
Комунікація — важливий аспект соціальної інтеграції ВПО в життя громади. Для допомоги у її налагодженні Програма U-LEAD організувала низку заходів та залучила для роз’яснення експертів.
Щоби побудувати діалог з внутрішніми переселенцями та допомогти їм інтегруватися в життя громади, органам місцевого самоврядування необхідно визначити, хто є учасниками комунікації та які комунікаційні інструменти використати. Про це розповів один зі спікерів заходів, керівник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Донецькій області Максим Ткач.
За його словами, з боку громади це може бути організаційна інфраструктура, наприклад — координаційний орган, тобто структурний підрозділ ради, спеціально створена робоча група, тощо. Або дорадчі органи, що діють при ОМС — громадські, молодіжні ради та інші. Також учасниками комунікації можуть виступати громадські організації чи формальні або неформальні організації ВПО.
“Для кращого розуміння, які комунікаційні інструменти використовувати, необхідно визначитися, яка саме комунікація може відбуватися між місцевою радою та ВПО: одностороння чи двостороння. З переселенцями важливо вибудувати саме двосторонню”, — наголосив Масим Ткач.
Він зазначив, що інструменти односторонньої комунікації дають інформацію ВПО, але зазвичай не мають зворотного зв’язку та заохочення до спілкування. Такими інструментами можуть бути:
Щодо інструментів двосторонньої комунікації йдеться про:
“Громадам важливо використовувати інструменти двосторонньої комунікації, — впевнений Максим Ткач. — Адже такий діалог допоможе досягти «нормального» повноцінного життя для кожної особи в громаді та зрозуміти реальні потреби ВПО. Тут ми говоримо і про можливість залучати ВПО до вирішення місцевих проблем та до розвитку громади, і про профілактику відокремленості ВПО від місцевих”.
Комунікаційні інструменти допоможуть налагодити діалог із переселенцями, але органи місцевого самоврядування мають попрацювати над вирішенням їхніх проблем та залученням їх до розвитку територій, зазначає спікер. Крім того, необхідною є постійна робота над виявленням ініціатив ВПО.
“Особлива увага має приділятись налагодженню повноцінного спілкування між місцевою владою, ВПО і постраждалим населенням, оскільки ці категорії мешканців можуть втратити можливість отримати гуманітарну допомогу, не дізнатися своєчасно про евакуацію тощо. Мова, насамперед, про найвразливіших — маломобільних людей або тих, хто має особливі потреби, дітей, представників старшого покоління”, — підсумував Максим Ткач.
Метою заходів «Комунікаційні інструменти роботи з внутрішньо переміщеними особами» є роз’яснення основних аспектів соціальної та культурної інтеграції внутрішньо переміщених осіб у громаду та інструментів їхнього практичного використання. А також — допомога органам місцевого самоврядування у розвитку навичок налагодження ефективної комунікації у роботі з ВПО.
20 листопада 2026
Безбар'єрність як частина післявоєнної відбудови: досвід відновлення Тростянецької лікарні
Безбар'єрність як частина післявоєнної...
Під час російської окупації в підвалі Тростянецької міської лікарні приймали пологи – там народилося 21...
20 листопада 2026
Повернення викрадених українських дітей –...
20 листопада 2026 року в Брюсселі під час першого засідання Спільного консультативного комітету між Європейським...
20 листопада 2026
Європейські стандарти потребують ресурсів: які...
Українським громадам потрібні не лише нові правила роботи відповідно до законодавства Європейського Союзу, а й...
20 листопада 2026
Українське місцеве самоврядування отримало...
20 листопада 2026 року в Брюсселі відбулося перше засідання Спільного консультативного комітету між Європейським...