Стратегії смарт-спеціалізації (Smart Specialisation Strategies, S3) поступово стали одним із ключових інструментів політики згуртованості Європейського Союзу та важливим механізмом стимулювання регіонального розвитку, інновацій і підвищення конкурентоспроможності. У свій час їх запровадили як відповідь на фрагментованість політик і регіональні диспропорції. Зараз в Україні ці виклики такі ж актуальні, як і свого часу у ЄС: і хоча смарт-спеціалізація є обовʼязковою вимогою під час розробки стратегій регіонального розвитку на основі відповідних методичних рекомендацій, вона ще не є сталим інструментом управлінської практики. Відповідно, розуміння S3 має вирішальне значення для українських регіонів, агенцій регіонального розвитку (АРР) та органів виконавчої влади – як у контексті євроінтеграційного процесу, так і для ефективного стратегування на регіональному рівні.

Ця стаття написана для читачів, які не є експертами із смарт-спеціалізації, але регулярно зустрічають такі терміни, як «підприємницьке відкриття» (entrepreneurial discovery) або «чотириланкова спіраль» (quadruple helix), і прагнуть зрозуміти, як ці концепції взаємопов’язані. Якщо після прочитання тексту у вас виникає більше запитань, ніж відповідей, – ми досягли своєї мети. Рекомендуємо продовжити ознайомлення з оригінальними настановами ЄС, матеріалами Спільноти практик зі смарт-спеціалізації, публікаціями Об’єднаного дослідницького центру ЄС (JRC), а також мережами практиків, зокрема Friends of Smart Specialisation.

Після огляду становлення смарт-спеціалізації у своєму сучасному визначенні у першій частині серії «Смарт-спеціалізація: сьогодення і майбутнє» та досвіду впровадження першого та другого циклів впровадження S3 у другій частині, у третій та фінальній частині серії ми розглядаємо можливу еволюцію смарт-спеціалізації у ЄС крізь призму здобутого досвіду та оприлюдненого Єврокомісією проєкту Багаторічної рамкової фінансової програми на 2028-2034. Для цього ми поспілкувалися із Річардом Таффсом, старшим експертом групи «Friends of Smart Specialisation» i Франческо Молікою, директором Європейської асоціації агенцій регіонального розвитку (EURADA).

Матеріал підготовлено Швейцарсько-українським проєктом UCORD у співпраці з Європейською асоціацією агенцій регіонального розвитку EURADA та порталом «Децентралізація». Відповідальність за зміст цього матеріалу несе виключно автор. Погляди автора не обов’язково відображають погляди Швейцарської агенції розвитку та співробітництва або NIRAS Sweden AB.

Проєкт Багаторічної рамкової фінансової програми на 2028-2034 роки

У липні 2025 року Європейська Комісія оприлюднила проєкт Багаторічної рамкової фінансової програми на 2028-2034 роки – пакет обсягом “майже 2 трильйони євро”. Він робить акцент на спрощенні програм, тіснішому узгодженні з пріоритетами ЄС, планах національного та регіонального партнерства, а також на стимулюванні конкурентоспроможності для масштабування інновацій та лідерства в [екологічно] чистих і смарт-технологіях. До його ключових особливостей належать:

• Більша гнучкість бюджету, щоб Європа могла швидко діяти і реагувати на несподівані зміни обставин чи нові політичні пріоритети;
• Спрощені, оптимізовані та гармонізовані фінансові програми ЄС, щоб громадяни та компанії могли легко знаходити й отримувати доступ до можливостей фінансування;
• Бюджет, адаптований до місцевих потреб, з планами національного та регіонального партнерства для інвестицій і реформ, щоб забезпечувати цілеспрямований вплив там, де це найбільш потрібно, і надавати швидшу та гнучкішу підтримку для зміцнення економічної, соціальної та територіальної згуртованості Союзу;
• Потужне стимулювання конкурентоспроможності Європи, щоб забезпечувати стійкість ланцюгів постачання, масштабувати інновації та перегнати конкурентів у чистих та смарт-технологіях;
• Збалансований пакет нових власних ресурсів, який гарантує достатні доходи для пріоритетів ЄС, водночас мінімізуючи тиск на національні бюджети.

Такий напрямок загалом свідчить про ширше переорієнтування економічної стратегії ЄС, спрямоване на інтеграцію цілей конкурентоспроможності та промисловості в бюджетне управління та національні програмні цикли. Він ґрунтується на прагненні Нової європейської порядку денного щодо інновацій до лідерства у сфері глибоких технологій та покращення умов для стартапів і компаній, що розвиваються, а також на пріоритетах Маріо Драгі 2024 року: подолання розриву в передових технологіях, поєднання декарбонізації зі зростанням, а також зміцнення економічної безпеки через зменшення залежностей від інших країн. Крім того, Компас конкурентоспроможності Єврокомісії 2025 року, спираючись на звіт Драгі, «закладає стратегічну основу для діяльності Комісії на наступні п’ять років».

У цьому контексті запропонована Комісією структура Багаторічної рамкової фінансової програми може розглядатися як спроба інтегрувати цілі конкурентоспроможності та промислової політики в бюджетне управління та національні програмні цикли. Це, у свою чергу, породжує невизначеність і певну напругу щодо смарт-спеціалізації, адже історично її сила була саме в децентралізації, орієнтації на підприємницьке відкриття та адаптуванні до місцевих активів, коли регіони є не лише виконавцями програм, а стратегічними гравцями.

Більше не обовʼязкова умова?

У чинній програмі політики згуртованості на 2021-2027 роки стратегії смарт-спеціалізації не просто заохочуються – вони органічно вбудовані у систему. S3 є обов’язковою умовою для фінансування значних інвестицій у сфері інновацій з Європейського фонду регіонального розвитку (ЄФРР).

 

 

Зараз головне занепокоєння полягає в тому, що проєкт Багаторічної рамкової фінансової програми на період після 2027 року може ліквідувати цю вимогу, залишивши впровадження S3 на розсуд держав-членів. Як зазначає Франческо Моліка, директор Європейської асоціації агентств розвитку (EURADA): «У новій пропозиції більше немає обов’язкової вимоги щодо наявності стратегій смарт-спеціалізації. Тепер це буде залежати від рішення кожної країни-учасниці».

Якщо S3 стануть необов’язковими, деякі держави-члени можуть вирішити підтримувати стійкі екосистеми смарт-спеціалізації, тоді як інші – централізувати програми в національних планах зі слабшими регіональними механізмами для підприємницького відкриття. У своїй аналітичній записці 2025 року EURADA попереджає: «існує ризик переходу до територіально-нейтрального підходу в інвестиціях, коли перевагу надають проектам із високим сукупним впливом у межах всього ЄС, але не обов’язково із збалансованим та інноваційним регіональним розвитком».

Загалом, S3 варто визнати основним інструментом не лише для політики згуртованості, а й для всіх ініціатив щодо конкурентоспроможності, та краще узгодити його з пріоритетами та інструментами рівня ЄС.

Як має змінитися S3, щоб відобразити поточні виклики?

 

 

«Такий більш виражений централізований підхід у запропонованому проєкті Багаторічної рамкової фінансової програми на 2028-2034 роки означатиме, що майбутні стратегії смарт-спеціалізації мають поєднувати цілі на рівні ЄС з місцевими викликами та можливостями», – зазначає Річард Таффс, старший експерт групи «Friends of Smart Specialisation». Він наголошує: «Смарт-спеціалізація дала нам значний позитивний досвід, але їй потрібно еволюціонувати, щоб і надалі відігравати ключову роль у розвитку регіональних економік у мінливому економічному та геополітичному контексті».

Як саме може розвиватися S3? Політика, яка формує пропозицію Багаторічної рамкової фінансової програми на 2028-2034 роки, окреслює три ключові напрями розвитку S3, як зауважує пан Таффс:

• посилення акценту на конкурентоспроможності інновацій як рушійній силі економічного зростання, що стимулюється амбіціями Нового європейського порядку денного щодо інновацій за 2022 рік у контексті розвитку глибоких технологій і масштабування ринків, а також підкріплюється пріоритетами Звіту Драгі про подолання розриву в передових технологій, узгодження декарбонізації із економічним зростанням та зміцнення економічної безпеки;
• чіткіша інтеграція принципів сталого розвитку, де навколишнє середовище розглядають як керований капітал, а не як другорядне питання;
• зростання уваги ЄС до промислової стратегії, що відображено в Компасі конкурентоспроможності 2025 року та запропонованому Європейському фонді конкурентоспроможності, який зосереджений на стратегічних секторах, зокрема чистих технологіях.

«Ці три виклики доповнять щоденну роботу з покращення у управління смарт-спеціалізації (у процесі підприємницького відкриття та впровадженні S3). Стратегіям смарт-спеціалізації слід приділяти більше уваги міжрегіональному виміру, зокрема через об’єднання ланцюгів створення доданої вартості у пріоритетних галузях, як це продемонстровано в програмі фінансування регіональних долин інновацій (regional innovation valley). Крім того, очевидно, що регіональні пріоритети вимагають міцної екосистеми, яка включатиме стратегію розвитку навичок, а також більшу увагу до інноваційних державних закупівель і внутрішніх приватних інвестицій», – підсумовує пан Таффс.

Які можливі наступні кроки?

Після того, як Європейська Комісія представила пропозицію щодо Багаторічної рамкової фінансової програми на 2028-2034 роки у липні 2025 року, процес перейшов у міжінституційну фазу. У межах Європейської Ради переговори тривають паралельно на технічному та політичному рівнях за ключової інституційної умови: Багаторічна рамкова фінансова програма ухвалюється Радою одноголосно після надання згоди Європейським парламентом. На практиці це означає, що пакет рішень набуває чинності лише тоді, коли кожна держава-член погоджується із загальним балансом, а Європарламент готовий схвалити політичну та інституційну рамку, яка його супроводжує.

Це пояснює, чому перспективи для S3 – і для політики згуртованості загалом – на цьому етапі залишаються невизначеними. Якщо нова фінансова рамка зменшить або скасує S3 як обовʼязкову умову, є ризик того, що смарт-спеціалізація буде застосовуватися по Союзу нерівномірно, і формуватиметься радше як сукупність національних програмних рішень, а не як спільна та зіставна практика між європейськими регіонами. Водночас цей самий політичний контекст відкриває і явну  перспективу: з огляду на те, що порядок денний після 2027 року зосереджений на конкурентоспроможності та стійкості, S3 може вийти за межі політики згуртованості як практичний інструмент, орієнтований на потреби територій. Він зможе ширше визначати пріоритети розвитку екосистем і масштабування міжрегіональних ланцюгів створення доданої вартості – за умови, що він буде гнучким, обґрунтованим доказовою базою та пов’язаним з інструментами рівня ЄС, які стимулюють співпрацю та комерціалізацію.

Для України практичний висновок із цього матеріалу є простим. Смарт-спеціалізація досі цінна, навіть якщо не розглядати її як обов'язкову умову фінансування. Досвід ЄС показує, що економічно динамічні регіони часто самостійно застосовують елементи підприємницького відкриття та координації «чотириланкової спіралі», оскільки це фокусує інвестиції і робить інновації результативними. Водночас менш розвинені екосистеми виграють від структурованості, методів і взаємного навчання, інституціоналізовані S3. Зрештою, «доказом» ефективності смарт-спеціалізації є не сам документ S3, а якість рішень, довіра в ланцюгах постачання та зростання продуктивності, інноваційного потенціалу й добробуту – результати, що мають значення незалежно від того, чи буде S3 обов’язковою в наступній Багаторічній рамковій фінансовій програмі, чи залишатиметься просто ефективним та доступним підходом до розширення конкурентності.