Роль громадянського суспільства у реалізації реформ на місцях обговорили під час круглого столу, який 17 грудня організував Одеський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

«Коли ми спілкуємося з представниками місцевої влади, то чуємо нарікання на пасивність громадян, їх небажання проявляти ініціативу, щось змінювати, допомагати реалізовувати реформи, та навіть брати участь у громадських слуханнях та обговореннях. З іншого боку, коли спілкуємося з жителями сіл і міст, з громадськими діячами, то чуємо іншу позицію про те, що влада не поспішає ставати прозорою та залучати громадян до реального впливу на її рішення. Тому сьогодні ми зібрали саме громадських активістів, аби почути ваші пропозиції щодо того, як, з одного боку, в рамках законодавчого поля впливати на рішення влади та сприяти реалізації реформ, а, з іншого боку, сприяти активізації суспільства та формуванню кола діячів, котрі здатні як запропонувати конструктивні ідеї, так і нести відповідальність за їх реалізацію», - зазначила директорка Одеського ЦРМС Юлія Молодожен.

Про досвід роботи з органами самоорганізації населення та аналітичну роботу в громадах розповів заступник голови Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення Андрій Крупник. На його думку, важливо проводити глибоке вивчення інфраструктури громадянського суспільства та всебічно допомагати тим громадам та активістам, які справді прагнуть змін.

Суб’єктом реалізації реформ назвав громадянське суспільство Сергій Саханенко, представник ГО «Центр досліджень місцевого самоврядування та розвитку громад»:

«На мою думку, громадянське суспільство виконує виховну функцію: з одного боку, це вплив на органи влади, аби вони брали до уваги думку мешканців, ставали прозорішими й ефективнішими, а з іншого боку, - позитивний вплив на місцевих жителів, їх гуртування навколо продуктивних ідей та підвищення рівня освіченості й обізнаності», - вважає експерт. 

Обговорюючи проблеми, з якими стикаються громадські діячі, учасники круглого столу назвали такі: низька компетентність депутатів місцевих рад, закритість органів влади та недостатній рівень висвітлення її діяльності в Інтернеті та ЗМІ, «феодалізм» у селах, коли місцеві бізнесмени (здебільшого – фермери) сприймають громаду як свою власність, відсутність практики залучення громадян, недостатня громадянська освіта і згуртованість людей, відсутність спільного бачення майбутнього громади й її членів, безпека громадських активістів, пасивність більшості населення та зневіра у можливості змін на краще.

Серед інструментів активізації громадян учасники назвали створення платформ спілкування та відкритих громадських просторів, запровадження адвокації, покращення рівня обізнаності громадян з особливостями вітчизняного законодавства, функціонування органів влади та інструментами законного впливу на владу, знаходження таких напрямків діяльності, які зацікавлять якомога ширше коло мешканців та сприятимуть їх об’єднанню довкола однієї ідеї або проекту тощо.

«Ми як мешканці Великого Дальника вже давно намагаємося добитися від місцевої влади – депутатів і сільського голови – провести громадські слухання та почути думку людей, які хочуть увійти до складу Авангардівської ОТГ. Але ми працюємо над цим уже не перший рік, і поки що не можемо нічого добитися, хоча люди – на нашому боці. Сьогодні на круглому столі ми почули про деякі інструменти залучення громадян та впливу на владу, дізналися про практики громадських організацій. Але головне, що почули: ніколи не можна опускати руки, бо послідовність і наполегливість – це дуже важливий фактор у роботі громадських діячів. Тож, як сказав на заході один з учасників, цитуючи класика, продовжимо «лупати сю скалу», - розповіла після завершення круглого столу представниця ГО «Сила рішучих» Тетяна Терентьєва.