Шелтери, тимчасові прихистки облаштовані у спортивних, освітніх або соціальних закладах громад, гуртожитки дають можливість людям, які рятуються від війни, отримати дах над головою. Але для тривалого проживання не підходять. Саме тому громади шукають можливість збільшити житловий фонд.

Про безхазяйне майно та відумерлу спадщину йшлося під час інформаційної сесії, яку провів регіональний офіс «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області.

«Питання забезпечення житлом переселенців є актуальним для кожної громади. Подекуди у громадах Дніпропетровщини кількість ВПО становить більше 10% кількості мешканців громади. Одним із резервів для збільшення житлового фонду є нерухоме майно відумерлої спадщини. Органи місцевого самоврядування Дніпропетровської області мають досвід облаштування занедбаних хат та створення прихистків, але завжди важливо нагадати алгоритми дій, розказати про кращі практики та допомогти уникнути ризиків в даному питанні», - повідомила керівниця регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області Олена Тертишна. І додала, що облік та реєстрація відумерлої спадщини – це можливість перетворити занедбане майно в актив громади та допомогти переселенцям.

У U-LEAD зазначили, що статус відумерлої спадщини визначає суд. Ніким не успадкована нерухомість переходить у комунальну власність територіальної громади. При цьому ОМС зобов’язаний звертатися до суду із заявою про визнання нерухомого майна, яке ніким не успадковане, відумерлою спадщиною (ст.1277 ЦК).

Спадкове майно підлягає охороні. В сільських населених пунктах вживати заходів з охорони спадщини має уповноважена на це посадова особа ОМС. У містах та селищах цей обов’язок покладений на нотаріуса.

Експерти U-LEAD нагадали алгоритм дій ОМС щодо відумерлої спадщини. В першу чергу, необхідно встановити факт і дату смерті спадкодавця: звернутися до органу Державної реєстрації актів цивільного стану із запитом про дату смерті спадкодавців такого майна.

За словами представників громад, які практикують роботу з відумерлою спадщиною, збирати інформацію про покинуте майно можуть допомагати старости, працівники ОСББ, ЖЕКів і самі жителі громади.

«Ми починали з того, що пояснювали працівникам комунальних служб, старостам, для чого виявляти безхазяйне майно. Хто краще, ніж староста знає, де в його окрузі є покинуті хати або будинки. Трапляються випадки, коли допомагають мешканці. Буває, люди мають спільне майно, а після смерті одного з власників половина будинку залишається занедбаною, починає руйнуватися. Або коли по сусідству знаходиться покинута недоглянута садиба без власників. Ці люди зацікавлені, щоб таке майно стало комунальним, було приведено до ладу, знайшло господарів», - розповіла одна з учасниць інфосесії.

Далі необхідно зібрати відомості про нерухоме майно – після закінчення строку для прийняття спадкоємцями спадщини. Для цього звернутися до органу Державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень із запитом про зареєстроване право власності на нерухоме майно за даною адресою або до спадкового реєстру із запитом щодо інформації про заведену спадкову справу та видачу свідоцтва про право на спадщину щодо даного об’єкта майна.

Через один рік із дати відкриття спадщини підготувати заяву до суду про визнання спадщини відумерлою та подати її. ОМС при поданні заяви про відумерлу спадщину звільняється від сплати судового збору.  

Наступним кроком є проведення технічної інвентаризації об’єкту та державна реєстрація права власності територіальної громади на майно відумерлої спадщини. ОМС не сплачує адміністративний збір за проведення державної реєстрації речових прав.

«Наповнення ресурсної бази громади через використання механізму відумерлої спадщини – сьогодні не лише вимога закону, але і часу. Адже якщо мова йде про об’єкти нерухомості, це майно цілком може стати частиною житлового фонду соціального призначення. Іноді від громад доводиться чути, що це занадто довга процедура. Я раджу розпочати і крок за кроком пройти цей шлях один раз і зрозуміти, що процедура не настільки складна, а результат вартує зусиль», - сказала Людмила Гурба, радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Вінницькій області.