Ірпінський міський голова Олександр Маркушин розповів Децентралізації про тяжкі бої у місті, у яких він бере безпосередню участь, про знищення свого будинку і про тверде рішення стояти до кінця.

Автор: Дмитро Синяк

---

24 березня Президент України присвоїв Ірпеню звання міста-героя. Ірпінська громада з перших днів війни опинилася в епіцентрі тяжких боїв, і жителі міста проявили справжній героїзм, захищаючи свої будинки і свої сім’ї. Ірпінський міський голова Олександр Маркушин одразу відкинув пропозицію ворога здати місто. Спершу він особисто розвозив гуманітарну допомогу ірпінцям, згодом брав активну участь в організації зелених коридорів, якими вони могли вибратися на безпечну територію. Тепер пан Олександр у складі територіальної оборони боронить Ірпінь зі зброєю в руках. Про це він розповів Децентралізації.

 

 

Нещодавно з’явилася інформація про обстріл Ірпеня з «Градів», а також про те, що кожен другий будинок у місті зруйновано. Це справді так?

- «Градами» по Ірпеню російські окупанти б’ють вже три дні поспіль. Дійсно, половину будинків у місті зруйновані. Позавчора дотла згорів і мій будинок, причому я схильний думати, що рашисти зробили це спеціально, щоб нашкодити мені. До мого дому і гаража влетіли два фугасних снаряди, натомість всі довколишні будинки залишилися неушкодженими. Я думаю, це не був випадковий удар – все було сплановано. Не виключаю також, що хтось міг підказати їм мою адресу.

Чи правдива інформація про те, що в Ірпені окупанти застосували заборонені фосфорні боєприпаси?

- Так, правдива. Вони вдарили такими боєприпасами у район на межі Ірпеня та Гостомеля, однак, на щастя, ці боєприпаси нікому не зашкодили.

Ваша радниця Віолетта Дворнікова казала, що Ірпінь непридатний для життя і просила останніх мешканців виїхати. Чи пристали вони на цю пропозицію?

- Не всі. За нашими розрахунками, ще близько чотирьох тисяч жителів досі залишаються у місті. Мені складно сказати, на що вони розраховують. Мабуть, вважають, що бої швидко закінчаться. Але на разі вони тривають, стаючи дедалі запеклішими. Між тим місто справді непридатне до життя, причому не тільки через безперервні обстріли. В Ірпені зараз немає води, світла, газу, тепла, не працює каналізація.  

Ірпінь зараз перебуває під контролем української армії?

- Близько 70% так, під українським контролем. За решту території ми б’ємося. Територіальна оборона Ірпеня з першого дня разом з кадровими військовими захищає місто, воюючи на першій лінії. Це вже потужний бойовий підрозділ. 

 

 

Чи не було спроб викрадення рашистами вас чи інших членів міської ради?

- Я маю інформацію, що мене хочуть не просто викрасти – мене хочуть знищити. Адже я надзвичайно активно підтримую наші Збройні сили. І я нищу ворога разом із ними.  

На всіх відео ви у військовій формі та у бронежилеті. Чи не час всім головам місцевого самоврядування подбати про такий свій захист?

- Це вибір кожного. У моєму випадку захист іде у комплекті зі зброєю. Я прийняв рішення захищати своє місто зі зброєю в руках. Я вважаю, що Ірпеню зараз потрібен мер-військовий, а не мер-політик. Я свідомий того, що вступивши до лав захисників міста, я сильно ризикую життям, але таким є мій вибір. Мало того, таким є вибір директорів комунальних служб міста, багатьох депутатів міської ради і багатьох моїх друзів. Ніхто з нас не вчився воювати, але ми розуміємо, що без цього зараз ніяк. І ми б’ємося з ворогом. А ті, хто не можуть воювати, працюють волонтерами, усіляко допомагаючи нам.

Коли, на вашу думку, можна буде повністю повернути Ірпінь під контроль України?

- Я не можу вам сказати, коли, але я скажу, що ми зробимо для цього все можливе і неможливе. Ми стоятимемо до кінця! І ми обов’язково переможемо у цій війні, бо воюємо на своїй землі, захищаємо свої родини. Останні три дні в Ірпені точаться особливо запеклі бої, і кожен наступний день наближає нас до перемоги!