Масовані ракетні удари ворога по енергетичній інфраструктурі України показали вразливість вітчизняної енергосистеми. Станом на сьогодні у Закарпатській області розміщені 83 об’єкти ВДЕ-генерації, утім всі вони є мережевими та поставляють всю вироблену електроенергію у загальну мережу, оператор якої: НЕК «Укренерго». Саме тому населені пункти, на території яких розміщені об'єкти відновлюваної енергетики, не могли отримувати електроенергію напряму від них. Ті села, де все ж електроенергія була, знаходились на лініях, які не відключались під час блекауту від централізованого електропостачання. Інші залишались на тривалий час без електроенергії. Такі реалії повномасштабної війни лише загострили необхідність децентралізації енергосистеми. Про це зокрема заявив і Президент України Володимир Зеленський у березні цього року. Які можливості у сфері сталої енергетики існують для українських громад?

3 шляхи підвищення енергоефективності громад в бюджетній сфері

Громадські потреби на місцевому рівні зможуть частково покрити об’єкти «зеленої» енергетики. І ця частка може зростати з року в рік. Один із таких проєктів впроваджує ГО «Екосфера» спільно з Дубівською селищною радою за підтримки програми «U-LEAD з Європою». У межах проєкту в громаді будуть розробляти локальну політику - Програму підвищення енергонезалежності Дубівської ТГ до 2030 року, паралельно, впроваджуючи систему муніципального енергоменеджменту. Відповідно до цього у селищній раді працюватиме енергоменеджер, який безпосередньо відповідатиме за споживання енергоресурсів та впровадження енергоефективних заходів у підпорядкованих установах.

Існують різні фінансові та політичні інструменти для підвищення енергоефективності громад. Наприклад, громади можуть скористатися послугами енергосервісних компаній ЕСКО, які набули поширення у Європі та деяких містах України. Ця практика передбачає проведення комплексного енергоаудиту та підвищення енергоефективності в громаді коштом енергетичної компанії. Міська/сільська влада продовжує оплачувати витрати на електроенергію за старим тарифом, а різницю отримує енергетична компанія. Термін окупності таких проєктів може складати у середньому 5 років, після чого громада оплачуватиме спожиту електроенергію комунальних будівель вже із врахуванням покращених показників енергоефективності. 

Угода мерів – це провідна ініціатива, започаткована Європейським Союзом, котра охоплює тисячі місцевих та регіональних органів влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлюваних джерел енергії на своїх територіях. Підписанти угоди зобов’язуються скоротити викиди парникових газів щонайменше на 30% до 2030 року. Експерти ініціативи оцінюють базовий рівень викидів CO₂ на території громади: житловий фонд,  бюджетну сферу, транспорт, управління відходами, вуличне освітлення, промисловість. На основі цих даних розробляють програму, спрямовану на розробку заходів, що сприятимуть зниженню викидів вуглекислого газу та підвищенню енергоефективності громади.

Станом на сьогодні Закон України «Про енергетичну ефективність» зобов’язує всі громади підписувати Угоди мерів, та фактично ініціатива поки що залишається добровільною для громад. На Закарпатті 3 громади підтримали Угоду мерів, серед яких: Тячівська, Ужгородська та Перечинська. Ужгородська міськрада поки єдина виконала усі вимоги до підписантів Угоди мерів та розробила ПДСЕРК с. Ужгорода до 2030 року – плани дій сталого енергетичного розвитку та досягнення кліматичних цілей ЄС. 

Які можливості для громади надає Угода мерів

Приєднавшись до цієї ініціативи, громада може не тільки підвищити свою енергетичну безпеку та екологічну ситуацію, але й отримує доступ до різних механізмів фінансової підтримки:

• ЄБРР (до 75% від суми під низькі відсотки на 25 років).
• ЄІБ (до 50% від суми під низькі відсотки на 25 років)
• ГЕФ (цільові безповоротні кошти)
• Агентство США з міжнародного розвитку (отримання грантів)
• Світовий Банк (отримання грантів)
• Східноєвропейське Партнерство у сфері енергоефективності та екології (E5P) (отримання грантів)

До європейської ініціативи можуть долучатися як окремі міста, так і цілі громади. Наразі в Україні підписантами Угоди стали близько 120 міст. Зокрема для Ужгорода у 2016 році розробили План дій зі сталого енергетичного розвитку. Стратегічний документ передбачає такі етапи як енергозбереження, впровадження системи муніципального енергоменеджменту, просвітницька робота з населенням щодо енергозбереження та кліматична складова у ПДСЕР.

У межах проєкту «Підвищення енергобезпеки Дубівської територіальної громади», що реалізовується за підтримки «U-LEAD з Європою», у Дубівській громаді розроблятимуть місцеву енергетичну політику громади. Також буде створено Фонд енергонезалежності, кошти якого спрямовуватимуть на заходи з енергоефективності та розвитку ВДЕ. На будівлі селищної ради встановлять першу комунальну гібридну СЕС, яка генеруватиме до 11 тис. кВт·год на рік, що дозволить громаді заощаджувати на електроенергії та розвивати інші комунальні об’єкти ВДЕ на території громади.

Детальніше про проєкт ви можете дізнатися на сайті ГО «Екосфера».