У відповідь на звернення органів місцевого самоврядування щодо роз’яснення питання застосування санкцій за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою») підготували відповідні матеріали.

Починаючи з 2017 року, органам місцевого самоврядування делеговано додаткові повноваження у сфері контролю за дотриманням суб‘єктами господарювання законодавства про працю (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2017 № 1774). Процедурні питання щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначені у постанові Уряду від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Одним із аспектів контрольних повноважень є відповідальність за порушення законодавства про працю, зокрема, накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Так, статтею 265 Кодексу законів про працю України та статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення. Безпосередньо механізм накладення штрафів на суб’єктів господарювання та роботодавців визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509. Право накладати штраф надано посадовцям Держпраці, а також керівникам виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступникам. Серед підстав для накладення штрафів є наступні:

• рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору;
• акт про виявлення ознак порушення законодавства про працю або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади;
• акт документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Санкції за порушення законодавства про працю та зайнятість визначені у статті 265 Кодексу законів про працю та статті 53 Закону України «Про зайнятість населення». Зокрема:

У відповідності до статей 259 та 265 Кодексу закону про працю України, статті 53 Закону України «Про зайнятість населення», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 та наказу Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 № 1500/31368) суми штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість (у залежності від видів порушень) зараховуються до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або до державного бюджету.

На сам кінець слід зазначити, що встановлення високих розмірів штрафних санкцій повинно було б, на думку ініціаторів закону, стати дієвим інструментом у боротьбі з нелегальною зайнятістю та іншими порушеннями законодавства у сфері трудових відносин.  Однак поки що кардинальних змін у зменшенні тіньової зайнятості, на жаль, немає.

Також слід зазначити, поки що не надто ефективно працює інститут інспекторів праці в органах місцевого самоврядування. (Детальна інформація щодо механізмів здійснення контролю органами місцевого самоврядування за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення дивитися ТУТ).

Матеріали підготовили Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації та Віктор Венцель, експерт Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні  (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою»)