Автор: Сергій Дятленко, експерт з питань освіти Центрального офісу реформ при Мінрегіоні

Останнім часом у ЗМІ шириться повідомлення, що під Луцьком закривають спортивну школу через децентралізацію. Буцімто районна рада більше не має грошей на утримання школи, бо всі гроші «забрали» об’єднані громади району...

Інформацію подають як мінуси децентралізації в цілому і об’єднання громад зокрема. А як насправді?

Насправді це дійсно хороша спортивна школа, яка має потужну спортивну базу. Приблизно 25% дітей, що там займаються, - з Луцька, адже школа розташована на околиці міста. Близько 75% дітей - з навколишніх сіл.

Дійсно, деякі села, де мешкають учні спортивної школи, підпорядковані радам об’єднаних громад, деякі – районній раді. Отже в умовах децентралізації, коли більшість повноважень і грошей переходять в спроможні громади (ОТГ та міста обласного значення), необхідно змінювати механізм фінансування таких шкіл. Логічно, якщо заклад тепер фінансуватиметься з декількох місцевих бюджетів: міста Луцьк та громад, звідки діти їздять до цієї школи.

Зараз тривають перемовини щодо передачі спортивної школи на баланс однієї з громад та формату її фінансування. Мова про закриття закладу не ведеться. Йде нормальний процес опрацювання механізмів співпраці. Волинська ОДА тримає цей процес на контролі.

Скоріше за все, спортивну школу візьме на баланс Заборольська ОТГ, а інші будуть дофінансовувати її відповідно до частки учнів, які там займаються.

Такий досвід у Волинській області вже є. Так Маневицьку ДЮСШ, що знаходиться на балансі Маневицької районної ради, дофінансовує Прилісненська ОТГ, діти з якої також відвідують цю спортивну школу, відповідно до укладених договорів про співпрацю.

На жаль, у погоні за сенсаціями, не усі встигають вникнути у суть питання. Думаю, так відбулося і у випадку спортивної школи під Луцьком.

Нагадаю, що децентралізація робиться не для того, щоб десь щось закрити чи оптимізувати. Реформа спонукає громади, місцеве самоврядування, надавати максимально якісні послуги людям. Так, для цього треба дещо змінювати, вчитися співпрацювати і домовлятися між собою, заробляти і заощаджувати. Чи будуть проблеми і непорозуміння на цьому шляху? Точно будуть, вони вже є. Але тепер їх можна вирішувати на місцях, не чекаючи вказівки згори.

Вірю, що школа під Луцьком нічого не втратить і навіть отримає більше можливостей для розвитку.