За даними Міністерства соціальної політики, в Україні 2,6 млн людей з особливими потребами. Це 6% усього населення країни, із них – 168 280 дітей.

Але мова не лише про людей з особливими потребами, а й про всіх, кому потрібні додаткові засоби для активного соціально-політичного життя.

Інклюзія – це спосіб включення усіх громадян до суспільно-політичного життя, отримання освітніх та інших послуг. Ми маємо зважати, чи наші рішення та дії не вилучають з процесу тих, для кого ми працюємо, створюємо певний продукт.

Інклюзивність – один із факторів наявності належних умов для залучення мешканців. Саме тому питання вимірювання рівня інклюзивності є одним із важливих показників Індексу місцевої е-демократії, який вже третій рік поспіль проводить Центр розвитку інновацій.

Нагадаємо, цього року до дослідження Індексу #eDem долучилося 35 міст та організацій, у тому числі міжнародних.

Проаналізувавши стан розвитку місцевої е-демократії у понад 30 містах України, в Центрі розвитку інновацій визначили топ міст, де інструменти е-демократії є найбільш інклюзивними. Серед лідерів:

• м.Дрогобич – 58,4%
• м.Київ та м.Харків – 52,1%
• м. Білгород-Дністровський – 51,1%
• м.Львів та м.Ужгород отримали по 50%

У сучасному світі, а особливо в умовах карантину та самоізоляції, доступ до мережі інтернет є життєво необхідним та безпечним середовищем для реалізації права на участь в управлінні справами міста й держави, зокрема і для осіб з особливими потребами.

Міністерство цифрової трансформації України відреагувало на звернення асоціацій, що об’єднують осіб з особливими потребами. Нещодавно підписано наказ про створення Ради з питань цифрової доступності для таких осіб, основні завдання якої:

• затвердження першочергових кроків та плану дій з цифрової доступності для осіб з інвалідністю
• надання пропозицій щодо удосконалення законодавства в цій сфері