Жовтень 2026

 

У жовтні 2026 року місцеве самоврядування в європейських країнах опинилося в центрі уваги через низку важливих рішень, реформ і дискусій. Європейські міста та громади відстоювали своє місце у формуванні політики згуртованості ЄС, вимагали більшої фінансової самостійності та справедливого розподілу державних ресурсів. Водночас у різних країнах тривали дискусії щодо укрупнення адміністративно-територіальних одиниць, зміни системи міжбюджетних трансфертів і посилення спроможності місцевої влади.

Ми відібрали для представників органів місцевого самоврядування України ключові рішення та ініціативи, щоб показати, як інші країни відповідають на спільні для громад виклики, які інструменти використовують для посилення місцевої демократії та фінансової спроможності й які підходи можуть стати корисними для розвитку українського самоврядування.

 

Європарламент закликав посилити роль міст у політиці згуртованості ЄС

20 жовтня 2026 року Європейський парламент ухвалив резолюцію «Політика згуртованості — рушійна сила реалізації порядку денного ЄС для міст» (Cohesion policy – the driving force in implementing the EU agenda for cities). Документ підтримав 601 депутат, 20 проголосували проти, ще 36 утрималися. У резолюції наголошується, що міста та функціональні міські території мають відігравати повноцінну роль у формуванні політики Європейського Союзу, а не обмежуватися виконанням рішень, ухвалених на рівні європейських інституцій.

Євродепутати закликали активніше залучати місцеві та регіональні органи влади до визначення інвестиційних пріоритетів, розроблення програм політики згуртованості та підготовки національних і регіональних планів партнерства на 2028–2034 роки. Такий підхід, на думку парламентарів, має враховувати реальні потреби територій, адже саме місцева влада найкраще розуміє проблеми своїх громад і мешканців. Окрему увагу в документі приділено фінансуванню міського розвитку, доступного житла, зайнятості та місцевих публічних послуг.

Ухвалення резолюції відбувається напередодні формування нового багаторічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки, а отже, має значення для майбутньої архітектури європейського фінансування. Для муніципалітетів це сигнал про необхідність активніше долучатися до діалогу з національними урядами та європейськими інституціями, аргументувати власні інвестиційні потреби й домагатися врахування місцевих пріоритетів під час розроблення програм фінансування. Особливо важливо це для невеликих міст і громад, які часто мають обмежені кадрові та фінансові можливості для підготовки масштабних проєктів.

Водночас резолюція має політичний, а не законодавчо обов’язковий характер: вона не встановлює нових правил розподілу коштів і не гарантує муніципалітетам безпосереднього доступу до фінансування. Її положення формують позицію Європарламенту щодо майбутнього політики згуртованості та можуть бути враховані під час подальшої підготовки бюджетних і програмних рішень ЄС.

 

Уряд Молдови представив концепцію реорганізації місцевої адміністрації другого рівня

 

 

1 жовтня 2026 року уряд Молдови представив концепцію реорганізації адміністрації другого рівня (аналог районного рівня в Україні), яка передбачає створення замість 32 районів трьох регіонів: Північного, Центрального та Південного. Окремо пропонується утворити муніципалітет Тараклія другого рівня. Кишинів і Бєльці збережуть свій статус, а Автономне територіальне утворення Гагаузія залишиться зі спеціальним статусом. Реформа має скоротити адміністративну структуру другого рівня, сформувати компактніші регіональні команди та зменшити дублювання функцій. Частину повноважень районів планують передати на рівень примарій, якщо це буде доцільно, водночас посиливши фінансові й кадрові можливості місцевих адміністрацій.

Однією з ключових пропозицій є встановлення мінімального порогу чисельності населення для однієї примарії на рівні 3 000 жителів, що може стимулювати укрупнення невеликих громад. За задумом уряду, примарії мають отримати більше ресурсів, краще кадрове забезпечення та ширші можливості для реалізації інфраструктурних проєктів і ефективнішої організації місцевих послуг. Уряд також повідомив, що бюджети 32 районів у 2025 році становили приблизно 9 млрд леїв, близько 77% цієї суми було пов’язано з фінансуванням освіти. Концепція передбачає, що відповідні фінансові ресурси мають переходити разом із функціями до органів влади, які надалі відповідатимуть за надання послуг. Йдеться про урядову концепцію майбутньої реформи, а не про вже запроваджену зміну адміністративного устрою.

 

Румунія готує адміністративну реформу: невеликі громади можуть об’єднуватися для підвищення ефективності місцевого самоврядування

 

 

У жовтні 2026 року Румунія перейшла до практичної підготовки адміністративної реформи, яка передбачає добровільне об’єднання невеликих територіальних громад та посилення міжмуніципальної співпраці. Ця реформа є продовженням дискусій, що тривають у країні вже не перший рік. Попередні законодавчі зміни створили можливості для співпраці між сусідніми громадами та об’єднання адміністративних ресурсів, однак на практиці такі механізми використовувалися обмежено. Територіальна структура країни тривалий час залишалася незмінною, а питання укрупнення малих громад неодноразово наштовхувалося на політичні та місцеві перешкоди.

21 жовтня 2026 року Міністерство розвитку, громадських робіт та адміністрації Румунії видало наказ № 1334/2026 про створення робочої групи для реалізації програми START «Адміністративна реформа: добровільне об’єднання та укрупнення». Документ передбачає створення центральної робочої групи при міністерстві, а також відповідних підгруп у кожному повіті. До їхнього складу мають увійти, зокрема, голови повітових рад, префекти та представники асоціацій комун. До роботи також можуть залучатися мери й експерти.

Урядова програма передбачає, що першочергову увагу приділятимуть 429 адміністративно-територіальним одиницям із населенням до 1 500 осіб. На першому етапі громадам пропонуватимуть добровільно об’єднуватися, отримуючи стимули у вигляді підтримки інвестиційних проєктів, фінансових переваг та гарантій збереження місцевих пунктів надання послуг. За словами міністра розвитку Александру Стойки, добровільний етап має тривати до 1 березня 2027 року. Після цього уряд планує перейти до наступного етапу, який може передбачати обов’язкове укрупнення громад, що не погодяться на добровільне об’єднання. Очікується, що нову конфігурацію можна буде запровадити до місцевих виборів 2028 року. Водночас станом на кінець жовтня йдеться про підготовку механізму та урядові плани, а не про вже завершене об’єднання громад.

Для місцевого самоврядування Румунії ця ініціатива означає спробу подолати проблему надмірної адміністративної фрагментації, коли невеликі громади мають обмежені фінансові ресурси та кадрові можливості для повноцінного виконання своїх повноважень. Укрупнення або спільне використання адміністративних ресурсів потенційно може підвищити спроможність громад залучати інвестиції, реалізовувати інфраструктурні проєкти та забезпечувати якісніші публічні послуги. Водночас ключовими питаннями залишаються добровільність процесу, участь мешканців у прийнятті рішень, доступність послуг у віддалених населених пунктах і збереження місцевої ідентичності.

 

Муніципалітети Болгарії вимагають розширення фінансової автономії

 

 

Питання фінансової децентралізації та розширення бюджетних можливостей місцевої влади стало однією з центральних тем щорічної зустрічі муніципалітетів Болгарії, яка відбулася 11–13 жовтня 2026 року на курорті Албена. Національна асоціація муніципалітетів Болгарії закликала переглянути систему фінансування громад, щоб місцева влада мала більше власних доходів і могла самостійно визначати пріоритети розвитку. Зокрема, асоціація наполягає на тому, щоб частина надходжень від податку на доходи фізичних осіб залишалася безпосередньо в муніципальних бюджетах. Раніше вона пропонувала поступово спрямовувати місцевій владі до 20% надходжень від цього податку, доповнивши механізм фінансового вирівнювання, який допомагав би муніципалітетам із меншою податковою базою.

Серед інших пропозицій асоціації є припинення практики передачі муніципалітетам нових повноважень і завдань без забезпечення відповідними фінансовими ресурсами, а також удосконалення системи державних трансфертів. На думку представників місцевої влади, чинна модель фінансування обмежує можливості громад планувати довгострокові інвестиції, підтримувати місцеву інфраструктуру та належно надавати послуги населенню. Розширення власних доходів має зробити муніципалітети менш залежними від рішень центрального уряду та посилити їхню відповідальність за місцевий розвиток. Водночас запропоновані зміни залишаються предметом обговорення в межах реформи фінансової децентралізації та не є вже ухваленими законодавчими рішеннями.

 

Словаччина провела загальнонаціональні місцеві та регіональні вибори

 

 

24 жовтня 2026 року у Словаччині пройшли загальнонаціональні об’єднані вибори до органів місцевого та регіонального самоврядування. 25 жовтня Державна комісія з питань виборів та контролю фінансування політичних партій підтвердила остаточні результати голосування. Громадяни одночасно обирали керівників і депутатів муніципального та регіонального рівнів. Вибори охопили 2 926 муніципалітетів, міст і міських районів країни. Головним результатом стало збереження посад усіма вісьмома чинними головами самоврядних регіонів. Кандидати, підтримані парламентською проєвропейською опозицією, зберегли керівництво чотирма регіонами, представники партій урядової коаліції утримали два регіони, а ще два залишилися під керівництвом незалежних голів. Водночас у кількох великих містах відбулися зміни керівництва, що засвідчило відмінності між політичними тенденціями на регіональному та муніципальному рівнях.

Одним із найпомітніших результатів стала перемога голови опозиційної Християнсько-демократичної партії Мілана Маєрського на виборах у Пряшівському самоврядному краї. Він набрав понад 48% голосів, випередивши кандидата від ультраправої партії «Республіка», який отримав 35%. За наведеними в повідомленнях соціологічними даними, «Республіка» посідає третє місце за популярністю серед політичних сил країни. Голосування відбулося на тлі внутрішньополітичних дискусій у Словаччині та розбіжностей щодо зовнішньої політики уряду прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Результати місцевих і регіональних виборів привернули увагу також у контексті майбутніх парламентських виборів, які мають відбутися наступного року. Словаччина, країна з населенням близько 5,4 млн осіб, є членом Європейського Союзу та НАТО.

 

Тринадцять фінських міст вимагають реформувати систему державного фінансування муніципалітетів

6 жовтня 2026 року керівники 13 фінських міст виступили із закликом терміново переглянути систему державних трансфертів муніципалітетам. До спільної позиції долучилися Jyväskylä, Kemi, Kouvola, Kuopio, Lappeenranta, Mikkeli, Oulu, Pori, Rovaniemi, Seinäjoki, Tampere, Turku та Vaasa. Міста вважають, що чинна модель фінансування несправедливо розподіляє кошти, оскільки досі значною мірою спирається на витрати на соціальну сферу та охорону здоров’я за 2021–2022 роки. Цей період був нетиповим через пандемію COVID-19, дефіцити лікарняних округів і масштабні інвестиції в лікарняну інфраструктуру. Після реформи соціальні та медичні послуги перейшли до відповідальності регіонів добробуту, однак коригування, пов’язані з попередніми витратами, продовжують впливати на обсяги державного фінансування муніципалітетів.

Представники муніципалітетів наголошують, що нинішня система ускладнює довгострокове бюджетне планування та може обмежувати спроможність міст забезпечувати якісні базові послуги. Вони закликають скасувати негативні коригування, пов’язані з історичними витратами на соціальну сферу й охорону здоров’я, та відновити реформу державного фінансування. Попередню спробу комплексно оновити систему готували під час нинішнього урядового терміну, однак наприкінці 2025 року процес зупинився. Тепер міста пропонують зробити реформу одним із пріоритетів наступного уряду.

 

Естонські муніципалітети виступили проти затримки реформи місцевого фінансування

20 жовтня 2026 року правління Союзу міст і муніципалітетів Естонії вирішило не підписувати підсумковий протокол переговорів із державою щодо бюджету на 2027 рік і бюджетної стратегії на 2027–2030 роки. Причиною стала затримка погодженої раніше реформи місцевого фінансування, яка передбачала включення до дохідної бази муніципалітетів понад 120 млн євро державних субсидій. Кошти мали спрямовуватися на базову освіту, позашкільну діяльність, соціальну сферу та утримання місцевих доріг. Законопроєкт пройшов етапи погодження і був переданий уряду 28 вересня, однак його розгляд не розпочався. Представники муніципалітетів заявили, що затримка реформи ускладнює планування місцевих бюджетів і перешкоджає посиленню фінансової автономії громад. Для органів місцевого самоврядування ця реформа має важливе значення, оскільки передбачає зміну механізму розподілу державних коштів і надання муніципалітетам більшої передбачуваності у фінансуванні основних послуг.

 

Асоціації місцевої влади виступили проти скорочення фінансування громад у бюджеті Франції на 2027 рік

14 жовтня 2026 року провідні французькі асоціації місцевого самоврядування оприлюднили спільну заяву з критикою проєкту державного бюджету на 2027 рік. За їхніми оцінками, запропоновані урядом заходи можуть скоротити ресурси територіальних громад щонайменше на 7,5 млрд євро. Заяву підписали Асоціація мерів Франції (AMF), France urbaine, Intercommunalités de France, Асоціація департаментів Франції та Асоціація регіонів Франції. Вони закликали переглянути бюджетні пропозиції та провести консультації з урядом і парламентом. Асоціація сільських мерів Франції (AMRF) до заяви не приєдналася, оскільки вважала, що загальна оцінка недостатньо враховує відмінності між міськими та сільськими громадами.

Серед запропонованих заходів передбачено нові внески місцевої влади до скорочення бюджетного дефіциту, обмеження компенсації ПДВ, скорочення окремих інвестиційних ресурсів і підвищення пенсійних внесків. На думку асоціацій, це може обмежити фінансування муніципальних послуг, ремонтів та інфраструктурних проєктів. Уряд пояснює необхідність змін потребою залучити місцеву владу до скорочення державного дефіциту, водночас передбачаючи додаткову підтримку окремих категорій громад через дотації солідарності та інвестиційні програми.

На момент оприлюднення заяви бюджетний законопроєкт ще перебував на розгляді парламенту, тому запропоновані заходи не були остаточно затверджені. Результат бюджетних дебатів визначатиме фінансові можливості громад у 2027 році, зокрема щодо забезпечення місцевих послуг, утримання інфраструктури та реалізації інвестиційних проєктів

 

Жовтневі події свідчать, що фінансова спроможність, якісний розподіл повноважень і реальна участь громад у формуванні державної політики залишаються ключовими умовами ефективного місцевого самоврядування в Європі. Водночас чимало ініціатив поки перебувають на етапі обговорення або підготовки, тож їхній вплив на громади стане зрозумілим у наступні місяці.