Воєнний стан поставив перед місцевим самоврядуванням питання, яких не передбачала мирна логіка реформи: як діяти громадам, де рада втратила кворум; якими мають бути повноваження військових адміністрацій; як зберегти представництво жителів там, де це можливо; які правила потрібні для прифронтових територій.

Ці питання обговорили під час Форуму «Децентралізація 2026. Законодавчий порядок денний».

 

Повноважність рад і роль військових адміністрацій

 

 

За словами народного депутата Дмитра Микиші, законодавство має зберегти максимальний обсяг представницької функції місцевих рад. Саме на це, за його оцінкою, спрямований законопроєкт №14405 про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану.

«Ми максимально зацікавлені в тому, щоб це не перетворилося на парад військових адміністрацій. Саме тому був зареєстрований законопроєкт №14405 - про повноважність місцевих рад».

Він зазначив, що в частині громад ситуація з кворумом уже наближається до критичної. Серед причин цього, на думку народного депутата, - масове дострокове складення депутатами місцевих рад своїх повноважень та інші наслідки воєнного часу.

«Ми фактично залишаємо ті органи представницької влади, яких обрали жителі відповідної громади, і даємо їм можливість продовжувати працювати. Це, можливо, не буде настільки якісно, як могло би бути в нормальних умовах, але повноважність зберігається».

Водночас Дмитро Микиша вважає, що робота військових адміністрацій потребує окремого правового регулювання. Зокрема, необхідно чітко визначити статус працівників військових адміністрацій населених пунктів.

«На рівні військових адміністрацій населених пунктів служба має бути прирівняна до служби в органах місцевого самоврядування. І соціальний пакет, і ранги, і виплати, і премії - усе має бути зрозумілим».

Окремою законодавчою проблемою він назвав ситуацію, коли військову адміністрацію вже утворено, але місцева рада продовжує працювати. У таких випадках, за словами депутата, потрібно чітко визначити, хто саме і в яких межах ухвалює рішення, зокрема бюджетні.

«Коли призначений голова військової адміністрації, військова адміністрація утворена, але рада ще працює, починаються питання: хто ухвалює бюджет, хто за що відповідає. Це треба врегулювати окремо».

 

Законопроєкт №14405 як тимчасове рішення

Олена Бойко, експертка з питань місцевого самоврядування, назвала законопроєкт №14405 тимчасовим рішенням, яке має зберегти для місцевого самоврядування можливість працювати й ухвалювати необхідні рішення в умовах війни.

Вона зауважила, що наразі неможливо назвати точну кількість рад, які не працюють, втратили повноважність або ухвалюють рішення без неї. Ця цифра постійно змінюється, тому потребує системного моніторингу.

«На сьогоднішній день, принаймні, це тимчасова панацея для того, щоб місцеве самоврядування в умовах війни могло функціонувати і приймати елементарні рішення».

За словами експертки, якщо рада не може працювати, а законопроєкт №14405 не буде ухвалений, фактично залишатиметься один варіант - утворення військової адміністрації населеного пункту. Саме тому вона вважає законопроєкт важливим для збереження представницьких органів там, де це ще можливо.

«Якщо у нас не буде прийнято 14405, у нас буде аж один вихід в ситуації, коли не буде працююча місцева рада. Це утворення військових адміністрацій населених пунктів».

Після війни, на думку Олени Бойко, потрібно буде переглянути законодавство про статус депутатів місцевих рад і підготуватися до проведення демократичних виборів.

 

Райони й області мають мати визначене місце в системі влади

Для районного та обласного рівнів ключовим залишається законодавче розмежування повноважень. Тетяна Єгорова-Луценко, президентка Української асоціації районних та обласних рад, наголосила, що УАРОР системно долучалася до робочих груп, які готували відповідні пропозиції, оскільки для цих рівнів важливе кожне повноваження.

«Для нас принциповим є закон про розмежування повноважень. Принциповим є те, щоб, окрім самих повноважень, було чітко визначено подальше створення виконавчих комітетів на районному та обласному рівнях. На нашу думку, це буде ефективним завершенням реформи децентралізації».

Вона звернула увагу, що дискусія щодо місця субрегіонального та регіонального рівнів у системі публічної влади триває. Асоціація очікує на рекомендації Ради Європи та Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, які обговорювалися за участю представників різних асоціацій і експертів.

За словами Тетяни Єгорової-Луценко, визначення повноважень районних і обласних рад має відбуватися у діалозі з усіма рівнями місцевого самоврядування та з урахуванням оновленого бачення профільного Міністерства.

Спеціальні правила для прифронтових територій

Окремо голова Харківської обласної ради зупинилася на потребах прифронтових територій. Вона підтримала ідею спеціального законодавчого рішення, яке охопило б не тільки статус працівників, а й умови для роботи бізнесу, освіти та інших сфер життя в громадах, що працюють під постійною загрозою.

«Мова не йде про вільну економічну зону. Мова йде про інші умови в межах державних програм - умови, які відрізнятимуться від тих територій, що сьогодні мають більше можливостей наповнювати свої бюджети».

На її переконання, спеціальний підхід має бути комплексним і враховувати реальні можливості та обмеження громад, районів і областей, розташованих поблизу лінії фронту.

«Як голова Харківської обласної ради і від імені колег із прифронтових обласних та районних рад можу сказати: ми чекаємо на цей спеціальний закон. Якщо в ньому йтиметься не тільки про працівників, а й про бізнес, освіту та все, що можливо врегулювати для таких територій, це буде важливим рішенням».

Про загальний законодавчий порядок денний, який під час Форуму креслили представники парламенту, Уряду та міжнародних партнерів, читайте у публікації «Розмежування повноважень, ресурси громад і правила для прифронтових територій: законодавчий порядок денний децентралізації».

Результати опитування керівників органів місцевого самоврядування щодо законодавчих пріоритетів - у матеріалі «Оплата праці, ПДФО і повноважність рад: що голови громад назвали законодавчими пріоритетами».

Більше про кадрову спроможність громад, адміністративні послуги та законодавство про адміністративний збір - у публікації «ЦНАПи починаються з людей: що громадам потрібно для якісних адміністративних послуг».