Невелике, але славне містечко Перечин має свою історію, свої здобутки та свої переваги перед іншими населеними пунктами Закарпаття. Цікаві люди, пам’ятник листоноші, чани та розкішна природа – це лише неповний перелік того, заради чого місто варто відвідати. Про одну з перлин Карпат сьогодні під час наших «Недільних бесід» у прес-центрі газети «НЕДІЛЯ» більше розповість  Перечинський міський голова Іван Михайлович ПОГОРІЛЯК.

— Іване Михайловичу, як живеться маленькому місту, що знаходиться  майже поруч із Ужгородом? Чи має від такого розташування Перечин якісь привілеї?

— У цьому є і свої плюси, і мінуси. Мені, як чиновнику, близькість до Ужгорода є зручною, бо спілкуватися й співпрацювати  потрібно із обласною радою, і з державною адміністрацією. Та, з іншого боку, наші мешканці, маючи можливість працювати вдома, надають перевагу Ужгороду. У нас же відчувається нестача робочих місць.

Однак, що також добре, це те, що туристи з обласного центру їдуть і до нас – у Лумшори, у Воєводино… й частина з них зупиняється і в Перечині. А це – економічно вигідно.

— Тобто, туристичний потенціал використовується на повну потужність? Адже у вас є унікальні місця, яких немає більше ніде в області… Як гадаєте, що можна зробити, аби залучити в наш край більше туристів?

— Потрібні нормальні дороги…. Це – найбільш проблемне питання. Хоча маємо справді гарні місця. Скажімо, ті ж Лумшори, які є однією з візитівок Закарпаття. Там і населення активно займається розбудовою інфраструктури, і місце справді дивовижне, і чани мають прихильників у  багатьох куточках держави, і автентична кухня з закарпатськими наїдками користується попитом серед гостей. А ще є Тур’я Поляна, Шипіт, форельні господарства, екзотичні села, що розташовані неподалік від Перечина і входять до складу об’єднаної територіальної громади, приміром, Сімерки з сірководною мінеральною водою, чистими потічками… але інфраструктура у деяких населених пунктах ще не розвивається зовсім.

Зараз саме працюємо над тим, аби поєднувати промисловість із туризмом (бо маємо в себе й хімзавод, який знаходиться в Перечині вже 124 роки… і від цього нам нікуди не подітися). Думаємо над новими маршрутами… Наприклад, є в нас дуже гарна хресна дорога, що зовсім не використовується у цьому напрямку, є двохсотрічний дуб, торік було встановлено пам’ятник святому Миколаю, днями пройшла вже третя екскурсія Перечином разом із Федором Шандором (…) Повну версію читати ТУТ