Програма «U-LEAD з Європою» започаткувала новий напрям діяльності з транскордонного співробітництва, який спрямований на розвиток сільських територій та їхніх агровиробничих можливостей. В рамках цієї діяльності проведено захід «Реалізація проєктів з розвитку сільських територій та агровиробництва через інструменти транскордонного співробітництва з ЄС», котрий, як повідомляє U-LEAD, «став офіційним стартом діяльності робочої групи з питань сільського розвитку Програми «U-LEAD з Європою».
«Робоча група налагодила співпрацю із проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства» (IPRSA)». Ми переконані, що синергія U-LEAD та IPRSA відкриє нові можливості для наших громад в частині вивчення та застосування досвіду країн Європейського Союзу з розвитку сільських територій», – наголосив керівник робочої групи з питань сільського розвитку Анатолій Пархом’юк.
Під час заходу йшлося, зокрема, про особливості написання та реалізації проєктів транскордонного співробітництва з країнами Європейського Союзу, пошук та залучення партнерів, які наразі викликають найбільші складнощі у місцевої влади та громадських організацій.
Зазначалося, що єдиного алгоритму успішного пошуку партнерів для транскордонного співробітництва не існує, адже в кожному окремому випадку спрацьовує своя ключова умова. На думку заступниці директора департаменту Агропромислового розвитку Львівської ОДА Людмили Гончаренко, перед початком пошуку партнерів потрібно зробити детальний аналіз потреб та можливостей проєкту. Вагому роль у пошуку партнерів також відіграє вміння презентувати власний проєкт та наявність привабливого презентаційного матеріалу, який містить інформацію про можливості для потенційних партнерів.
Для успішного пошуку партнерів у транскордонних проєктах важливою є участь у міжнародних заходах, таких як конференції, інвестиційні форуми тощо. Ефективним також є залучення консультантів та посередників, які спеціалізуються на партнерствах міжнародного характеру.
Крім того, на засіданні йшлося про розвиток агровиробництва на сільських територіях, яке забезпечує і доходи у місцевий бюджеті, і додаткові можливості працевлаштування.
Програми транскордонного співробітництва з ЄС та їх ґрантові можливості спрямовані також на малих фермерів та агровиробників, оскільки можуть надати необхідний ресурс для масштабування, збільшення рівня технологічності та розвитку агровиробництва на сільських територіях.
Експерт з питань ринкової інфраструктури та розвитку ланцюгів доданої вартості в ягідництві Проєкту ЄС IPRSA Андрій Галяс прокоментував особливості такого залучення фінансування.
«Потрібно розуміти, що у різних ґрантових програм різні пріоритети. Тож уважно читати умови – перший крок до успіху. Особливо необхідно звертати увагу на критерії відбору потенційних ґрантоотримувачів, регіони розташування, оборот організації, кількість працюючих тощо; а також на те, що може бути предметом ґранту, а що в жодному випадку не може купуватись за ґрантові кошти», – зазначив він.
За словами експерта, за рахунок ґрантів переважно не фінансуються будівельні роботи (за рідкісними винятками), купівля вживаного обладнання та покриття закупівель, які вже були здійснені, різноманітні заходи, покриття боргів, штрафів, кредитів, пені тощо.
Натомість, за його словами, у тренді на фінансування зараз є:
Як відомо, з травня 2023 року Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) та проєктом ЄС IPRSA розробили онлайн-форму оцінки відповідності господарства вимогам отримання ґранту.
Крім того, за підтримки Європейського Союзу, в Україні створено державну автоматизовану інформаційну систему збирання, обліку, накопичення, оброблення інформації про виробників сільськогосподарської продукції – Державний аграрний реєстр (ДАР). Передбачена можливість доступу до системи третіх сторін, зокрема банків та міжнародних донорів.
Теги:
сільське господарство міжнародна підтримка
Джерело:
Mind.ua
06 лютого 2026
Акселераційна програма Clusters4Regions: новий етап розвитку кластерного менеджменту в Україні
Акселераційна програма Clusters4Regions: новий...
2 лютого розпочала роботу Школа кластерного менеджменту #Clusters4Regions — акселераційна навчальна програма...
06 лютого 2026
Анонс: як Україна адаптує місцеве самоврядування до стандартів ЄС — підсумки проєкту ЦППР
Анонс: як Україна адаптує місцеве...
Система місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні зіштовхується з викликами воєнного...
05 лютого 2026
Міжнародні програми підтримки громад: гід можливостей для відновлення та розвитку
Міжнародні програми підтримки громад: гід...
Matchmaking сесія під час Impact.Zhytomyr 2.0 Forum Автори: Ярослав Жидик, асоційований партнер...
05 лютого 2026
Час на якість: що дає громадам відтермінування містобудівних дедлайнів
Час на якість: що дає громадам відтермінування...
У попередніх матеріалах ми говорили про «страх підпису» у відбудовчих проєктах — явище, з яким сьогодні стикаються...