20 листопада 2026 року в Брюсселі відбулося перше засідання Спільного консультативного комітету між Європейським комітетом регіонів та Україною. Новий орган забезпечуватиме постійний діалог українського місцевого самоврядування з європейськими партнерами щодо підготовки до членства в ЄС, децентралізації, регіонального розвитку та відновлення. Його створення дає представникам українських громад і регіонів можливість брати участь у напрацюванні спільних рекомендацій та представляти інтереси своїх територій у європейських дискусіях ще до вступу України до Європейського Союзу.
Спільний консультативний комітет (СКК) створено на підставі рішення Ради асоціації між Україною та ЄС. Він став наступним етапом співпраці після діяльності Робочої групи Європейського комітету регіонів з питань України, перевівши взаємодію українського та європейського місцевого самоврядування в постійний інституційний формат.
Європейський комітет регіонів є консультативним органом ЄС, який представляє місцеву та регіональну владу держав-членів. Через нього представники громад і регіонів беруть участь у формуванні позицій щодо європейської політики та законодавства, які безпосередньо стосуються місцевого рівня. Подібні спільні консультативні комітети створюють із країнами-кандидатами, щоб залучати їхнє місцеве самоврядування до євроінтеграційних процесів ще до набуття членства.
Для України це має особливе значення, оскільки значну частину європейських норм упроваджуватимуть саме громади та регіони. Тому підготовка до членства передбачає не лише приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС, а й посилення спроможності місцевої влади працювати за новими правилами. СКК покликаний забезпечити постійний обмін досвідом, підготовку спільних рекомендацій та врахування територіальних потреб у процесі європейської інтеграції.
Українську частину комітету сформовано за пропозиціями чотирьох всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування: Асоціації міст України, Української асоціації районних та обласних рад, Всеукраїнської асоціації громад та Асоціації об'єднаних територіальних громад. До її складу увійшли 14 делегатів і 14 осіб, які їх замінюють. Представлені обласний, районний та базовий рівні місцевого самоврядування.
Співголовами СКК стали голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко від України та президентка парламенту федеральної землі Бремен Антьє Ґротхеер від Європейського комітету регіонів.
Передбачено, що комітет збиратиметься двічі на рік: у Брюсселі під час щорічних «Днів розширення» Європейського комітету регіонів та в Україні, якщо дозволятиме безпекова ситуація. На першому засіданні учасники затвердили регламент і робочу програму на 2026-2030 роки. Вона охоплює шість напрямів: місцеву демократію та децентралізацію; відновлення й енергетичну безпеку; регіональний розвиток і територіальну згуртованість; демографічні виклики, внутрішнє переміщення та стійкість громад; партнерства і транскордонне співробітництво; цілі сталого розвитку.

Відкриваючи засідання, Антьє Ґротхеер наголосила, що започаткування комітету має значення для обох сторін. Українські громади отримують можливість переймати європейський досвід управління та використання фінансових інструментів ЄС, тоді як європейські муніципалітети можуть навчатися в українських колег, які забезпечують життєдіяльність своїх територій в умовах повномасштабної війни.
На її переконання, новий формат має сприяти не лише співпраці між громадами, а й посиленню впливу місцевого самоврядування на рішення, які стосуються його діяльності.
«Голос місцевого самоврядування має бути почутий. Не тільки в Брюсселі, національні органи влади повинні консультуватися з громадами, регіонами», - наголосила Антьє Ґротхеер.
Вона звернула увагу на практичні можливості майбутньої співпраці: обмін управлінськими практиками, підготовку місцевих фахівців, опанування механізмів європейського фінансування та розвиток муніципальних партнерств. Зокрема, згадала програму TIPS4UA і Європейський альянс міст та регіонів за відновлення України, який об'єднує понад 120 партнерів.
Окремим завданням Антьє Ґротхеер назвала підготовку місцевої влади до роботи з фондами політики згуртованості ЄС. Управління такими ресурсами потребує відповідних знань і навичок, тому європейські партнери готові ділитися досвідом організації цієї роботи. Водночас співголова наголосила, що український досвід реагування на кризові ситуації та забезпечення стійкості громад є важливим і для самого Європейського Союзу.

Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос у своєму виступі пояснила, чому участь місцевого самоврядування є необхідною складовою вступу України до ЄС. За її словами, європейська інтеграція не може обмежуватися переговорами між урядами та змінами законодавства. Її результати мають бути відчутними в повсякденному житті людей.
«Майбутнє України в Європейському Союзі будуватиметься не лише в переговорних кабінетах і міністерствах. Воно будуватиметься в містах, селищах та селах по всій Україні», - зазначила Марта Кос.
Єврокомісарка навела приклади роботи українських громад, через які люди безпосередньо відчувають результати управлінських рішень: відновлення енергопостачання після російських атак, забезпечення роботи шкіл і лікарень, підтримка внутрішньо переміщених осіб, створення умов для відновлення підприємництва. На її переконання, успішність європейської інтеграції має вимірюватися не лише виконанням формальних критеріїв, а й тим, наскільки зміни покращують життя громадян.
Особливе місце у виступі Марти Кос посіла реформа децентралізації. Вона відзначила, що розширення повноважень місцевого самоврядування стало одним із чинників стійкості України під час повномасштабного російського вторгнення.
«Протягом багатьох років Україна показала, що розширення прав і можливостей громад - це не розкіш мирного часу, а джерело стійкості у воєнний час», - підкреслила єврокомісарка.
За її словами, децентралізація є не лише управлінською реформою, а й демократичним вибором, який передбачає довіру до громадян та розподіл відповідальності між рівнями влади. Марта Кос також наголосила, що українські громади вже мають досвід кризового управління, швидкого реагування на загрози та підтримки населення, який може бути корисним європейським партнерам.

Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін, який долучився до засідання дистанційно, назвав створення СКК важливим етапом розвитку співпраці між Україною та Європейським Союзом. Він наголосив, що цей формат безпосередньо пов'язаний із підготовкою України до майбутнього членства в ЄС та необхідністю залучення місцевого самоврядування до відповідних процесів.
Міністр нагадав, що повномасштабне російське вторгнення стало серйозним випробуванням для всієї системи публічного управління. Українські громади та регіони одними з перших реагували на безпекові й економічні загрози, забезпечували роботу критично важливих служб, приймали внутрішньо переміщених осіб та організовували соціальну підтримку населення. Цей досвід підтвердив ефективність децентралізованої системи управління, але водночас показав необхідність її подальшого вдосконалення.
Віталій Безгін звернув увагу на рекомендації Європейської комісії щодо продовження децентралізації та посилення спроможності місцевої влади. Серед важливих завдань він назвав розвиток регіональної політики відповідно до європейських підходів, підготовку громад до використання інструментів політики згуртованості та зміцнення їхніх адміністративних можливостей.
«Дуже важливо, щоб погляд українських громад брався до уваги під час обговорення європейських політик, особливо тих, що мають прямий вплив на регіональний розвиток», - наголосив Віталій Безгін.
Він визначив три основні напрями практичної роботи комітету: участь українських громад і регіонів у європейських процесах, розвиток двосторонніх партнерств та посилення адміністративної спроможності місцевого самоврядування. При цьому Міністр підкреслив, що співпраця має бути взаємною. Україна зацікавлена у вивченні європейського досвіду, але й сама може запропонувати партнерам напрацювання щодо організації роботи громад у кризових умовах.
На переконання Віталія Безгіна, важливо, щоб діяльність СКК не обмежувалася обміном інформацією, а давала можливість виробляти узгоджені позиції та пропонувати рішення з питань, які мають значення для України та ЄС.
«Нам треба напрацювати спільну позицію, висувати пропозиції до порядку денного Україна - ЄС, а також розробляти конкретні ініціативи», - зазначив Міністр.

Співголова комітету від України Тетяна Єгорова-Луценко звернула увагу на обставини, за яких розпочинає роботу новий орган. Українські громади продовжують забезпечувати життєдіяльність своїх територій під російськими обстрілами, водночас виконуючи завдання відновлення та європейської інтеграції.
Вона навела оцінки масштабів руйнувань, завданих російською агресією. За спільними розрахунками Уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, станом на кінець 2025 року прямі збитки перевищували 195 млрд доларів США, а потреби відновлення та відбудови на наступні десять років оцінювалися у 588 млрд доларів. Ці показники ще не враховують руйнувань протягом 2026 року.
Попри обмежені ресурси та постійні безпекові загрози, органи місцевого самоврядування забезпечують роботу комунальних служб, закладів освіти й охорони здоров'я, підтримують військових, ветеранів, їхні родини та внутрішньо переміщених осіб. Тетяна Єгорова-Луценко пов'язала цю здатність із реформою децентралізації, яка створила основу для самостійного реагування громад на виклики.
«Відтепер українське місцеве самоврядування матиме постійний майданчик для прямого діалогу з європейськими партнерами, обговорення спільних викликів і напрацювання рішень», - зазначила співголова.
Вона наголосила, що Україна приходить до європейського діалогу не лише як країна, яка потребує допомоги, а й як партнер із власним досвідом забезпечення стійкості місцевої влади. На її думку, цей досвід має бути врахований у спільній європейській політиці безпеки, стійкості та регіонального розвитку.
Водночас Тетяна Єгорова-Луценко підкреслила необхідність практичних результатів роботи комітету. Йдеться насамперед про врахування позиції українського місцевого самоврядування в євроінтеграційних процесах, підготовку спільних рекомендацій та розвиток партнерств, які допомагатимуть громадам вирішувати конкретні проблеми.
Під час першої тематичної сесії, присвяченої реформам і регіональному виміру вступу України до ЄС, заступниця генерального директора Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та Східного сусідства (DG ENEST), виконувачка обов'язків директора служби з питань України Анна Ярош-Фріїс представила оцінку Єврокомісії щодо поступу України.
Вона нагадала, що останній пакет розширення ЄС підтверджує прогрес України, яка продовжує проводити реформи в надзвичайно складних умовах війни. Водночас переговорний процес ґрунтується на оцінюванні виконаних завдань, тому подальше просування залежить від реалізації рекомендацій Європейської комісії, зокрема щодо верховенства права, боротьби з корупцією та галузевих реформ.
Анна Ярош-Фріїс окремо відзначила децентралізацію як одну з найуспішніших українських реформ. Водночас вона наголосила на необхідності завершення роботи над розподілом повноважень, податковими аспектами та правовим регулюванням діяльності громад. Ці питання важливі як для виконання євроінтеграційних зобов'язань, так і для ефективного відновлення країни.
Представниця Єврокомісії також повідомила про зусилля ЄС, держав-членів та інших донорів із мобілізації додаткових ресурсів для підтримки української енергетики й транспорту. У цьому контексті вона згадала очікуване найближчими днями спрямування 8 млрд євро до українського бюджету.
Позицію України щодо подальшого переговорного процесу представила заступниця глави Представництва України при Європейському Союзі Оксана Дякун. Вона наголосила, що, попри повномасштабну війну, Україна продовжує виконувати зобов'язання, необхідні для вступу до ЄС, а останній звіт Європейської комісії підтверджує досягнутий прогрес.
Водночас вона звернула увагу на те, що для подальшого просування необхідно виконувати встановлені критерії, зокрема у сфері верховенства права, реформування демократичних інституцій та захисту прав людини. Ці завдання, за її словами, мають виконуватися паралельно з переговорним процесом і приведенням українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Окрему увагу Оксана Дякун приділила регіональному та місцевому вимірам євроінтеграції. Вона наголосила, що органи місцевої та регіональної влади відіграють важливу роль у проведенні реформ, забезпеченні послуг для населення та відновленні України. Тому їхня участь необхідна не лише для виконання європейських вимог, а й для того, щоб результати інтеграції були відчутними для людей.
Представниця України при ЄС також звернула увагу на необхідність прискорення роботи за переговорним розділом 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів». Вона повідомила про співпрацю Мінрегіону з європейськими інституціями та підготовку документа, який визначатиме пріоритети й завдання України за цим розділом.
Україна вже підготувала Майстер-план виконання восьми заключних бенчмарків за розділом 22, фінальну редакцію якого направлено до Європейської комісії. До кінця грудня 2026 року планується внести відповідні зміни до Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС.
Паралельно розпочато підготовку Державної стратегії регіонального розвитку на 2028-2034 роки та триває реформування Державного фонду регіонального розвитку. Серед завдань - запровадження багаторічного планування, посилення зв'язку між стратегічними пріоритетами та фінансуванням, а також поступове наближення до принципів політики згуртованості ЄС.
Для громад ці зміни означатимуть нові вимоги до стратегічного планування, визначення інвестиційних пріоритетів, підготовки проєктів та управління ресурсами. Водночас вони відкриватимуть можливості для ширшої участі в європейських програмах і розвитку партнерств із муніципалітетами та регіонами держав-членів ЄС.
Створення Спільного консультативного комітету не надає українським громадам автоматичного доступу до європейського фінансування чи нових владних повноважень. Його призначення інше - забезпечити постійне представництво інтересів місцевого самоврядування, обмін досвідом і напрацювання спільних позицій щодо питань, які визначатимуть умови роботи українських громад у майбутньому Європейському Союзі.
Перше засідання показало, що європейські та українські учасники пов'язують діяльність комітету з конкретними завданнями: продовженням децентралізації, підготовкою до політики згуртованості ЄС, посиленням адміністративної спроможності громад, відновленням територій та розвитком міжнародної співпраці.
Наскільки ефективним стане цей формат, залежатиме від того, чи матимуть напрацьовані рекомендації продовження в рішеннях українських та європейських інституцій. Не менш важливо, щоб громади, які не представлені безпосередньо у складі СКК, мали можливість доносити свої потреби до його учасників і отримувати інформацію про результати роботи.
Адже участь місцевого самоврядування у європейській інтеграції має значення не лише на етапі підготовки до членства. Саме громадам і регіонам належатиме значна частина роботи з упровадження європейських політик після вступу України до ЄС.
20 листопада 2026
Динаміка доходів бюджетів територіальних громад за 9 місяців 2025–2026 років
Динаміка доходів бюджетів територіальних громад...
Автор: Ігор Герасимчук, експерт Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» У матеріалі...
19 листопада 2026
У Брюсселі відбудеться перше засідання...
20 листопада 2026 року в Брюсселі відбудеться установче засідання Спільного консультативного комітету між...
19 листопада 2026
Практичний навігатор впровадження адмінпроцедури в громаді від Проєкту EU4PAR
Практичний навігатор впровадження...
Чому важливим є впровадження ЗАП в територіальних громадах в контексті пришвидшення подальшої євроінтеграції України?...
19 листопада 2026
«Хто на велосипеді, хто на своєму авто»: як у...
До найвіддаленіших сіл Великорублівської громади на Полтавщині пожежникам їхати 29 кілометрів. Норматив прибуття, 20...