В Ужгороді відбулася прес-конференція представників Нижньоселищенської та Копашнівської сільських рад, які заявляють, що обласна влада блокує їхні наміри об’єднати дві громади. Тема зустрічі -- ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад» на прикладі Нижньоселищенської та Копашнівської сільських рад». Хто і що гальмує децентралізаційну реформу в Закарпатській області». 

Наразі на Закарпатті один з найнижчих показників кількості об’єднаних громад (тільки дві). І це єдина область, де не розроблено перспективний план об’єднання громад. 

Іван Шоля, Нижньоселищенський сільський голова розповів: «У зборах для обговорення теми об’єднання сільрад Нижнього Селища, Копашнева і Нанкова взяли участь близько 300 осіб. Зібрали 1136 підписів людей, які виявили бажання об’єднатися в одну громаду. Але депутати Нанкова згодом відмовилися, тож ми вирішили здійснити об’єднання двох сільрад – Нижнього Селища і Копашнева. Ми вивчали досвід об’єднаних громад на Тячівщині і хотіли б так само ґаздувати на своїй території, тим більше, що діє відповідний Закон України. Ми подали відповідний пакет документів в Закарпатську ОДА. Там їх повернули на доопрацювання, що ми й зробили. Але коли подали вдруге, то нам знову відмовлено». 

Юрій Гангур, Копашнівський сільський голова зауважив: «Загальна кількість населення трьох сіл, які входять до нашої сільради - 5243 осіб. Для об’єднання сіл ми створили робочу групу, до якої увійшли керівники усіх сільських установ – медицина, освіта, культура і тд. За останні роки з районного бюджету нам виділяли невеликі суми. Вважаємо, що після об’єднання сільрад ситуація з розприділенням коштів покращиться. Ми розуміємо, що нам треба працювати над розвитком інфраструктури, створенням робочих місць. Але у нас працьовиті люди. Проте ідея нашого об’єднання зустріла супротив. Районна адміністрація не зацікавлена в об’єднаннях громад, вони всіляко протидіють. Була написана «анонімка», що нібито 24 мешканці нашого села проти об’єднання. Усі ці зволікання спрямовані на те, щоб наша громада не потрапила у «бюджетний рік». За словами Юрія Гангура, «анонімку» обласна влада взяли за основу і повернула документи по об’єднанню на доопрацювання. «Як можна робити по анонімці такі висновки? Ми, до речі, не могли знайти тих людей у Копашньово, які ніби то підписали цей документ», - додав сільський голова.

Володимир Молнар, голова робочої групи з питань об’єднання сіл Копашново, Хустець, Лунка, Поляна каже: «Торік я не був прихильником ідеї об’єднання. Я служив у Збройних Силах, раніше сам був головою сільради. Ми вивчали, що робиться в інших об’єднаних територіальних громадах. І тоді навіть ті, хто не був прихильником такої ідеї, побачили, скільки робиться у тих селах. А у згаданій «анонімці» є люди, яких взагалі нема у нашому селі».

 «Конфлікт у тому, що гроші йтимуть напряму, мимо кишені чиновників адміністрацій, у територіальні громади. Посадовці не думають про реформи, а думають про гроші. Назріває великий конфлікт між Закарпатською ОДА та нашою громадою. А нас не мало, а вісім з половиною тисяч осіб. І ті, хто мають нам роз’яснювати, як ту реформу робити, насправді нам перешкоджають. Але не можуть посадові особи порушувати законодавство. Я брав участь у всіх революціях. За що ми воювали? За реформи! А де вони? Ми не здамося. А нашому голові ОДА для чого дестабілізовувати ситуацію в області? Ми не кажемо дайте нам грошей, ми кажемо – не мішайте нам», - каже В. Молнар. 

Олександр Липчей, голова робочої групи Нижнього Селища каже: «Є бажання абсолютної більшості мешканців щодо добровільного об’єднання. Метою нашого виступу є звернути увагу всіх, бо Нижнє Селище зараз як приклад і для інших громад. І є питання до закарпатської влади, чому вона налаштовує мешканців області проти Президента України, який ініціював реформу, проти Кабміну, ВРУ? Чому влада Закарпаття проти мешканців? Чому вона проти заможної України? Якщо не знайдемо відповіді, то звертатимемося до міжнародних інституцій». 

За словами Олександра Липчея, написані відповідні звернення до міністерства та керівництва країни.