Експерт Реанімаційного пакету реформ Іван Лукеря у блозі видання «Новое время» висловлює думку, що мешканці громад, які хочуть розвиватися, стали заручниками низької ефективності Парламенту.

«Мільйони прогресивних українців, які готові брати на себе відповідальність та починати зміни в країні у своїх громадах, перебувають в заручниках депутатської «неспроможності».

Мене часто запитують, яку реформу я вважаю найбільш вдалою, а головне - важливою для звичайних людей? Моя відповідь проста та однозначна - об’єднання громад. Для прикладу наведу одну дуже показову цифру: об’єднання громад дозволило збільшити власні доходи бюджетів на одного жителя відповідної території з 288 грн до 955 грн, тобто майже втричі.

Окрім того, з Державного фонду регіонального розвитку було профінансовано проекти місцевого самоврядування на три мільярди гривень. Об’єднані громади отримали підтримку на розвиток своєї інфраструктури у розмірі одного мільярду гривень. Перевиконання місцевих бюджетів складає більше ніж 30% від затверджених органами місцевого самоврядування.

Спостерігаючи за цим, інші громади активно долучаються до процесу та об’єднуються. Якщо у 2015 році, коли був ухвалений відповідний закон, було створено 159 ОТГ, то вже протягом 2016 року було проведено вибори до 25 об’єднаних громад, а на 11 та 18 грудня призначено вибори додатково до 184 ОТГ. Результат неймовірний: за два роки дії закону матимемо 368 об’єднаних територіальних громад.

Проте, не буває бочки меду без ложки дьогтю. Досі не вирішено ряд правових перешкод. Зокрема, не спрощено процедуру створення об’єднаних громад та не запроваджено механізм приєднання громад до вже створених ОТГ. Близько ста об’єднаних громад, у яких проживає мільйон людей, у 2017 році можуть не отримати того, заради чого повірили у реформу – прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом та повну незалежність від районної держадміністрації.

Проблема у тому, що наразі переведення об’єднаної територіальної громади на прямі міжбюджетні відносини, надання державної підтримки можливо виключно за умови, якщо до складу ОТГ увійшли всі територіальні громади, які передбачені Перспективним планом. Проте маємо частину громад, які об’єдналися не у відповідності до Перспективного плану, оскільки одна чи дві громади не захотіли входити до ОТГ. З іншого боку, така громада за всіма фінансовими, інфраструктурними, інституційними показниками повністю є спроможною. І таких спроможних громад, вибори до яких відбулися або відбудуться у грудні 2016 року, близько ста.

На сьогодні немає правового механізму визнання таких громад спроможними та переведення їх на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Рішення – термінове внесення до сесійної зали та голосування за законопроектів щодо добровільного приєднання територіальних громад, які вже прийняті у першому читанні 20 вересня 2016 року.

Відповідно до цих проектів, ОТГ можуть бути визнані спроможними рішенням уряду за умови, що кількість населення такої громади становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої об’єднаної територіальної громади відповідно до Перспективного плану. Тим самим усувається бар’єр для визнання громад спроможними, створюється можливість надати всю державну підтримку та перевести їх на прямі міжбюджетні відносини.

Окрім того, досі не вирішено питання призначення виборів у громадах, які об’єдналися навколо міст обласного значення та громад, які входять до різних районів. ЦВК відмовила у проведенні виборів 28 ОТГ, які пройшли всі процедури створення. Формальних причин кілька. Наприклад, громади об’єдналися навколо міста обласного значення - це, зокрема, Бахмут, Гола Пристань, Славута, Нетішин. Або громади, які створили об’єднану громаду, розташовані на території суміжних районів. Яскравий приклад - місто та село Помічні (Кіровоградська область): місто знаходиться у Добровеличківському районі, а село, яке з ним межує, - в Новоукраїнському. Проте ЦВК відмовила обом в об’єднанні тільки на підставі того, що вони розташовані на території різних районів. І таких прикладів  по Україні - 24. 

У відповіді на неправомірні дії деякі громади подали до суду на ЦВК. Проте системне рішення проблеми – це ухвалення законопроекту щодо умов зміни меж районів у процесі добровільного об'єднання територіальних громад.

Таким чином, децентралізаційний порядок денний для парламенту – це термінове прийняття законопроектів щодо добровільного приєднання територіальних громад, а також проект закону щодо умов зміни меж районів у процесі добровільного об'єднання територіальних громад. Останній результативний «децентралізаційний» день у Верховній Раді був у листопаді минулого року. На жаль, за цей рік, депутати так і не спромоглися проявити послідовність та закінчити розпочате. В заручниках цієї «неспроможності» перебувають мільйони прогресивних українців, які, на відміну від парламентарів, готові брати відповідальність та починати зміни в країні з себе та зі своїх громад».