Підписаний Президентом України Закон №4887-IX, який врегульовує питання матеріального стимулювання посадових осіб місцевого самоврядування, залучених до реалізації програм і проєктів міжнародної технічної допомоги та міжнародного територіального співробітництва, має стати важливим кроком до посилення спроможності громад працювати з міжнародними партнерами.

Щоб оцінити практичне значення нового закону для органів місцевого самоврядування, портал «Децентралізація» звернувся за коментарем до директора Департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв'язків, туризму та промоцій Івано-Франківської міської ради Ігоря Попадюка. Івано-Франківськ має багаторічний досвід залучення міжнародної технічної допомоги та реалізації проєктів міжнародного співробітництва, тому саме практичний досвід міста дозволяє оцінити, як новий закон вплине на роботу громад і які можливості він відкриває для органів місцевого самоврядування.

Закон, на який громади чекали роками

За словами Ігоря Попадюка, ухвалений закон нарешті вирішує одну з ключових проблем, яка роками ускладнювала реалізацію міжнародних проєктів в Україні, – законодавче врегулювання оплати праці працівників органів місцевого самоврядування, які працюють у складі проєктних команд.

«Даний закон врегульовує одне з багатьох ключових проблемних питань залучення та впровадження міжнародних проєктів на території України, а саме оплату фахівців (команди) для реалізації міжнародних проєктів відповідно до витрат бюджетів відповідних проєктів.

Питання не просто назріле, а й, на мою думку, потребувало нагального вирішення протягом останніх років. Ми зіштовхнулися з цим викликом ще у 2017 році під час підготовки до реалізації проєкту URBforDAN першої хвилі Дунайської транснаціональної програми. Такі проєкти переважно спрямовані на обмін досвідом між партнерами щодо вирішення спільних питань Дунайського регіону, а тому значна частина їхнього бюджету – це саме заробітна плата працівників органів місцевого самоврядування. Проте всі бенефіціари зіткнулися з тим, що необхідного законодавства для виплати цих коштів не існувало».

Подібна ситуація, зазначає він, виникла і під час реалізації програм транскордонного співробітництва Interreg 2014–2020 – Румунія–Україна, Польща–Білорусь–Україна та Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна.

Попри те, що саме працівники органів місцевого самоврядування готували проєктні заявки, вигравали конкурси та мали реалізовувати проєкти, вони не могли офіційно отримувати передбачене програмами фінансування на виконання цієї роботи.

Через це, пояснює Ігор Попадюк, кожна громада фактично була змушена самостійно шукати вихід із ситуації.

«Кожен орган місцевого самоврядування, а також міжнародні програми шукали різні механізми врегулювання цього питання на свій розсуд - наймали фахівців за цивільно-правовими договорами, послугами ФОП, вводили інспекторів впровадження проєктів. Це сильно ускладнювало впровадження міжнародних проєктів, адже такі працівники не були посадовими особами органів місцевого самоврядування».

За словами Ігоря Попадюка, проблема залишилася невирішеною і після запуску нового програмного періоду Interreg NEXT 2021–2027.

«Представники України в органах управління програмами просто не врахували проблемних питань попередніх періодів, тому бенефіціари з території України знову зіткнулися з тими самими проблемами працевлаштування працівників проєктів, фактично – з відсутністю можливості офіційно залучати працівників органів місцевого самоврядування до роботи в міжнародних проєктах.

Найбільше ж проблему підсвітила програма Interreg Europe, заклик долучатися до якої звучав з усіх найвищих офіційних майданчиків. Водночас бюджет цієї програми - це саме заробітні плати працівників бенефіціарів, у більшості випадків - працівників органів місцевого самоврядування».

Саме тому, переконаний він, ухвалення Закону №4887-IX фактично зрівнює українські громади у можливостях із муніципалітетами країн Європейського Союзу.

«Зважаючи на практику доплат працівникам органів місцевого самоврядування наших європейських партнерів у міжнародних проєктах, ухвалення цього закону фактично вирівняло можливості органів місцевого самоврядування України з можливостями органів місцевого самоврядування ЄС у боротьбі за європейські фонди».

Мотивація залишатися працювати в громаді

На думку Ігоря Попадюка, новий механізм стане не лише фінансовим стимулом, а й важливим фактором збереження професійних кадрів у громадах.

Він пояснює: сьогодні підготовка та реалізація міжнародних проєктів вимагає від працівників значно більшого, ніж виконання звичайних посадових обов'язків. Це додаткові знання, висока відповідальність, постійне навчання, спілкування з донорами, підготовка звітності, проходження аудитів та робота у жорстких часових рамках.

«Коли фахівець органу місцевого самоврядування бачить, що, залучивши міжнародні кошти, він отримуватиме доплату за впровадження проєкту, це, з одного боку, мотивує його до розвитку міжнародної співпраці, а з іншого - до навчання і залучення нових коштів з ЄС та міжнародних фондів, при цьому залишаючись у команді органу місцевого самоврядування.

Працівник зможе побачити, що його робота з підготовки та реалізації міжнародного проєкту буде справедливо оплачена з бюджету цього ж проєкту. Тоді людина розуміє, що її додаткові зусилля, відповідальність, знання мов, робота з донорами, аудитами, звітністю та дуже чіткими дедлайнами мають реальне визнання.

Це також стимулюватиме працівників розвиватися – вивчати програми ЄС, покращувати знання іноземних мов, працювати з міжнародними нормами і правилами, шукати нові можливості для громади. А найважливіше – люди будуть залишатися працювати в команді громади, а не переходити у приватний сектор чи міжнародні організації, де рівень оплати праці значно вищий».