Всеукраїнська асоціація ОТГ отримала від Держгеокадастру роз’яснення щодо угод про співпрацю у сфері національної інфраструктури геопросторових даних. У ньому йдеться про мету таких угод, обов’язки громад як держателів даних і порядок роботи з національним геопорталом. Роз’яснення оприлюднене на сайті Асоціації.

Громади зверталися до Асоціації із запитаннями про отримані від Держгеокадастру угоди: навіщо їх укладати та чи означають вони нові обов’язки або додаткові витрати. Асоціація звернулася за роз’ясненням до Держгеокадастру.

Для чого потрібна угода

Національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД) забезпечує взаємодію між держателями даних і доступ до інформації про об’єкти, розташування яких можна визначити на місцевості. Для громад ці дані можуть бути потрібні під час просторового планування, управління територією та підготовки проєктів розвитку.

Держгеокадастр посилається на пункт 56 Порядку функціонування НІГД, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 532. Згідно з ним, для поширення наборів геопросторових даних та інформаційної взаємодії геопорталів і геоінформаційних сервісів держателі даних укладають угоди про співпрацю з Держгеокадастром.

До угоди має додаватися перелік наборів геопросторових даних і форматів, у яких їх інтегруватимуть. Саме цей додаток визначає конкретний зміст співпраці.

Чи будуть додаткові витрати

Як ідеться в роз’ясненні Держгеокадастру, угода не створює організаційних, технічних чи фінансових зобов’язань понад ті, що вже передбачені Законом України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» і Порядком № 532. Угода є безстроковою та передбачає безперервне виконання встановлених законодавством заходів.

Підключення до електронного кабінету національного геопорталу та доступ до нього адміністратор надає безоплатно. Водночас підготовка, оновлення і зберігання даних потребуватимуть часу працівників та, залежно від ситуації, технічних ресурсів громади.

Перед підписанням Асоціація радить перевірити текст угоди й додатки до неї: чи відповідають вони роз’ясненню Держгеокадастру, чи конкретно визначають набори даних, формати та порядок взаємодії.

За що відповідає громада

Держатель відповідає за достовірність, повноту, точність та актуальність геопросторових даних і метаданих. Метадані описують набір даних: яку інформацію він містить, яку територію охоплює, хто є держателем і як отримати доступ.

Як зазначено у відповіді Держгеокадастру, робота з тематичними даними може охоплювати:

• створення й оновлення наборів даних;
• розроблення та реєстрацію специфікацій, які визначають вимоги до наборів;
• створення, оновлення та реєстрацію метаданих на національному геопорталі;
• забезпечення сумісності тематичних даних із базовими;
• зберігання й захист даних та організацію доступу до них;
• взаємодію з іншими держателями даних і адміністратором геопорталу.

Щоб визначити, за які тематичні набори відповідає громада, Держгеокадастр радить звіритися з додатком 2 до Порядку № 532.

Представник органу місцевого самоврядування реєструється та отримує доступ до електронного кабінету. Метадані розміщують із використанням кваліфікованого електронного підпису. Для держателів, які постійно збирають тематичні геопросторові дані у передбачений законодавством спосіб, пункт 35 Порядку визначає періодичність оновлення метаданих: один раз на рік, а також у разі зміни вимог у специфікаціях. Цей графік стосується метаданих; самі дані мають залишатися актуальними відповідно до застосовних вимог.

Як організувати роботу

Асоціація рекомендує громадам:

1. Перевірити угоду та додатки, зокрема перелік наборів даних, формати, умови доступу й порядок взаємодії.
2. Визначити працівників і підрозділи, відповідальні за створення, використання та зберігання даних.
3. Провести інвентаризацію наявних наборів і оцінити їхню актуальність та готовність до обміну.
4. Визначити уповноваженого представника для роботи з електронним кабінетом і використання КЕП.
5. Підготувати метадані та встановити внутрішній порядок їх перевірки й оновлення.
6. Узгодити технічний спосіб передавання даних. Якщо громада не має власного геопорталу чи потрібних сервісів, у відповіді Держгеокадастру згадується можливість передавати дані на електронних носіях, коли неможливо одразу надати доступ до відповідних сервісів.

Держгеокадастр також звертає увагу на адміністративну відповідальність посадових осіб за неоприлюднення тих геопросторових даних і метаданих, для яких законодавство встановлює обов’язковість оприлюднення. Поширюючи дані, громади мають враховувати вимоги щодо доступу до публічної інформації, державної таємниці, захисту персональних даних та інформації.

Якщо угода стосується лише обміну геопросторовими даними, її, за роз’ясненням Асоціації, зазвичай може підписати сільський, селищний або міський голова без окремого рішення сесії чи виконкому. Такий висновок Асоціація пов’язує з пунктом 16 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який надає голові повноваження укладати договори від імені громади, ради та виконкому.