Проблема відтоку молоді за кордон для Керецьківської громади, що на Закарпатті, історично є гострою, адже регіон – прикордонний. Проте тут вирішили діяти на випередження. Місцева влада разом із освітянами перетворили профорієнтацію на стратегічний інструмент розвитку, а завдяки співпраці зі швейцарсько-українським проєктом DECIDE ця робота стала системною та цілеспрямованою.

Перші кроки у цьому напрямі громада почала робити самостійно ще з моменту свого створення. У Кушницькому ліцеї тоді запустили локальний проєкт «Творимо майбутнє в Україні», метою якого було знайомити школярів із успішними земляками, які здобули освіту та реалізували себе на батьківщині.

«Для нас питання профорієнтації не нове, були певні напрацювання і успіхи. Але саме завдяки проєкту DECIDE робота стала по-справжньому системною. Раніше ми проводили одну-дві екскурсії на рік, а тепер впроваджуємо повноцінний курс. Проєкт дав нам чітку базу, інструменти, матеріали та навички, які дають змогу дітям заглибитися в себе, відкрити свій потенціал та знайти ту ланку, яка їм справді цікава», – розповідає Ганна Остолош, начальниця відділу освіти, молоді та спорту, культури й туризму Керецьківської сільської ради та кар’єрна координаторка у громаді.

 

Уроки-дуети та відкриття власних талантів

Зараз у межах пілотування курсу «Професії» кар’єрні радниці працюють із учнями 8 та 9 класів. Педагоги Кушницького ліцею Тетяна Прийма та Вікторія Дочинець вигадали власний ефективний формат – вони ведуть заняття разом, підсилюючи одна одну. Такий підхід допомагає тримати увагу класу та оперативно взаємодіяти з учнями під час практичних вправ.

«Поки одна з нас роздає додаткові матеріали чи допомагає учням на місцях, інша демонструє презентацію, пояснює тему чи взаємодіє з учнями. Це виявилося надзвичайно ефективно, адже робота – динамічна, без жодних пауз чи затримок», – розповідає Вікторія Дочинець, заступниця директора з виховної роботи та кар’єрна радниця.

Такий інтерактивний формат вимагав підготовки та адаптації від самих педагогів. Спочатку колеги хвилювалися, як правильно розподілити ролі під час живого уроку, проте командна робота швидко дала бажаний результат.

«На самому початку ми хвилювалися і не знали, як краще побудувати перше заняття: хто має брати на себе ініціативу, хто подаватиме матеріал, а хто працюватиме безпосередньо з дітьми. Проте швидко побачили сильні, слабкі місця й синхронізувалися. Надалі одна з нас говорила, а інша органічно доповнювала. Якби людина проводила такий насичений інтерактивний урок наодинці, їй було б значно важче», – додає Тетяна Прийма, карʼєрна радниця та практична психологиня Кушницького ліцею.

На заняттях курсу «Професії» школярі не просто слухають теорію, а проходять тестування, аналізують свої сильні сторони та вчаться командній взаємодії. Це допомагає не лише визначитися з майбутнім фахом, а й значно піднімає самооцінку підлітків.

 

Під час заняття в межах курсу “Професії”

 

«Після кожного заняття ми проводили рефлексію, де діти обговорювали, що цікавого вони про себе дізналися. Щораз це були неймовірні позитивні емоції. Підлітки часто не задумуються над своїми внутрішніми якостями чи талантами. Ми робили спеціальну діаграму, де кожен позначав свої сильні сторони, а однокласники мали підтвердити або доповнити ці рівні. Діти були приємно здивовані. Були випадки, коли через занижену самооцінку учневі чи учениці здавалося, що його чи її здібностей недостатні, але коли про їхні переваги говорили друзі, діти буквально розквітали на очах», – зазначає Тетяна Прийма.

 

Екскурсії, що змінюють світогляд

Найбільше захоплення у школярів викликає практична частина курсу – візити на місцеві підприємства та до закладів освіти. Планування цієї виїзної програми стало окремим натхненним етапом для команди кар'єрних радників.

«Перед початком проєкту ми дуже ретельно розпланували програму екскурсій – варіантів було так багато, що було з чого вибирати. Навіть для себе ми відкрили нові сімейні бізнеси в громаді. Звісно, не всюди наразі вдалося потрапити, але ми обов'язково реалізуємо ці плани на перспективу наступного року. Було дивовижно усвідомити: ми живемо в такому невеликому селі, але скільки тут можливостей для розвитку і яких вершин можна досягти прямо вдома», – ділиться Яна Сньозик, директорка Кушницького ліцею, кар'єрна координаторка закладу освіти.

Так, учні відвідали Закарпатський апеляційний суд та Закарпатську обласну раду, щоби молодь наочно побачила управлінську вертикаль та зрозуміла, як працюють фахівці на різних рівнях.

«Перед початком проєкту ми дуже детально розпланували програму екскурсій – і місцеве деревообробне підприємство стало справжнім відкриттям. Це унікальний сімейний бізнес із безвідходним виробництвом, який батько передав своєму синові. Нам показали весь шлях від заготівлі деревини до готової продукції. Кожен станок тут зроблений під замовлення, робота чітко спланована, а кожен етап просякнутий родинними цінностями та злагодженістю. Діти дивилися на це з захопленням і відкрили для себе, що навіть у невеличкому селі можна успішно розвиватися і досягати вершин», – ділиться Тетяна Прийма.

 

На деревообробному підприємстві

 

Також підлітки відвідали Свалявський технічний коледж, де кілька ліцеїстів одразу виявили бажання стати майбутніми абітурієнтами.

 

У Свалявському технічному коледжі

 

А також – форелеве господарство, де ознайомилися з туристичним бізнесом Карпат.

«Діти познайомилися з внутрішньою роботою працівників. Їм показали, як розмножують і вирощують форель. Важливо, що учні побачили в цьому елемент нашої природної цінності. Високогірна форель занесена до Червоної книги, тож ми маємо контролювати й підтримувати її популяцію. Для дітей це був дуже глибокий досвід», – розповідає Ганна Остолош.

Ще одним великим відкриттям для дітей став успішний приклад локального підприємництва.

«Домовлятися з підприємцями взагалі не важко, вони максимально відкриті, радо приймають дітей та пригощають їх. Коли ми пропонуємо підписати меморандум про подальшу співпрацю, ще ніхто не відмовив. Ми вже маємо п'ять підписаних угод, а на підсумковій зустрічі плануємо укласти ще кілька. Величезна заслуга в цьому директорки ліцею Яни Сньовик, яка бере на себе організацію логістики цих поїздок», – додає Ганна Остолош.

Робота команди не обмежується виключно заняттями та екскурсіями – освітяни постійно інтегрують профорієнтацію в інші сфери життя громади. Так, під час проведення військово-патріотичної гри «Сокіл-Джура» одним із ключових елементів став захід «Я і професія». Він об’єднав 90 школярів з усіх куточків Керецьківської ОТГ, які в ігровій формі знайомилися зі світом сучасних спеціальностей.

 

Як до профорієнтації ставляться батьки та які плани

Батьки ліцеїстів повністю підтримують ініціативу. Вони часто запитують педагогів про наступні поїздки, адже бачать, якими щасливими та натхненними діти повертаються додому. Проте, як зазначають кар'єрні радники, робота з батьками має свої особливості.

«Сьогодні вибір професії для батьків – це часто навіть більша проблема, ніж для самих дітей, адже дорослі бувають менш обізнаними в цих питаннях. Батьки дуже мало знають про нові професії, про те, яким є сучасний ринок праці та які спеціальності найбільш затребувані. Тому вони були приємно здивовані, що у звичайному ліцеї вчителі дають дітям такі глибокі знання, та ще й підкріплюють теорію практичними поїздками», – зазначає Вікторія Дочинець.

 

У Закарпатській обласній раді

 

Величезну роль у розбудові системи профорієнтації відіграє керівництво Керецьківської громади. Сільський голова Михайло Мушка особисто бере участь у перемовинах із бізнесом, допомагає організовувати зустрічі на обласному рівні та прагне, аби молодь бачила перспективу вдома.

Позиція лідерів громади безкомпромісна: з 1 вересня 2026 року курс за вибором «Професії» планують фінансувати з місцевого бюджету в усіх закладах освіти громади, не чекаючи на фінансування від держави.

«Проблема міграції на Закарпатті давня, а з початком повномасштабного вторгнення вона вийшла на новий рівень у всій країні. Якщо ми хочемо мати сильну державу, то мусимо виховувати свідомих людей, які будуть розвивати її тут, а не пересиджувати труднощі за кордоном. Ми показуємо дітям, що вдома можна бути успішними. Як каже українське прислівʼя: “Де народився, там і згодився”.

Наразі все тримається на ентузіазмі нашої команди, але ми вже розширюємо програму: влітку педагоги з сусідніх Березниківського та Лисичівського закладів середньої освіти навчатимуться бути кар'єрними радниками. Робота триває, і ми не зупинимося, бо разом будуємо державу, про яку мріємо», – підсумовує Ганна Остолош.

 

Марія Булейко (Марковська)