Питання створення та формування резервного фонду громади, механізми та алгоритми дій в разі прийняття рішень в умовах воєнного стану розглянули під час інформаційної сесії «Створення матеріального резерву та умови використання резервного фонду».

«Громадам важливо знати, як працювати в правовому полі в умовах війни. Наші експерти отримують багато запитань щодо надання допомоги переселенцям, харчування та розміщення людей в надзвичайних ситуаціях, надання фінансування та ресурсів на потреби добровольчих формувань тощо. Одним з важливих ресурсів громади є її резервний фонд, який, по суті, є її «тривожною валізою». Ці та інші питання розглядалися під час інформаційної сесії, - розповів Олег Яременко, керівник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Кіровоградській області.

Радниця з питань місцевих фінансів та управління Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Кіровоградській області Олена Савченко нагадала, що резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проєкту бюджету.

«Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету під час війни приймаються виконавчими органами ОМС. Резервний фонд може перевищувати 1 % (ЗУ №2134 від 15.03.2022)», - підкреслила експертка.

Процедури створення резервного фонду громади у мирних умовах та під час воєнного стану є різними. У першому випадку всі пропозиції щодо створення резервного фонду обговорюються депутатами, а рішення прийматься на сесії відповідних місцевих рад. Під час воєнного стану виконком своїм рішенням вносить зміни до бюджету громади, далі відбувається перерозподіл видатків бюджету, включаючи резервний фонд, і для головних розпорядників коштів передбачаються кошти резервного фонду за рішенням виконавчого комітету.

За словами Олени Савченко, фінансовим органам доведеться звітувати перед міською радою про витрачання коштів резервного фонду, тому документи мають бути в порядку.

«Це передбачено у п. 4 ст. 24 Бюджетного кодексу України, згідно з яким виконавчі органи відповідних місцевих рад щомісячно звітують перед відповідною місцевою радою про витрачання коштів резервного фонду відповідного бюджету. Цей пункт, на відміну від деяких інших щодо резервного фонду, не був призупинений нещодавніми нормативно-правовими актами, тож залишається чинним і обов’язковим до виконання», - пояснила експертка.

Також під час інформаційної сесії розглянули питання створення матеріального резерву громади.

«Орган місцевого самоврядування створює матеріальний резерв громади та  визначає місця його розміщення. Це можуть бути об’єкти, призначені або пристосовані для зберігання, для їх визначення враховується оперативність доставки таких резерів до можливих зон надзвичайних ситуацій. Для ефективної взаємодії виконавчих органів ради під час надзвичайної ситуації, рекомендується затвердити порядок формування та використання місцевого матеріального резерву та прийняти відповідну місцеву програму. Для фінансування зазначених видатків використовується КПК 8110 “Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха», - зазначила Олена Савченко.

Матеріальний резерв формується згідно попередньо розробленою та обгрунтованою номенклатурою місцевими ОВВ, ОМС. Для вчасного фінансування видатків має бути розроблений бюджетний запит та паспорт бюджетної програми. Також матеріальний резерв може створюватися за рахунок гуманітарної допомоги, добровільних пожертв фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян.

Організатор інформаційної сесії - Регіональний офіс «U-LEAD з Європою» у Кіровоградській області. У заході взяли участь представники органів місцевого самоврядування Кіровоградської та Сумської областей.