На Львівщині профорієнтація – це не про формальні тести в кабінеті шкільного психолога чи розповіді про професії в актовій залі. Це масштабна система, де профтехосвіта оновлюється, стає модною і помітною.

Тут організовують форуми на кілька тисяч людей, у яких беруть участь профтехи, бізнеси, громади, підлітки та їхні кумири. Школярі відвідують підприємства, а профтехи організовують літні табори для найменших; учнів надихають прикладами успішних випускників, а під час днів відкритих дверей дають змогу випробувати професії «на дотик».

Профтехи Львівщини стають брендами – з логотипами, стратегіями та SMM. А громади починають їх підтримувати, розуміючи, що без фахівців робітничих професій немає розвитку.

Як Львівщина перетворює профорієнтацію на сучасну систему з перспективами та що кожна громада може почати робити вже зараз – читайте в нашому матеріалі.

Профорієнтація як фундамент реформи НУШ

«Реформа профільної середньої освіти передбачає, що у 2027 році учні та учениці підуть вчитися до академічних ліцеїв або фахових в професійних коледжів. Щоб обрати, до чого є інтерес і хист, підлітки у 8-9 класах мають на практиці дізнатися про різні професії та можливості карʼєрного розвитку. Це створює нові виклики для громад і шкіл. Власне, без якісного кар’єрного супроводу учнів ця про усвідомлений вибір годі й говорити», – зазначає Валентина Полторак, менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.

Власне, суть змін полягає в праві дитини обирати свою освітню траєкторію. Саме тому профорієнтація має починатися як мінімум у 8-9 класах.

«Курс з профорієнтації в різних країнах, як правило, зʼявляється в шкільній програмі у 8-9 класах, а іноді навіть з 5 класу. Він передбачає не лише психологічні тести, та вивчення ринку праці, а й екскурсії та кількаденне виробниче стажування на підприємствах, що дає можливість  вивчати світ професій, щоб у 9 класі можна було визначитися з майбутнім профілем в академічному ліцеї чи професією в професійному або фаховому коледжі», – пояснює Валентина Полторак.

На Львівщині профорієнтацію називають «сканером виживання». Іван Пикус, начальник відділу професійної та вищої освіти Департаменту освіти і науки Львівської ОВА, вважає, що профорієнтація – це потреба, а не просто опція:

«На Львівщині є відремонтовані профтехи, у яких низький набір. Чому? Провальна профорієнтація. Заклади освіти мають бути креативними, щоби бути конкурентоспроможними. Ми вже понад 5 років робимо все, щоб діти не думали, що профтех – це «бурса», а знали, що фаховий плиточник кладе метр квадратний за 1000 грн. Компанії готові платити гідні гроші за робітничі професії», – каже Іван Пикус.

Роль Проєкту DECIDE: від вчителя до кар’єрного ментора

Важливим елементом налагодження профорієнтації на Львівщині є співпраця зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE, який допомагає громадам працювати на випередження – ще на рівні середньої школи. Зокрема, на Львівщині пілотують роботу кар’єрних радників у 800 школах. Валентина Полторак пояснює зміну парадигми:

«Вчитель(-ка) не може розказати дітям про всі професії, які сьогодні існують. Він або вона має бути їхнім партнером у цьому пошуку. Власне, карʼєрні радники та радниці допомагають дітям визначити свої сильні сторони, разом з карʼєрним координатором чи координаторкою громади планують поїздки в заклади профтехосвіти та екскурсії в різноманітні компанії, влаштовують спільні події, спрямовані на профорієнтацію».

Завдяки проєкту вчителі проходять чотиримісячне навчання з менторами, підготовленими експертами DECIDE за адаптованими програмами Цюріхського педагогічного університету. Загалом у напрямі профорієнтації громади-партнери можуть розраховувати на DECIDE. Йдеться про:

• Роботу з громадами. На рівні ТГ готують кар’єрних координаторів – працівників відділів освіти чи центрів професійного розвитку педпрацівників, які знаходять можливості для розвитку співпраці шкіл з бізнесом, наприклад, в межах екскурсій та стажувань на місцевих підприємствах.
• Грантову підтримку. Найактивніші громади отримають гранти у розмірі 300 тисяч гривень на створення профорієнтаційних хабів – просторів, де діти зможуть «спробувати» різні професії на практиці. Також експерти проєкту навчать команди громад проектному менеджменту, допоможуть створити модель свого хабу та втілити її в життя.

Сьогодні взаємодія стає все тіснішою: школи регулярно відвідують бізнеси й профтехи, а профтехи – школи. У Львівській громаді учні деяких шкіл приходять на уроки трудового навчання безпосередньо в заклади профтехосвіти.

 

Діти на екскурсії в навчально-практичному центрі з навчання виробництва та керування цивільними дронами

 

А ще, наприклад, Золочівський професійний та Галицький аграрно-будівельний коледжі системно виїжджають у школи: зустрічаються з дітьми, привозять свою продукцію та проводять майстер-класи. Часто вони виїжджають із профорієнтаційною роботою навіть в інші області, наприклад, на Закарпаття та Тернопільщину.

Крім того, заклади профтехосвіти впроваджують інноваційні формати, як-от денний табір «Марципан»: Львівський коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу щоліта організовує його для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Там упродовж двох тижнів дітей вчать виготовляти тістечка, бургери, листівки, знайомлять з англійською мовою та фінансовою грамотністю.

 

У таборі «Марципан»

 

«Львівська формула»: як масштабувати досвід на інші області

Досвід Львівщини – це не лише про успішні заходи, а про алгоритм, який можуть запозичити інші регіони. Іван Пикус виокремлює кілька ключових кроків для побудови дієвої системи на рівні області:

• Відмова від «точкових» презентацій. Область має просувати бренд професійної освіти в цілому, а не лише деякі ліцеї чи коледжі.

«До того ж кожна громада, у якій є профтех, має зрозуміти, що це «мініпідприємство», яке приносить у місцевий бюджет від 1,5 до 3 мільйонів гривень ПДФО на рік. Студенти та викладачі витрачають кошти в місцевих магазинах, орендують житло та згодом стають новими підприємцями громади. Громади Львівщини вже активно залучають профтехи до своїх потреб», – розповідає Іван Пикус.

• Масштабні молодіжні профорієнтаційні заходи як інструмент подолання стереотипів. У жовтні 2024 року на Львівщині відбувся масштабний молодіжний форум «Вайб», який зібрав близько 4000 учасників з усіх 73 громад області. Захід став платформою для прямої взаємодії між бізнесом, закладами освіти та молоддю. Серед ключових організаторів форуму, поряд зі Львівською ОВА та бізнес-спільнотами, були міжнародні партнери, зокрема проєкт DECIDE.

Форум пройшов під гаслом «Залишитися вдома, не можна покинути». Його формат включав: окремі майданчики, де профтехи та компанії презентували свої послуги і знаходили точки для подальшої співпраці; практичні зони, де роботодавці разом із закладами освіти демонстрували особливості професій – від барберства до керування агродронами; зустрічі з успішними підприємцями для учнів та обговорення стратегій профорієнтації для представників громад.

 

Майстерклас від ремонтно-будівельної компанії «Капітель» щодо нанесення декоративних штукатурок

 

«Ми прагнули показати грандіозну подію, щоб учні побачили: професійна освіта – це сучасно й перспективно», – пояснює ініціатор заходу Іван Пикус.

За відгуками вчителів, такий формат допоміг підліткам по-новому поглянути на робітничі фахи та відчути драйв професійного навчання.

 

Локація одного з профтехів

 

• Стимулювання креативності закладів.

«Що б ми не робили, якщо кожен конкретний заклад освіти не буде працювати із профорієнтацією – він помре. Громади мають заохочувати свої заклади бути конкурентоспроможними та цікавими для підлітків», – вважає Іван Пикус.

• Залучення бізнесу як донора та ментора. На Львівщині підприємства стають співавторами освітнього простору. Наприклад, компанія MetalWorkShop подарувала профтеху верстат із ЧПК вартістю понад 2 мільйони гривень, щоб студенти вчилися на тому ж обладнанні, яке використовується на реальному виробництві.
• Демонстрація реального досвіду. Профтехи влаштовують нетипові дні відкритих дверей для школярів.

«Класно, коли заклади профтехосвіти розповідають під час днів відкритих дверей не лише про свою концепцію, а і про те, як побудувати професійну траєкторію. Наприклад, показують дитині сучасний навчально-практичний центр, розказують, що вже мають нові технології виготовлення шпаклівок, ось унітаз за 5000 євро, ми навчимо тебе його встановлювати – і ти отримаєш за роботу тисячу євро», – розповідає Іван Пикус.

Аби пазл складався, до днів відкритих дверей почали долучати роботодавців.

«Тоді роботодавці, як-от «Капітель», розказують: «А ви були в готельно-відпочинковому комплексі Emily Resort? Це ми долучилися до його спорудження і ремонтів. Прийдете до нас на практику – і ми проведемо вам екскурсію. А ще ми будували басейн на 9 поверсі в Буковелі». Усе це надихає. Після цього відбувається інтерактив, наприклад, учні можуть спробувати попрацювати зі шпателями, зварювальним апаратом, спробувати замінити шини, розкрутити колесо тощо. Звісно, у межах техніки безпеки», – розповідає Іван Пикус.

Також школярі відвідують різноманітні підприємства. У Львові це найбільш поширена практика, тому що місто велике й має багато підприємство в ближній доступності. Діти мають змогу відвідати швейні підприємства, як-от Grehori Textile. Часто виїжджають на різноманітні підприємства у сфері харчування, де дітям проводять майстер-класи, скажімо, з виготовлення піци чи тістечок.

Для інших областей цей досвід означає необхідність стати медіаторами між ринком праці та школою. Обласний рівень має навчати департаменти освіти та економіки будувати партнерства між бізнесом, освітою та владою.

• Створення нових сучасних професій у профтехах

«На Львівщині ми запровадили декілька нових професій, як-от оператор цивільних дронів. Цікавий напрям, який користується популярністю серед дітей. На жаль, батьки чомусь інколи сприймають, що це пов’язано лише з війною. Але це не так, бо є агродрони і дрони для інших напрямів. Також серед нових професій – електромонтер із ремонту й обслуговування сонячних електроустановок. Ця спеціальність узагалі має великий конкурс», – розказує Іван.

 

Навчання з керування цивільними дронами

 

Також зʼявився фах майстра із комп’ютерної діагностики автомобілів, майстра з вітражного мистецтва, фотографа й відеографа.

 

Навчально-практичний центр сучасної поліграфії

 

«Треба розуміти, що з 2027 року потенційна кількість дев’ятикласників, у яких будуть горіти очі й перед якими поставатиме питання «Що робити далі?», ставатиме більше. І тільки внаслідок вдалої профорієнтації, можна спонукати більшу кількість дітей обирати профтехосвіту», – завершує Іван Пикус.

Справжня профорієнтація – це марафон, а не спринт. Це система, яка готує фундамент для 2027 року, коли вибір спрямування в 9 класі стане усвідомленим кроком. Тільки через поєднання зусиль освіти, бізнесу та влади можна побудувати систему, де кожен підліток, зможе спробувати себе в різних напрямах. А головне – зможе визначитися, чим хоче займатися, та розумітиме, де шукати можливості для навчання, а згодом і для працевлаштування, у своєму регіоні.

Марія Булейко (Марковська)