Європейська комісія відзначає стійкість українського місцевого самоврядування в умовах повномасштабної війни, позитивні зміни в законодавстві, розвиток адміністративних послуг та вдосконалення системи управління публічними інвестиціями. Водночас у щорічному звіті щодо України за 2026 рік визначено завдання наступного етапу децентралізації та підготовки регіональної політики до роботи за правилами Європейського Союзу. Серед пріоритетів - розмежування повноважень, гарантування фінансової автономії громад, розвиток стратегічного планування та створення умов для майбутнього використання інструментів політики згуртованості ЄС.

---

4 листопада Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт Ukraine 2026 Report, який охоплює період із 1 вересня 2025 року до 1 вересня 2026 року. Документ є складовою пакета розширення ЄС і містить оцінку поступу України на шляху до членства, зокрема у сферах функціонування демократичних інституцій, державного управління, публічних фінансів і регіональної політики.

Питання децентралізації та місцевого самоврядування розглядаються в кількох розділах звіту, а регіональній політиці присвячено окрему Главу 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів». Сукупно ці оцінки дозволяють побачити не лише результати вже здійснених реформ, а й зміни, необхідні для подальшого розвитку багаторівневого врядування та підготовки України до застосування європейських механізмів фінансування територіального розвитку.

Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін наголошує, що висновки Єврокомісії важливо розглядати як оцінку вже пройденого шляху та орієнтир для наступного етапу реформ.

«Для нас важливо, що Європейська комісія відзначає стійкість українського місцевого самоврядування в умовах повномасштабної війни. Це оцінка не лише реформи, а й щоденної роботи тисяч людей у громадах, які забезпечують життєдіяльність територій, надають послуги, підтримують людей і знаходять рішення в надзвичайно складних обставинах. Водночас ми розглядаємо цей звіт як орієнтир для наступного етапу реформ. Україна вже має досвід децентралізації, на який може спиратися, але членство в Європейському Союзі потребує подальшого вдосконалення системи врядування. Наше завдання - не просто виконати рекомендації Єврокомісії, а забезпечити, щоб ці зміни посилювали спроможність громад, якість публічних послуг і можливості розвитку територій», - зазначив Міністр.

Децентралізація: стійкість системи та наступний етап реформи

Одним із важливих висновків Європейської комісії є визнання здатності української системи багаторівневого врядування ефективно функціонувати під час повномасштабної війни. У звіті прямо зазначено, що ця система продовжує працювати в умовах російської агресії, а реформа децентралізації має й надалі спрямовуватися на зміцнення спроможності місцевого самоврядування відповідно до вимог вступу до ЄС та Європейської хартії місцевого самоврядування.

Серед позитивних змін Єврокомісія відзначає ухвалення Закону, спрямованого на забезпечення законності та прозорості діяльності органів місцевого самоврядування. У документі цей крок названо значним досягненням у підвищенні ефективності та прозорості багаторівневого врядування. Водночас подальша реалізація відповідних принципів потребуватиме реформування місцевих державних адміністрацій відповідно до моделі нагляду префектурного типу, яка передбачає забезпечення законності діяльності органів місцевого самоврядування зі збереженням їхньої автономії.

Позитивно оцінено й ухвалення у 2025 році оновленої Концепції реформи місцевого самоврядування. Наступним кроком має стати затвердження комплексного плану її реалізації з визначенням законодавчих змін, строків, відповідальних виконавців та завдань попереднього плану на 2024–2027 роки, які ще потребують виконання. Таким чином, Єврокомісія розглядає продовження децентралізації як послідовний процес, у якому вже ухвалені стратегічні рішення мають бути підкріплені конкретними законодавчими й організаційними заходами.

Важливе місце серед подальших завдань посідає розмежування повноважень між державою та місцевим самоврядуванням. Єврокомісія відзначає просування підготовчої роботи з визначення відповідних принципів і критеріїв, зокрема щодо розподілу галузевих повноважень між субнаціональними рівнями врядування. Водночас відповідний законопроєкт ще належить ухвалити, а його положення - послідовно відобразити в галузевому законодавстві. При цьому у звіті наголошено на принциповій вимозі: повноваження мають розмежовуватися між рівнями врядування, а не між окремими органами влади, зі збереженням місцевої автономії.

Окрему увагу Європейська комісія приділяє фінансовим засадам місцевого самоврядування. У звіті констатується збереження частки податку на доходи фізичних осіб, що зараховується до бюджетів громад, на рівні 64%. Водночас рекомендується вдосконалити законодавчу базу для створення надійного механізму гарантування фінансової автономії місцевого самоврядування. Отже, йдеться не лише про поточні параметри розподілу податкових надходжень, а й про довгострокові правові гарантії фінансової самостійності громад.

Ще одним питанням, яке потребує законодавчого врегулювання, залишається відновлення місцевого врядування після завершення воєнного стану. Єврокомісія звертає увагу на збільшення кількості місцевих військових адміністрацій та необхідність завчасно визначити механізми повернення до звичайного функціонування місцевого самоврядування. Відповідне законодавство має передбачати гарантії місцевої автономії та поступове припинення діяльності військових адміністрацій на деокупованих територіях.

Коментуючи ці напрями, Віталій Безгін підкреслює взаємозв'язок повноважень, ресурсів і відповідальності органів місцевого самоврядування.

«Децентралізація не завершується створенням спроможних громад. Наступний етап - чіткі правила взаємодії між державою та місцевим самоврядуванням. Потрібно остаточно визначити, хто за що відповідає, забезпечити належні фінансові гарантії виконання повноважень і сформувати ефективну систему нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування без втручання в їхню автономію. Це взаємопов'язані завдання. Не можна вимагати від громади відповідальності за послугу, не забезпечивши її відповідними повноваженнями та ресурсами. Так само державний нагляд має гарантувати законність, а не перетворюватися на інструмент адміністративного впливу. Саме на таких принципах має ґрунтуватися подальший розвиток місцевого самоврядування відповідно до Європейської хартії та стандартів ЄС», - наголосив Міністр.

Цифровізація та адміністративні послуги: Україна серед світових лідерів

Одним із найбільш помітних досягнень України, відзначених у звіті Європейської комісії, є розвиток цифрового врядування та системи надання публічних послуг. Єврокомісія констатує, що Україна стала одним зі світових лідерів цифровізації, про що свідчать її позиції за Індексом розвитку електронного урядування ООН (EGDI). Зокрема, Україна посіла перше місце у світі за Індексом електронної участі та п'яте місце за Індексом онлайн-послуг - двома складовими міжнародного оцінювання розвитку електронного урядування.

Європейська комісія відзначає роль платформи «Дія», яка залишається найпоширенішою електронною платформою надання публічних послуг в Україні. Особливого значення її функціонування набуло під час повномасштабної війни, коли цифрові сервіси допомагають забезпечувати безперервний доступ громадян до державних послуг навіть за складних безпекових обставин. Водночас цифровізація охоплює не лише адміністративні послуги, а й інструменти участі жителів у вирішенні місцевих питань.

Так, Єврокомісія окремо згадує платформу електронної демократії e-DEM, яка забезпечує можливість подавати місцеві петиції, брати участь у громадському бюджетуванні та публічних консультаціях. За даними звіту, платформою користуються 500 територіальних громад, або 35% їх загальної кількості, та 2,2 млн людей. Це свідчить про поширення цифрових механізмів взаємодії між органами місцевого самоврядування та жителями громад.

Поряд із розвитком онлайн-сервісів Україна продовжує розширювати фізичну мережу доступу до адміністративних послуг. На початку 2026 року вона налічувала 5763 діючі точки доступу до послуг, тоді як у 2025 році їх було 4886. Таким чином, за рік мережа збільшилася на 877 точок. Єврокомісія також відзначає результати роботи із забезпечення безбар'єрності: у 2026 році 87% центрів надання адміністративних послуг були доступними для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення. Для подальшого підвищення доступності розроблено методичні рекомендації щодо оцінювання будівель ЦНАП.

Ці результати мають особливе значення для територіальних громад, адже саме на місцевому рівні жителі безпосередньо взаємодіють із системою публічних послуг. Поєднання цифрових сервісів із розгалуженою мережею ЦНАП дозволяє забезпечувати різні способи отримання послуг залежно від потреб і можливостей людей. Водночас Європейська комісія визначає наступні завдання: завершення узгодження цифрових адміністративних процедур із Законом «Про адміністративну процедуру», ухвалення законодавства щодо цифрової доступності, подальше навчання посадових осіб та ухвалення Закону про адміністративний збір.

«Перше місце України у світі за індексом електронної участі, п'яте - за індексом онлайн-послуг, розширення мережі ЦНАП навіть під час повномасштабної війни - це результати, за якими стоїть системна робота держави та місцевого самоврядування. Але для мене не менш важливо, що за цими показниками стоять цілком конкретні можливості людей: отримати необхідну послугу, не витрачаючи зайвого часу, впливати на рішення у своїй громаді, мати доступ до державних сервісів незалежно від місця проживання. І тут принципово, щоб цифровізація не створювала нового поділу між тими, хто вміє користуватися електронними послугами, і тими, кому зручніше звернутися до ЦНАП. Тому ми маємо розвивати обидва напрями, забезпечуючи доступність і якість послуг для кожного», - наголосив Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін.

Державне управління та публічні інвестиції: результати реформ і нові можливості для громад

У сфері реформи державного управління Європейська комісія відзначає добрий прогрес України. Серед основних результатів - ухвалення стратегій реформування державного управління та управління державними фінансами на 2026–2030 роки, розвиток цифрових послуг, удосконалення систем управління людськими ресурсами та подальше приведення законодавства у відповідність до Закону «Про адміністративну процедуру». Водночас Єврокомісія наголошує на необхідності посилення координації реформ, удосконалення розроблення державної політики та зміцнення зв'язку між стратегічним плануванням і бюджетуванням.

Для місцевого рівня важливими є результати розвитку мережі центрів надання адміністративних послуг. За даними звіту, на початку 2026 року вона налічувала 5763 діючі точки доступу до послуг проти 4886 у 2025 році. При цьому 87% ЦНАП були доступними для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення. Єврокомісія також відзначає розвиток електронної демократії: платформою e-DEM, що забезпечує інструменти місцевих петицій, бюджету участі та публічних консультацій, користуються 500 громад, або 35% їх загальної кількості, та 2,2 млн людей.

Подальший розвиток системи адміністративних послуг, за рекомендаціями Єврокомісії, потребуватиме завершення узгодження цифрових процедур із Законом «Про адміністративну процедуру», розширення навчання посадових осіб, особливо на місцевому рівні, та ухвалення Закону про адміністративний збір. Ці завдання мають значення для забезпечення єдиних стандартів надання послуг незалежно від місця проживання людини та подальшого підвищення якості взаємодії громадян із державою і місцевим самоврядуванням.

Окремий блок позитивних оцінок стосується реформи управління публічними інвестиціями. Європейська комісія відзначає ухвалення Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій на 2027–2029 роки та Єдиного проєктного портфеля здійснення публічних інвестицій держави на 2027 рік. Водночас зафіксовано прогрес у підготовці середньострокових планів і єдиних проєктних портфелів на регіональному та місцевому рівнях, що свідчить про поступове поширення нових підходів до інвестиційного планування на всю систему публічного врядування.

Наступні завдання пов'язані з удосконаленням методологій оцінювання та пріоритезації інвестиційних проєктів, оновленням галузевих стратегій і формуванням цілісної національної системи стратегічного планування. Важливим технологічним напрямом залишається інтеграція цифрової екосистеми DREAM з іншими інформаційними системами управління публічними інвестиціями. Для громад це означає посилення ролі якісної підготовки проєктів, їх відповідності стратегічним пріоритетам територій та обґрунтованості інвестиційних рішень.

Регіональна політика: від національних механізмів розвитку до політики згуртованості ЄС

 

Окрему увагу у звіті приділено Главі 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів». За оцінкою Європейської комісії, Україна має певний рівень підготовки у цій сфері, а прогрес протягом звітного періоду був обмеженим. Серед позитивних змін відзначено відновлення роботи Міжвідомчої координаційної комісії з питань регіонального розвитку та просування програм територіального співробітництва з державами-членами ЄС. Водночас частина рекомендацій попереднього року залишається актуальною і потребує подальшого виконання.

Оцінка «певний рівень підготовки» відповідає другому з п'яти рівнів шкали, за якою Європейська комісія визначає готовність держав-кандидатів у кожній переговорній главі. У Міністерстві розглядають цей результат як добрий фундамент для подальшої роботи: закон про засади державної регіональної політики, Державна стратегія регіонального розвитку та механізми фінансування через ДФРР уже діють, і тепер треба забезпечити їх повноцінне застосування. Мета на наступний рік — виконати ключові рекомендації Глави 22 і підвищити рівень готовності України в цій сфері.

Такий підхід до оцінювання пов'язаний зі змістом самої Глави 22. Вона охоплює не лише розвиток чинної системи державної регіональної політики, а й підготовку України до майбутнього використання інструментів політики згуртованості ЄС. Ця політика спрямована на зменшення диспропорцій між територіями та підтримку сталого й інклюзивного соціально-економічного розвитку. Її реалізація передбачає багаторічне програмування, партнерство, спільне управління між Європейською комісією та державами-членами, а також ефективні системи фінансового управління, контролю й оцінювання результатів.

У частині стратегічного планування Єврокомісія відзначає ухвалення нормативних рішень щодо стратегій регіонального розвитку та критеріїв визначення функціональних типів територій. Також у звіті згадано оновлення плану заходів із реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2025–2027 роки та початок підготовки нової стратегії на 2028–2034 роки. Наступні завдання стосуються посилення узгодженості між національними, регіональними та місцевими документами планування, а також між потребами відбудови, цілями територіального розвитку й галузевими пріоритетами.

Європейська комісія наголошує на необхідності повноцінної реалізації Закону «Про засади державної регіональної політики». Зокрема, йдеться про уточнення змісту та структури документів стратегічного планування на місцевому рівні, їх цифровізацію та забезпечення зв'язку з фінансовими ресурсами. Важливою складовою підготовки до політики згуртованості ЄС має стати формування узгодженої системи, у якій стратегічні цілі розвитку територій визначатимуть пріоритети інвестицій і відповідних програм фінансування.

Окреме місце у звіті відведено Державному фонду регіонального розвитку. Єврокомісія відзначає ухвалення нормативних положень щодо ДФРР на 2026 і 2027 роки, водночас вказуючи на необхідність подальшого вдосконалення нормативної бази Фонду, методології розподілу коштів і механізмів реалізації проєктів. Серед пріоритетів також визначено завершення цифровізації ДФРР та його подальше наближення до принципів політики згуртованості ЄС, насамперед у частині прозорого відбору проєктів, стабільного багаторічного планування та зв'язку фінансування зі стратегічними пріоритетами.

У ширшому контексті йдеться про розвиток механізмів фінансування, які дозволятимуть пов'язувати потреби територій із довгостроковими цілями державної регіональної політики та забезпечувати послідовність інвестиційних рішень. Саме така логіка є важливою для майбутнього застосування інструментів політики згуртованості ЄС, де фінансування програм безпосередньо пов'язане з визначеними пріоритетами, очікуваними результатами та системами контролю.

Спроможність регіонів і громад: підготовка до майбутніх програм ЄС

Одним із ключових напрямів подальшої роботи Європейська комісія визначає формування інституційної архітектури для майбутнього програмування та реалізації політики згуртованості. Йдеться про визначення органів управління програмами, проміжних органів, де це доцільно, та органів аудиту, а також посилення міжвідомчої координації. У звіті наголошено на необхідності зміцнення спроможності центрального органу виконавчої влади, відповідального за регіональну політику, забезпечувати взаємодію між різними галузями та рівнями врядування.

Водночас підготовка до майбутніх програм ЄС потребуватиме розвитку кадрової спроможності на національному, регіональному та місцевому рівнях. Єврокомісія звертає увагу на необхідність професійного навчання, належної оплати праці та утримання кваліфікованих фахівців, здатних забезпечувати підготовку проєктів, публічні закупівлі, управління програмами, моніторинг, оцінювання та фінансовий контроль. Важливою складовою цього процесу має стати й систематичне залучення регіональних і місцевих органів влади, громадянського суспільства та інших заінтересованих сторін до формування й реалізації регіональної політики.

Єврокомісія також наголошує на необхідності подальшого вдосконалення систем фінансового управління, внутрішнього контролю та аудиту. Для майбутньої роботи з коштами ЄС необхідно забезпечити надійні механізми обліку, звітності та простежуваності використання фінансування. Окремо відзначено важливість розвитку інструментів доброчесності на місцевому рівні та подальшого вдосконалення DREAM як інструменту прозорості й запобігання корупції.

Коментуючи перспективи розвитку регіональної політики, Віталій Безгін наголошує, що підготовка до європейських інструментів фінансування має охоплювати всю систему публічного врядування, а не обмежуватися окремими інституційними змінами.

«У сфері регіональної політики перед нами стоїть завдання, яке виходить далеко за межі оновлення стратегій чи вдосконалення окремих механізмів фінансування. Ми маємо підготувати систему до роботи з інструментами політики згуртованості Європейського Союзу. А це інша культура планування, управління інвестиціями, партнерства, відповідальності за результати та використання публічних коштів. Для нас принципово важливо, щоб регіони й громади були повноцінними учасниками цих процесів. Європейська інтеграція має створювати для територій нові можливості розвитку, а не додаткову бюрократію. Тому поряд із законодавчими та інституційними змінами необхідно інвестувати у спроможність місцевих команд, які безпосередньо готуватимуть і реалізовуватимуть проєкти. Від того, наскільки якісно ми виконаємо цю підготовчу роботу, залежатиме наша здатність ефективно використовувати майбутні можливості членства в ЄС», - зазначив Міністр.

Рекомендації Єврокомісії: пріоритети наступного року

За результатами оцінювання Глави 22 Європейська комісія визначила три основні групи завдань на наступний рік. Перша стосується законодавчого та інституційного забезпечення регіональної політики: ухвалення мастер-плану Глави 22, підготовки урядового плану виконання контрольних показників Глави 22, реалізації Закону «Про засади державної регіональної політики» та формування чіткої системи координації майбутніх структурних інструментів ЄС із визначеними повноваженнями відповідальних органів. Мастер-план має перетворити вимоги глави на практичну послідовність дій: визначити, хто й на якому рівні ухвалює рішення, як формується портфель проєктів, як узгоджуються національні та регіональні пріоритети і в які строки створюватиметься система управління коштами політики згуртованості.    

Друга група рекомендацій пов'язана зі стратегічним плануванням і фінансуванням регіонального розвитку. Єврокомісія очікує покращення звітування про реалізацію чинної Державної стратегії регіонального розвитку, підготовки нової стратегії на 2028–2034 роки, завершення розроблення регіональних і місцевих стратегій розвитку, а також забезпечення повноцінного функціонування та цифровізації ДФРР.

Третя група завдань стосується адміністративної спроможності. Йдеться про розвиток компетенцій органів влади всіх рівнів у підготовці проєктів та здійсненні публічних закупівель, зміцнення спроможності відповідального Міністерства щодо програмування й реалізації політики згуртованості та забезпечення ефективної міжгалузевої й міжінституційної координації.

Ці рекомендації доповнюють висновки інших розділів звіту щодо продовження децентралізації, розмежування повноважень, гарантування фінансової автономії місцевого самоврядування та розвитку системи публічного управління. Їх виконання потребуватиме узгоджених рішень на законодавчому, урядовому, регіональному та місцевому рівнях.

Звіт Європейської комісії за 2026 рік засвідчує, що децентралізація та регіональна політика залишаються важливими складовими євроінтеграційного процесу України. Єврокомісія визнає стійкість українського місцевого самоврядування під час війни, відзначає позитивні законодавчі та інституційні зміни, розвиток адміністративних послуг і прогрес у реформуванні управління публічними інвестиціями. Водночас визначає подальші завдання, необхідні для зміцнення багаторівневого врядування та підготовки держави до членства в ЄС.

Для територіальних громад ці завдання мають цілком практичний вимір. Чіткий розподіл повноважень, фінансова автономія, якісне стратегічне планування, підготовка інвестиційних проєктів, професійна спроможність місцевих команд і участь у формуванні регіональної політики поступово стають частиною єдиного процесу європейської інтеграції.

Наступний етап реформ має поєднати досвід і стійкість, які українське місцеве самоврядування вже продемонструвало, з інституційними можливостями та стандартами, необхідними для повноцінної участі України в європейській системі багаторівневого врядування та політиці згуртованості ЄС.

Джерело: Європейська комісія, Ukraine 2026 Report, SWD(2026) 699 final, 4 листопада 2026 року. Для підготовки матеріалу використано розділи про функціонування демократичних інституцій, реформу державного управління, управління публічними фінансами та Главу 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів».