішність Криворізької агломерації визначатиметься не кількістю підписів під Меморандумом.

Вона визначатиметься тим, скільки проблем, які окремо громади вирішити не могли, вони зможуть вирішити разом.

 

Маттіас Моргнер — заступник керівника Проєкту «КРИЦЯ: Підтримка відновлення Криворізького району», LuxDev — Люксембурзьке агентство з розвитку співробітництва.

Андрій Нагорний — координатор з питань врядування, МСП та енергетики Проєкту «КРИЦЯ: Підтримка відновлення Криворізького району», LuxDev — Люксембурзьке агентство з розвитку співробітництва.