Населення України адаптується до реалій війни і, попри небезпеки та втрати, зберігає обережний оптимізм. Від керівництва громад люди в першу чергу очікують підтримки війська і військовослужбовців, а також - стабільного енергопостачання, створення робочих місць та забезпечення укриттями.

Про це свідчать результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи в рамках Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Дослідження демонструє, що за три роки широкомасштабного російського вторгнення українці зберігають досить високий рівень оптимізму і певним чином адаптувались.

Так, 53% респондентів та респонденток вважають, що протягом року в їхній громаді зміни будуть переважно на краще (у 2022 році цей показник був на рівні 78,5%). Майже втричі менше опитаних (18%) очікують переважно на погіршення ситуації. І ще 26% вважають, що жодних змін не буде.

При цьому, найоптимістичнішими є жителі Сходу і Заходу – очікують змін на краще 65% і 54,5%, відповідно. Натомість найвища частка песимістичних оцінок серед опитаних з Півдня – 21%.

Респонденти визначились із основними пріоритетами, на яких місцева влада має сконцентруватися найближчим часом. Йдеться передусім про допомогу учасникам бойових дій та військовослужбовцям – соціальне забезпечення, лікування/реабілітація, житло тощо (40% опитаних); резервне енергопостачання на випадок аварійних відключень (32%);  підтримку зайнятості та підприємництва в громаді (27%); забезпечення бомбосховищами/укриттями жителів (24%).

Водночас абсолютна більшість (78%) вважає, що місцеві бюджети мають долучитися до фінансування Сил оборони (45% вважають, що таке фінансування з місцевих бюджетів має бути обов’язковим, 33% – добровільним).

«Результати дослідження ще раз демонструють стійкість людей і громад в Україні перед викликами, з яким у 21 сторіччі не стикалася жодна європейська країна. Дослідження також чітко показує, чого перш за все чекають люди від місцевого самоврядування. На це і має орієнтуватися місцева влада. Для державної ж влади результати дослідження є ще одним підтвердженням необхідності продовження політики децентралізації і створення більших можливостей на місцях. Рада Європи і надалі підтримуватиме Україну на шляху побудови системи врядування  відповідно до європейських стандартів», – зазначає Ольга Шевчук, керівниця Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні».

Переглянути усі результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення» можна за ПОСИЛАННЯМ. Результати попереднього дослідження 2022 року є тут.

Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова» Центром експертизи багаторівневого врядування, що функціонує в межах Секретаріату Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.