Реформа змінює систему охорони здоров'я ґрунтовно і масштабно. «U-LEAD з Європою» навчають фахівців громад Запоріжжя та Дніпропетровщини працювати в умовах змін.

У липні 2022 року набув чинності Закон України №2347-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги». Відтоді в країні стартував інфраструктурний етап реформи системи охорони здоров'я. Про основні повноваження громад на цьому етапі реформи, чинники і ризики, які слід враховувати місцевому самоврядуванню при управлінні медичними закладами в нових умовах, представники громад Запорізької і Дніпропетровської областей дізналися під час інформаційної сесії.

Експерти «U-LEAD з Європою» розповіли представникам ОМС про зміни, які планують впроваджувати у сфері охорони здоров'я впродовж 2022-2023 років, а також надали рекомендації, на що звернути увагу:

"В Україні триває війна. В кожній громаді різна ситуація: на території одних ідуть бої; є тимчасово окуповані, які продовжують надавати медичні послуги своїм мешканцям; є ті, хто приймає переселенців і забезпечує надання послуг в умовах обмежених ресурсів. Проте реформа системи охорони здоров’я продовжується, і перед громадами постають нові виклики і можливості", - зазначила Тетяна Бордюг, керівниця Регіонального офісу у Запорізькій області.

З фахівцями громад працювала Аліса Макаріхіна, зовнішня експертка U-LEAD. Вона ознайомила учасників з основними принципами формування та кластеризації госпітальних округів, розповіла про систему ЕСОЗ, яка є основою для контрактування, оплати та моніторингу НСЗУ та висвітлила підходи до управління медичними закладами з огляду на черговий етап реформи. Крім того, в ході інформаційної сесії розглянули індикатори визначення ефективності роботи закладів охорони здоров’я для ОМС на основі знеособлених електронних медичних даних.

За словами Аліси Макаріхіної, цей етап медреформи є одним з найскладніших та найважливіших.

"Інфраструктурний етап докорінно змінює принцип, за яким мешканці будь-якої громади будуть отримувати медичну допомогу. Він вплине на кожного: і на громади, які є власниками медичних закладів, і на громади, що не мають таких у своїй власності. Ці зміни можна порівняти зі змінами, які відбувалися під час реформування первинного рівня медичної допомоги, коли змінили принцип фінансування та управління закладами охорони здоров’я“, - наголосила експертка.

Вона нагадала учасникам визначення госпітального округу і кластеру, звернувши увагу на основні принципи їхнього формування.

"Кожна область визначена як єдиний госпітальний округ, який складається з госпітальних кластерів. Кластери будуть обслуговувати територію з населенням від 150 тисяч громадян і з радіусом доїзду до закладу високоспеціалізованого рівня в межах 90 хвилин. Має бути сформована єдина ефективна медична мережа. А такий поділ на кластери та госпітальні округи дозволяє оптимально розрахувати потоки пацієнтів і забезпечити рівномірний доступ до медичної допомоги", - зазначила пані Макаріхіна.

І додала, що кластери не визначаються межами адміністративних одиниць. Вони формуються поданням госпітальної ради та обласного департаменту охорони здоров’я до Міністерства охорони здоров’я і закріплюються постановою Кабінету Міністрів України. В одному випадку один район може мати кілька госпітальних кластерів, а в іншому – на території двох-трьох районів може бути один кластер – нова лікарня, яка буде виконувати функції основної лікарні.

"Все залежить від розрахунків потреб населення у медичних послугах, логістичних маршрутів і спроможності лікарень та громад-власників закладів“, - наголосила експертка.

Учасники сесії отримали рекомендації щодо ефективного управління медичними закладами з огляду на інфраструктурний етап реформи системи охорони здоров’я. Громадам необхідно:

• створити наглядову раду, активно залучати її до процесу адаптації ЗОЗ до нових умов;
• закріпити бачення розвитку сфери охорони здоров’я у документах громади, місцевих програмах, тощо;
• визначитись із мінімумом медичних послуг, який необхідний мешканцям громади, та із маршрутами пацієнтів до отримання цих послуг;
• розвивати кадри, мотивувати персонал медичних закладів отримувати додаткові спеціалізації, вчити працювати з електронними сервісами;
• постійно проводити аналіз діяльності на основі знеособлених медичних даних, на базі яких можливо приймати більш зважені рішення щодо управління, інвестування та розвитку.