Як вибудувати узгоджену роботу на державному, регіональному та місцевому рівнях, об’єднати зусилля влади, освіти й бізнесу, щоб кожна дитина могла не лише знайомитися зі світом професій, а й бачити реальні можливості для навчання, професійного розвитку та самореалізації у своїй громаді, регіоні й Україні загалом?

Про це говорили під час регіональної діалогової платформи «Від громади до регіону: будуємо екосистему професійної орієнтації» на Національному форумі «Майбутнє, яке обираємо ми!», який організував Швейцарсько-український проєкт DECIDE у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

Україна формує власну модель профорієнтації

Міжнародний досвід у сфері профорієнтації є важливим орієнтиром, але система буде ефективною тоді, коли буде враховувати український контекст: особливості освіти, економіки, ринку праці та можливості територіальних громад.

На цьому акцентувала менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE Валентина Полторак.

«Досвід Швейцарії щодо профорієнтації вражає, але цю модель неможливо впровадити в Україні, як і будь яку іншу. Ми вибудовуємо власну модель, яка враховує нашу історію, економіку та особливості системи освіти. Сьогодні до національного пілотування системи профорієнтації долучилися вже понад 500 територіальних громад з усіх областей України. Для DECIDE при відборі громад ключовою була їхня готовність інвестувати час і ресурси, будувати співпрацю з бізнесом та відкривати молоді можливості у своїй громаді, області й країні загалом. Для того, щоб цей підхід спрацював долучатися має все суспільство: уряд, області, громади, заклади освіти та бізнес. Саме на цій ідеї й побудований Національний пілот».

Профорієнтація допомагає молоді побачити можливості для свого майбутнього в Україні

Один із важливих результатів першого року національного пілотування, на який звернула увагу Валентина Полторак, стала зміна пріоритетів учнів. Частка молоді, яка планувала або розглядала можливість навчання за кордоном, зменшилася з 60% до 30%.

Ці результати підкреслюють важливість роботи з молоддю не лише під час вибору професії, а й для знайомства із можливостями, які є у територіальній громаді.

«На перший погляд, ми не робили нічого складного: громади запровадили курс “Професії” для учнів та учениць 8–9 класів. Але за цим стоїть велика спільна робота. Бізнес відкривав дітям свої підприємства, розповідав про професії та можливості в Україні. І саме громада має бути ініціатором такої співпраці – приходити до роботодавців, розповідати про свою молодь, її потреби та очікування, залучати підприємства до спільної роботи».

Модерувала дискусію Ірина Шумік, генеральна директорка Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України, яка разом з учасниками зосередила увагу на тому, як налагодити співпрацю між державою, регіонами та громадами для розвитку системи профорієнтації.

Рівні можливості для дітей з різних громад

На Київщині є громади, у закладах освіти яких навчається менш ніж тисяча школярів, і є ті, де кількість учнів сягає більше 20 тисяч. Відрізняються також їхні фінансові можливості, освітня інфраструктура та можливості співпраці з роботодавцями.

Саме тому важливо координувати розвиток системи профорієнтації на рівні області, щоб доступ дітей до якісної підтримки в процесі професійного самовизначення не залежав від того, у якій громаді вони проживають.

На цьому наголосила заступниця голови Київської обласної військової адміністрації Жанна Осіпенко.

«Щоб усі діти – від найменшої до найбільшої громади – мали рівні можливості у доступі до якісного профорієнтації, потрібні спільна політика та узгоджені дії. Київщина була серед перших областей, які долучилися до передпілотування системи профорієнтації від проєкту DECIDE. Ми починали з двох громад – Броварської та Васильківської, де запрацювали перші профорієнтаційні хаби. Цей досвід показав, наскільки такий формат потрібний дітям, батькам і громадам».

Сьогодні в області до розвитку системи профорієнтації активно долучилися вже 22 громади та 5 РДА м. Києва. Наступне завдання – розширювати цю роботу та забезпечувати взаємодію між громадами на регіональному рівні.

Шептицька громада: профорієнтація починається з вибору дитини

Голова Шептицької міської територіальної громади Андрій Залівський розповів, що громада почала трансформацію мережі закладів освіти ще у 2020-2021 роках. У громаді сформували мережу гімназій та академічний ліцей, а під час визначення профілів навчання орієнтувалися насамперед на вибір учнів.

«В основі був вибір дитини. Ми відкривали класи відповідно до профілів, які обирали учні, орієнтуючись на їхні інтереси та освітні потреби, а не на необхідність забезпечити педагогів навчальним навантаженням».

За словами Андрія Залівського, після участі громади у профорієнтаційних заходах від Проєкту DECIDE почали помічати, що випускники 9-х класів почали усвідомленіше обирати свою подальшу освітню траєкторію. Цього року до академічного ліцею вступило на 90 учнів менше, ніж зазвичай, водночас більше випускників обрали заклади професійної та фахової передвищої освіти.

Для громади це стало додатковим аргументом на користь розвитку системи профорієнтації, яка допомагає дітям краще розуміти відмінності між різними освітніми траєкторіями та обирати відповідно до власних інтересів.

«Ми побачили зміни у виборі дітей. Частина з них не пішла до академічного ліцею, а обрала професійну освіту. Тому наступний етап – об’єднати три складові: школу, заклад професійної освіти та бізнес. Щоб діти розуміли, де можуть навчатися, проходити практику та згодом працювати. Має бути цілісний маршрут».

Тростянецька міська громада: створювати можливості для молоді навіть в умовах війни

Для прифронтових громад розвиток профорієнтації має особливе значення.

Тростянецька громада на Сумщині, розташована за 45 кілометрів від державного кордону, пережила окупацію, руйнування закладів освіти та підприємств. Безпекові виклики залишаються частиною її повсякденного життя.

Водночас громада продовжує працювати над тим, щоб діти та молодь мали можливості для навчання, та розуміли, які у них є можливості для професійного розвитку й самореалізації у громаді.

Про цей досвід розповів голова Тростянецької міської територіальної громади Юрій Бова.

«Для Сумщини завдання номер один – сформувати таку модель, яка допомагатиме нашим дітям отримати якісну освіту, здобути професію та знайти роботу на наших підприємствах. Ми хочемо створити умови, щоб молодь бачила своє майбутнє вдома. Бо Сумщина – це форпост, і вона була, є та буде форпостом».

Один із прикладів такої роботи – шкільне лісництво, яке багато років співпрацює з місцевим лісовим господарством. Ще під час навчання учні знайомляться з професіями у цій сфері, здобувають практичний досвід, а згодом частина випускників обирає для себе роботу у цій галузі.

Це приклад того, як профорієнтація може поєднувати інтереси дітей, можливості для здобуття освіти та професії і потреби місцевої економіки.

Бізнес вже не просто партнер, а активний учасник системи профорієнтації

Профорієнтація дає роботодавцям можливість не лише знайомити молодь із професіями, а й долучатися до підготовки майбутніх фахівців для формування у них практичних навичок та розвитку кадрового потенціалу.

Про досвід такої системної роботи розповіла керівниця служби корпоративної соціальної відповідальності, соціального розвитку та партнерства Kernel Лілія Марачканець.

«Бізнес уже є частиною великої екосистеми профорієнтації. Великі компанії системно працюють у цьому напрямі, адже люди – наша головна цінність. Без фахівців навіть найсучасніші машини та технології не працюватимуть».

Kernel розвиває освітні ініціативи для молоді на різних етапах навчання та дає можливість познайомитися не лише з традиційними професіями аграрної галузі, а й із сучасними технологіями, штучним інтелектом, робототехнікою, аналізом даних та іншими напрямами, які змінюють сучасне виробництво.

Учасників регіональної діалогової платформи об’єднало спільне бачення: системна профорієнтація починається зі співпраці, а її результатом мають стати реальні можливості для кожної дитини.

Школа допомагає учням краще пізнати себе, свої інтереси та здібності. Громада налагоджує співпрацю між закладами освіти, роботодавцями та іншими партнерами, щоб підлітків могли знайомитися зі світом професій на практиці. На регіональному рівні важливо координувати цю роботу та забезпечувати доступ до можливостей, які є не лише в окремій громаді, а й у всій області. Заклади професійної, фахової передвищої та вищої освіти знайомлять молодь із різними освітніми траєкторіями, а роботодавці дають змогу побачити професії зсередини, дізнатися про умови праці та спробувати себе в різних видах діяльності.

І найважливіше – у центрі цієї взаємодії залишається дитина, її інтереси, здібності та право на власний вибір.

Адже мета профорієнтації – не визначити майбутнє за дитину, а допомогти їй пізнати себе, відкрити різні можливості та зробити власний усвідомлений вибір.