Реформи в освіті — це складний і відповідальний процес, який потребує кропіткої аналітичної роботи, ґрунтовних аргументів. Будь-які зміни мають базуватися на дослідженнях, українському контексті, досвіді, кращих практиках, реальних проблемах та потребах. Зокрема, враховувати міжнародний досвід з огляду на євроінтеграційний курс нашої країни.
Окрім цього, важливим етапом змін є відкрите обговорення суті реформ із широким колом експертів, освітян, батьківської спільноти, представників влади та громадянського суспільства. Такий підхід забезпечує ефективність, обґрунтованість і суспільну підтримку реформ, роблячи їх зрозумілими для всіх зацікавлених сторін.
Реформа старшої профільної школи — не виняток. Так, у процесі її планування було проведено:
Паралельно (на основі пропозиції територіальних громад) відбувалося моделювання та нанесення на карту мережі закладів, які забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти.
Розробці пропозиції до оновлення законодавчої бази реформи передували громадські обговорення з територіальними громадами, що вже відбулися у 20 областях України.
Їхня головна мета — відкритий діалог із засновниками закладів освіти, адже реформа передбачає суттєву трансформацію освітньої мережі. Під час зустрічей було важливо не лише представити суть реформи та її цілі, а й вислухати позицію територіальних громад, почути їх позицію, відповісти на запитання та врахувати їхні пропозиції.
Загалом громадські обговорення охопили 2 641 учасника із 1093 громад. Серед учасників — народні депутати України та депутати обласних рад, представники обласних військових адміністрацій, голови громад та їх заступники, голови районних адміністрацій та їх заступники, керівники органів управління освіти територіальних громад і районних адміністрацій, а також представники закладів освіти.
Так, під час заходів:
У такий спосіб можна було наочно побачити, де громади планують утворювати академічні ліцеї; радіуси доступності таких закладів; скільки учнів навчатиметься в старших класах, зокрема з урахуванням демографічної ситуації та прогнозу; врахувати, які заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти є на відповідній території, адже в них навчатиметься частина випускників 9 класів, які оберуть професійне спрямування.
Обговорення реформи з представниками громад — це найголовніша частина заходів. Учасників найбільше цікавили питання щодо:
Проте цінність цих обговорень була не лише в тому, щоб надати засновникам вичерпну інформацію про реформу та кроки її впровадження, а й почути від них пропозиції та власне бачення для її ефективної реалізації у громадах. Наприклад, учасники зазначали про:
Також громадські обговорення дали можливість вивчити думки всіх учасників під час інтерактивних опитувань, як до початку обговорень, так і наприкінці заходів. Отже:
Ці та інші пропозиції, озвучені громадами, зокрема засновниками закладів освіти, під час заходів, були враховані під час розроблення законопроєкту МОН. Його громадське обговорення відбувалося восени 2024 року.
Наразі у Верховній раді України вже зареєстровано законопроєкт від Комітету освіти науки та інновацій. Бачимо й альтернативні законопроєкти. Тож будемо стежити за новинами й тими змінами, за які проголосують народні депутати.
17 червня 2026
Президент України заснував почесну відзнаку «Громада-рятівник»
Президент України заснував почесну відзнаку...
Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №491/2026, яким засновано почесну відзнаку «Громада-рятівник»...
17 червня 2026
Фінансовий модуль АІКОМ: представлено новий інструмент для аналізу освітніх видатків
Фінансовий модуль АІКОМ: представлено новий...
15 червня відбулася презентація Фінансового модулю АІКОМ для управлінців у сфері освіти, фахівців та фахівчинь з...
17 червня 2026
Проєкт DECIDE оголошує грантовий конкурс на...
Швейцарсько-український проєкт DECIDE запрошує територіальні громади-учасниці національного пілотування системи...
17 червня 2026
Як у Кременчуці ламають стереотипи про профтех та будують економіку довіри
Як у Кременчуці ламають стереотипи про профтех...
Ще донедавна це було типове приміщення радянської їдальні – із застарілими вікнами, пошкодженими стінами та духом...