На думку професора Українського католицького університету, філософа та історика Ярослава Грицака, передача владних повноважень на місця відкриває для держави величезні можливості для розвитку.

За його словами, історія доводить, що держави з великими запасами природних копалин, а особливо нафти і газу, мають шанс на заможне життя за будь-якої політичної системи, а країни, позбавлені таких природних багатств, мусять йти лише одним шляхом – будувати справжню демократію. Про це Ярослав Грицак розповів під час відкритої лекції в Українському кризовому медіа-центрі, яка була присвячена темі: «Історичний та ціннісний розрізи самоуправління громади в Україні».

«Фактично усі держави світу досі стояли перед вибором: хочеш добре жити – видобувай нафту або будуй демократію, – зазначив він. – Тепер, коли нафтова гегемонія закінчується, проблема вироблення незмінних правил гри, однаково чинних для всіх, стає дедалі гострішою. Тому децентралізація є як ніколи на часі. Адже передача на місця економічних важелів та владних функцій в цілому розвиває державу, роблячи її менш корумпованою та більш відкритою».

Звертаючись до історії, пан професор пригадав позитивний досвід Австрійської імперії, яка буквально розквітла після децентралізації владних повноважень.

«Період автономії наприкінці ХІХ - на початку ХХ сторічь був золотим часом Галичини, – сказав Ярослав Грицак. – Але я хочу наголосити на тому, що Австрійська імперія проголосила автономію Галичини та інших своїх частин не тому, що була такою прогресивною, а тому що не мала іншого виходу. На жаль, подібні кроки в історії завжди робилися тільки під тиском обставин. Для того, щоб втримати імперію після серії військових поразок, владній верхівці довелося поділитися владою з місцевими елітами. Що найважливіше, ці еліти могли не тільки керувати автономними частинами імперії, але й розпоряджатися фінансовими потоками, велика частка з яких залишалася у регіонах. Львів, який ми зараз бачимо, є живим прикладом успішної децентралізації. Адже місто буквально розквітнуло після того, як на місцях з’явилися гроші й повноваження. І якби не I світова війна, хтозна, чи не збереглася б Австро-Угорщина донині? Адже усі дослідники сходяться на тому, що при всій своїй удаваній крихкості та багатонаціональності ця імперія була доволі стабільним державним утворенням. І в цілому її населення було задоволене життям, принаймні, знаходилося далеко від соціальних бунтів».

Говорячи про реформу децентралізації влади в Україні, Ярослав Грицак застеріг від узурпації владних повноважень місцевими елітами.

«Ефект реформи багато в чому залежить від того, у якому режимі буде проводитися децентралізація, – підкреслив він. – У той момент, коли держава передає повноваження на місця, їх мають перебирати, власне, громади, а не місцеві олігархи. Має відбутися зміна якості, мають змінитися правила гри, а узурпація влади має стати предметом публічного осудження, або навіть приводом для покарання».