«Без системних даних розвиток громад неможливо ані спланувати, ані довести», - Арсен Макарчук, голова Держстату

Минулого тижня Державна служба статистики України зробила важливий крок назустріч громадам, ініціювавши системний діалог щодо розвитку місцевої статистики. Чому сьогодні дані на місцях розрізнені, що пропонує Держстат і яким має бути «паспорт громади»? Про це в авторській колонці для Інтерфакс-Україна розповів голова Державної служби статистики Арсен Макарчук.

Портал «Децентралізація» публікує ключові тези цього матеріалу, адже питання якісних даних — одне з найактуальніших для територіальних громад під час війни та підготовки до відновлення.

Чому статистика громад виходить на перший план?

За словами Арсена Макарчука, сьогодні статистика громад стоїть в одному ряду із загальнодержавними показниками інфляції чи заробітної плати.

  • Наслідок децентралізації: Громади отримали повноваження, ресурси та відповідальність. «Але будь-яке управління починається з вимірювання. Без системних даних розвиток неможливо ані спланувати, ані довести», — наголошує очільник Держстату.
  • Євроінтеграція: Україна має впровадити стандарти ЄС у регіональній політиці. Йдеться про здатність об'єктивно оцінювати території та обґрунтовувати розподіл ресурсів для міжнародних партнерів.
  • Повоєнне відновлення: Планування відбудови неможливе без розуміння реальної ситуації «на землі». У цьому контексті місцева статистика стає фундаментом, а не допоміжним елементом.

У чому проблема даних у громадах зараз?

Арсен Макарчук чесно визнає: є частка відповідальності й самого Держстату. Через оптимізацію минулих років були закриті районні підрозділи, що зменшило присутність на місцях і призвело до втрати регулярного контакту з громадами.

Як наслідок, сьогодні дані формуються фрагментарно.

«Джерела різні, методології різні, періодичність теж. Дані часто не узгоджені між собою: один і той самий показник може мати кілька значень залежно від того, хто його рахував. У результаті ми маємо ситуацію, де громади володіють окремими цифрами, але не бачать цілісної картини», — констатує голова Держстату.

Саме цю прогалину має заповнити нова ініціатива.

Як створюватимуть «статистику громад»

Держстат уже провів перший установчий діалог, зібравши представників парламенту, уряду, обласних адміністрацій, громад, експертів та міжнародних партнерів. Головний висновок — місцева статистика має бути не тимчасовим рішенням, а цілісною та стійкою системою.

Першочергово визначено «життєво необхідний» перелік даних для громад:

  • Демографія (з акцентом на дітях і молоді);
  • Соціальна сфера;
  • Структура економіки;
  • Інфраструктура;
  • Екологічна ситуація.

Для запуску повноцінної статистики потрібна законодавча рамка, цифрова інфраструктура (інтеграція реєстрів) та єдині європейські стандарти.

План дій: від пілотів до «паспорта громади»

Арсен Макарчук окреслив конкретні кроки, які Держстат планує реалізувати найближчим часом:

  1. Формування «ядра» показників. Розробка базового, єдиного для всієї країни переліку індикаторів для «паспорта громади» (демографічні, економічні, соціальні, фінансові).
  2. Регіональна унікальність. База доповнюватиметься специфічними показниками, важливими для конкретних регіонів. «Умовно кажучи: ми маємо знати і скільки п'ють кави у Львові, і обсяг кільки, виловленої в Одесі. Такі дані підсвічують унікальний потенціал кожної території», — пояснює очільник Держстату.
  3. Аудит і пілотування. Буде відібрано 3-5 громад для пілотних проєктів. У реальних умовах перевірять роботу з джерелами даних та методологією. «Якщо буде потрібно, готові підняти старі архіви та книги обліку, щоб сформувати максимально повну картину кожної громади», — запевняє Арсен Макарчук.
  4. Формування «паспорта». На основі пілотних даних створять перші паспорти, які перевірять на відповідність стандартам ЄС.
  5. Оцінка масштабування. За результатами тестування сформують робочу модель, готову до запуску в усіх 1400+ громадах України.

«Розвиток місцевої статистики повністю відповідає новій Стратегії Держстату — переходу від інерційного виробництва даних до створення конкретних продуктів для користувача. "Паспорт громади" має стати саме таким продуктом — зрозумілим, практичним і незамінним для ухвалення обґрунтованих рішень», — підсумував голова Державної служби статистики України Арсен Макарчук.

Джерело:

Читайте також:

13 серпня 2026

Як система громадського здоров’я працює на випередження: безпека води як практичний приклад

Як система громадського здоров’я працює на...

Від оцінки ризику до конкретних рішень. Як система громадського здоров’я допомагає зберігати воду безпечною. Коли...

13 серпня 2026

Що Стратегія реформування державного управління до 2030 року передбачає для місцевого самоврядування

Що Стратегія реформування державного управління...

Кабінет Міністрів ще 10 червня 2026 року схвалив Стратегію реформування державного управління України на 2026-2030...

13 серпня 2026

Як ОСББ підготувати будинок до зими – і де знайти кошти на термомодернізацію

Як ОСББ підготувати будинок до зими – і де...

До початку опалювального сезону більшість ОСББ зосереджується на звичних завданнях: перевірити обладнання, завершити...

12 серпня 2026

Мінрегіон напрацьовує концепцію реформування Державного фонду регіонального розвитку

Мінрегіон напрацьовує концепцію реформування...

Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України працює над концепцією реформування...