Уявити сьогодні діяльність органу місцевого самоврядування без використання службового транспорту дуже важко. Необхідність у службовому автомобілі виникає вже тоді, коли до складу територіальної громади входить декілька населених пунктів. Особливо це стосується об’єднаних територіальних громад, де кількість населених пунктів, що увійшли до її складу, вимірюється подекуди не одиницями, а десятками. Поруч з цим, може існувати потреба у забезпеченні службовим транспортом й посадових осіб місцевого самоврядування, наприклад, старост. Найбільш актуальним питання забезпечення службовим авто є для старост, яким необхідно обслуговувати мешканців декількох населених пунктів, які знаходяться один від одного на значній відстані, або доступ до них, враховуючи рельєфність місцевості чи інші особливості, є ускладненим.

Щоб описати основні складові процедури придбання автомобіля для службових потреб органу місцевого самоврядування та його посадових осіб, було проведено аналіз законодавчих та інших нормативно-правових актів, що її врегульовують.

Розпочнемо з базового закону, яким є закон «Про місцеве самоврядування в Україні». Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону (частина 1 статті 16), а матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно (частина 3 статті 16). Це означає, що виконавчий комітет ради як орган місцевого самоврядування та як юридична особа може придбати у комунальну власність транспортні засоби для обслуговування власного апарату. Поруч з цим, варто пам’ятати, що Бюджетний кодекс України закріпив припис, відповідно до якого органи місцевого самоврядування утримуються за рахунок видатків місцевого бюджету (пункт 2 частини 1 статті 91).

Для придбання виконавчим комітетом транспортних засобів мають існувати юридичні та фактичні підстави.

По-перше, рада ОТГ мала затвердити граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів сільською радою, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок місцевого бюджету. Зазвичай, за основу використовуються Граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 р. №332 (з останніми змінами, внесеними постановою КМУ від 09.08.2017 р. №593), а суми витрат визначаються радою ОТГ в контексті наявних ринкових цін та власних фінансових ресурсів.

По-друге, в місцевому бюджеті мають бути передбачені відповідні кошти.

По-третє, рада ОТГ має ухвалити рішення про проведення закупівлі автомобіля (автомобілів) із зазначенням розміру необхідних коштів, їх фінансових джерел, а також кодів економічної класифікації видатків та програмної класифікації видатків бюджету. У цьому ж рішенні має бути також вказано посаду, прізвище та ініціали особи, якій рада ОТГ доручає провести закупівлю автомобіля (автомобілів).

Звертаємо вашу увагу, що за умови, коли вартість предмета закупівлі, у нашому випадку – автомобіля, дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, виконавчим комітетом ради ОТГ як органом місцевого самоврядування має застосовуватися процедура, визначена Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. (№ 922-VIII). Сьогодні в Інтернет-ресурсах існує низка електронних майданчиків, які можна використовувати як відкриту систему закупівель. Наприклад, див.: https://zakupki.prom.ua/

Що стосується кількості автомобілів, які може придбати орган місцевого самоврядування, то це є винятково питанням місцевого значення, яке вирішується з огляду на економічне обґрунтування та наявність в бюджеті закладених коштів.

Автор: експерт-консультант проекту DESPRO з питань діяльності старост та співробітництва територіальних громад Олександр Врублевський