10 листопада завершилося голосування та вибір 40 фіналістів серед територіальних громад, які подалися на конкурс Громада на всі 100.

Конкурс реалізується у партнерстві Starlight Media та Українського кризового медіа-центру за підтримки Програми USAID DOBRE.

Заявку могли подавати громади України, населення яких не перевищує 100 тис. осіб і які не є обласними центрами. У фінал вийшли 40 громад, про кожну з яких організатори конкурсу підготували окремі сюжети.

Серед фіналістів – Шевченківська та Вознесенська громади на Миколаївщині.

 

 

Шевченківська громада: водонапірні башти та сонячні станції

За перші девʼять місяців великої війни село Новогригорівку росіяни майже повністю знищили, з понад 300 місцевих жителів повернулися менше половини.

Жителі розповідають, що було дуже важко без води, коли повернулися до розбитого села.

Жителька Новогригорівки Галина Вербицька розповідає, що вже встановили нову башту, але вона ще не під’єднана, тривають ремонтні роботи в селі.

Завдяки конкурсу Громада на всі 100 у Новогригорівці планують встановити гібридну сонячну електростанцію, щоб навіть у блекаути селяни були з водою.

Голова Шевченківської територіальної громади Олег Пилипенко розповідає, що в планах у 2025 році повністю завершити заміну водогонів у самій Новогригорівці.

– У цьому проєкті ми прописали встановлення такого типу сонячної гібридної електростанції, – говорить Олег Пилипенко.

У Шевченківській громаді таких гібридних сонячних електростанцій встановлено 7, є й генератори, які рятують, особливо влітку. Подібне планують і в сусідній Любомирівці.

– Ці населені пункти, що беруть участь у програмі, Любомирівка і Новогригорівка, між ними було розмежування. Одне було в окупації, інше було під нашим контролем, але бомбили його кожен день, – розповідає Олег Пилипенко.

Голова Шевченківської територіальної громади додає, що для Любомирівки потрібна заміна водонапірної башти, бо її також було пошкоджено уламками.

Ці території досі щільно заміновані. Будь-яка пожежа – катастрофа. Тому перемога в конкурсі Громада на всі 100 може перетворити ці села на автономні, енергонезалежні та з гарантованим водопостачанням.

 

Вознесенська громада: нові професії та шанс на нове життя

У Вознесенську навчають нових професій тих, хто через велику війну втратив роботу. Тут хочуть розширювати мережу курсів, щоб дати людям шанс на нове життя.

Усі охочі можуть здобути нову професію, а для підприємств громади, у яких брак кадрів, це безцінна допомога.

Пані Оксана вже вправна за швейною машинкою. Нині вона без роботи, і хоче опанувати новий фах.

– Я давно мріяла навчитися шити, щоб можна було пошити і для своїх домашніх, у мене є двоє внуків, яким я вже пошила костюмчики, – говорить Оксана, жителька Вознесенська.

На цих курсах пошили адаптивний одяг для військових і дитячі речі для малозабезпечених родин. Вчаться вишивати, а в сусідній залі опановують кондитерську майстерність.

Яна – викладачка курсу. У декретній відпустці вона змінила фах. Навчалася за різними програмами, а потім почалась війна. Жінка розуміє, як непросто вчитися нового майже з нуля.

– Пріоритетом для нас, для нашої громади, було обрати дівчат, які надалі можуть відкрити або свою власну справу, або працювати на роботі, – говорить Яна, викладачка курсів.

На новому обладнанні й у сучасній кухні пізнають кулінарію жінки з різними освітами – є серед них навіть фінансисти та бухгалтери.

Саме для цього відкрили центр розвитку громади, щоб жителі здобували нові професії – барист, швачок, кухарів. Курси тривають два місяці.

Голова Вознесенської територіальної громади Євген Величко розповідає, що на сьогодні вже є понад 140 випускників їхнього навчального закладу.

– Ми вже пройшли певний етап, у нас уже створена локація. Ми плануємо розширювати нашу школу і поряд маємо приміщення, де плануємо гончарне мистецтво і столярні роботи, – розповідає Євген Величко.

Завдяки конкурсу Громада на всі 100 планують відремонтувати приміщення, розширити курси та навчати людей популярних у громаді спеціальностей. Це і підтримка бізнесу, і мотивація для людей, які через війну втратили роботу, знову бути корисними й самостійними.