Так вважають працівники виконкомів одних із перших в області об'єднаних територіальних громад – Деснянської та Кіптівської.
До них завітала груп слухачів центру підвищення кваліфікавції – заступників голів районних рад. Мета поїздки – ознайомитися з першими здобутками та, насамперед, проблемами, з якими зіткнулися засадничо нові тергромади в області.
Деснянский селищний голова Юрій Осташевський зазначив: «Ще у травні минулого року ми взяли калькулятор та порахували доходну та витратну частину потенційної бази. Побачивши цифри, зрозуміли – треба обєднуватися. Саме цей, ресурний аргумент став вирішальним для того, аби мешканці навколишніх сіл підтримали ідею, а ініціатори сформували команду однодумців».
Як наголосив очільник громади: «Подати документи для початку процедури об'єднання вдалося лише з четвертої спроби – знадобилася неабияка наполегливість та вміння наводити неспростовні аргументи «за». Та справжні проблеми почалися після набуття права на прямі відносини селищного бюджету з державним – січень 2016 року виконкомівці згадують як неймовірно тяжкий та нервовий місяць, але то вже у минулому – нова громада запрацювала».
На думку першопроходців реформи, одна із засадничих причин, що й досі негативно впливає на її перебіг, це хронічне відставання нормативно-правової бази – відповідні документи «закривають» хіба що 40% питань, інші – треба якось розв'язувати. Як саме – напевно не знає ніхто, але сере деснянців тих, хто шкодує за прийнятим рішенням нема – зміни того варті.
Учасників практичного заняття дуже цікавили негативні аспекти. З'ясувалося, що один з них – це необхідність старостам постійно, двічі – тричі на тиждень, їздити для оформлення різноманітних довідок до головного офісу. Втім запровадження печатки старости з правом засвідчення документів здатне швидко усунути цсю незручність, а в перспективі вона зникне з поширення електронного врядування. Серйознішим є інше питання – управління закладами первинної медичної допомоги, яка поки що об'єднаними територіальними громадами не здійснюється. В той же час освіта вже майже повнюстю перейшла під адміністрування нової громади.
Про численні ресурси реформи йшлося й під час спілкування з Володимиром Кучмою – Кіптівським селищним головою. На його переконання за наявного стану справ реформа залежить, насамперед, від нашого настрою. Якщо заздалегідь переконувати себе, що все погано – так воно і буде. Інша справа, коли починаєте шукати інші, позитивні варіанти розвитку та діяти, аби їх реалізувати. На думку голови, зміни на базовому рівні громади невідворотні, бо стара система себе вичерпала й має бути замінена на іншу – ту, що спиратиметься на інтереси громад. Кіптівська громада так і намагається діяти, максимально залучаючи до своїх ініціатив мешканців всіх сіл, що належать до неї. Як вважають кіптівчани, з народною участю та контролем корупційна складова державного управління скасовується. Треба щось важливе зробити, лише тоді ти людина – цей вислів Миклухи-Маклая став свого роду девізом нової громади. Володимир Кучма також наголосив на необхідності командної роботи та гарантій для всіх, хто наважується на такі ризиковані, часом неоднозначні з точки зору громадської думки кроки.
06 лютого 2026
Акселераційна програма Clusters4Regions: новий етап розвитку кластерного менеджменту в Україні
Акселераційна програма Clusters4Regions: новий...
2 лютого розпочала роботу Школа кластерного менеджменту #Clusters4Regions — акселераційна навчальна програма...
06 лютого 2026
Анонс: як Україна адаптує місцеве самоврядування до стандартів ЄС — підсумки проєкту ЦППР
Анонс: як Україна адаптує місцеве...
Система місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні зіштовхується з викликами воєнного...
05 лютого 2026
Міжнародні програми підтримки громад: гід можливостей для відновлення та розвитку
Міжнародні програми підтримки громад: гід...
Matchmaking сесія під час Impact.Zhytomyr 2.0 Forum Автори: Ярослав Жидик, асоційований партнер...
05 лютого 2026
Час на якість: що дає громадам відтермінування містобудівних дедлайнів
Час на якість: що дає громадам відтермінування...
У попередніх матеріалах ми говорили про «страх підпису» у відбудовчих проєктах — явище, з яким сьогодні стикаються...