Національне розмаїття є перевагою та містить низку можливостей для розвитку громад, зокрема із залученням інструментів транскордонного й міжнародного співробітництва. Про це 18-19 лютого говорили в Одесі учасники першого модулю спільного проекту Програми «U-LEAD з Європою» та Європейського центру із питань меншин «Управління різноманіттям для соціально-економічного розвитку».

У заході взяли участь представники сільських рад півдня Одещини, які поки що не утворили об’єднані громади, та двох ОТГ – Біляївської і Вилківської.

На півдні Одещини процес об’єднання громад не досить активний: зовсім нема ОТГ в Ізмаїльському, Ренійському, Болградському, Арцизькому, Тарутинському і Саратському районах. При цьому саме в них проживають представники декількох сотень національностей. Ту є й компактні поселення національних громад – болгар, молдован, гагаузів, албанців.

«Коли починався процес об'єднання громад, окремі політичні сили, не зацікавлені в реформі, почали «розігрувати» національне питання. Аргументами, які вони розповсюджували, стало існування начебто антагоністичних факторів у стосунках між різними етносами в Бессарабії. Політики доводили, що об’єднати села з різним національним складом начебто неможливо. Більше того, на деяких зустрічах, на яких обговорювали пропозиції про об’єднання, звучали приховані погрози про відокремлення Бессарабії від України, ймовірність повстань або міжетнічних конфліктів», - розповіла Євгенія Генова, радник з питань комунікації Одеського Центру розвитку місцевого самоврядування.

За її словами, у 2015-2016 роках, коли держава перебувала у надскладній ситуації через окупацію Криму та війну на сході, такі заяви викликали страх у населення і відчайдушний спротив реформі. «І лише зараз, коли люди вже бачать реальні результати роботи ОТГ в Одеській та інших областях, коли маємо сотні реалізованих за цей час проектів та успіхи, котрі відчули мешканці об’єднаних громад, ставлення до реформи змінюється. І вже скоро жителі південних сіл питатимуть своїх лідерів: «А чому ми ще не в ОТГ? Чому ми втратили мільйони, які б могли отримати за ці три-чотири роки, що не об’єднувалися?». Тому дуже важливо продемонструвати на прикладі європейських країн та інших областей України, як об’єднання представників різних національностей стає їх спільною перевагою», - зазначила Євгенія Генова.

За словами Городненського сільського голови (Болградський район) Миколи Богоєва, національний фактор ніколи не був перешкодою для спілкування, роботи і навіть створення різнонаціональних родин:

«Ми, болгарське село, згодні об’єднатися з гагаузьким селом Дмитрівкою. У нас є спільні задуми щодо різних цікавих проектів, є серйозний потенціал, плани, і точно нема розбрату. У нас не рідкість – болгарсько-гагаузькі сім’ї. Тому не треба намагатися роздмухати між нами сварку – не вийде. Нас лякали, що закриють школу або що не будуть вивчати рідну мову наші діти. По-перше. У нас великі школи, багато дітей, школи конкурентноспроможні, і ми цілком здатні їх утримувати. По-друге, і болгарська, і гагаузька мова вивчаються і будуть вивчатися. Ні в кого нема бажання принизити сусіда, ми ж з ними поруч живемо не одне століття. Тому аби у нас було менше політики, було би краще», - впевнений він.

Згоден з ним і його колега, Дмитрівський сільський голова Петро Кюлафли:

«У нашого села є налагоджені зв’язки з Молдовою, з Гагаузькою автономією. Ми дуже серйозно розвиваємо нашу самобутню культуру, бережемо рідну мову, вивчаємо її. Маємо цікаві ідеї щодо транскордонного співробітництва і залучення грантових коштів та інвестицій, причому в цих проектах братиме участь наша молодь. Але потрібно зробити наступний крок, об’єднатися і використовувати всі можливості, що дає сучасний відкритий світ», - сказав він.