Сьогодні економічний успіх громади визначається не лише кількістю вироблених товарів, а й здатністю генерувати нові ідеї та розвивати креативні індустрії. Чому майбутнє за креативною економікою, як у громаді створити креативний хаб і для чого він потрібен — про це розповіла Катерина Кравчук, дослідниця ролі культурних, креативних індустрій у сталому розвитку, під час форуму «Комплексне просторове планування громад — основа сталого розвитку України». Захід відбувся за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

---

Наводимо основні тези виступу Катерини Кравчук про креативні хаби та креативну економіку.

 

Економіка майбутнього

 

Креативна економіка — це економіка, яка базується на людській творчості та інноваціях. Замість того щоб створювати матеріальні товари, як у промисловості, креативна економіка зосереджена на нематеріальних речах — інтелектуальній власності, культурних продуктах і нових ідеях. Вона охоплює всі види діяльності, де головним ресурсом є креативність, талант і знання людей: від народних ремесел і мистецтва до медіа та інформаційних технологій.

Суть креативної економіки в тому, що ідеї та творчі продукти можуть не тільки надихати й радувати людей, а й залучати інвестиції та приносити прибуток. 90% креативної економіки — це малий і мікробізнес, які сукупно вони створюють багато робочих місць. Щонайменше 4% українського валового внутрішнього продукту припадає на креативну економіку, що свідчить про її важливий внесок у розвиток економіки. Такі продукти є значним джерелом експорту. Особливо це відчутно під час війни, коли багато підприємств змушені були припинити роботу, а креативна економіка продовжує підтримувати країну.

Креативну економіку називають економікою майбутнього, оскільки саме в цьому секторі значно менше шансів, що роботи займуть робочі місця людей. Цьому є просте пояснення: штучний інтелект працює з тим, що вже відомо людству, а творчість — це завжди про щось нове й, відповідно, про майбутнє.

 

Катерина Кравчук, дослідниця ролі культурних, креативних індустрій у сталому розвитку

 

Простори, де народжуються зміни

 

Креативний хаб — це серце розвитку креативної економіки у громаді. Це простір, що об’єднує творчих людей, де вони можуть не лише працювати над власними проєктами, а й брати участь у спільних ініціативах і професійно розвиватися у сферах культури та креативних індустрій. Креативні хаби можуть бути й віртуальними, однак здебільшого людям важливо бачитися наживо, тому це насамперед фізичні простори.

Креативні хаби можуть мати найрізноманітніші форми: коворкінги (робочі простори), мейкерспейси (публічні майстерні зі спільним користуванням обладнанням), простори для мистецьких або освітніх подій, артрезиденції, студії для митців або офіси для підприємців. Усіх їх об’єднує одна мета — створити позитивні зміни в бізнесі, культурі та суспільстві.

Зазвичай креативні хаби розташовані у великих містах, тому що там є виші, а професії в креативних індустріях інтелектуаломісткі. Однак не менш важливими такі простори є і для невеликих міст і сіл: це місця гуртування, обміну ідеями та пошуку однодумців. В Україні вже є такі успішні приклади: зокрема Бакота Хаб (село Гораївка, Хмельницька область), де відбуваються артрезиденції, та мейкерспейс Creative Rural Hub (селище Верхній Вербіж, Івано-Франківська область), де відвідувачі можуть користуватися 3D-принтерами, лазерними станками та іншим обладнанням для втілення своїх ідей. Тож незалежно від того, скільки людей проживають у місті або селі, є сенс створювати креативні хаби, адже це простори, де формується активна творча спільнота, що розвиває громаду.

 

Джерело: фейсбук Бакота Хаб

 

Як створити креативний хаб у своїй громаді?

 

Креативний хаб — це лабораторія, де народжуються ідеї для розвитку громади. Зокрема, креативні хаби стимулюють місцеве підприємництво, пожвавлюють культурне життя і навіть можуть стати візитною карткою громади, приваблюючи туристів та нових мешканців.

Будь-який креативний хаб починається насамперед зі спільноти. Це люди, які поділяють спільні інтереси, прагнуть до розвитку і готові створювати щось нове. Перш ніж починати облаштовувати простір, варто зібрати навколо себе однодумців, визначити їхні потреби та очікування.

Креативні хаби рідко будуються з нуля. Часто вони виникають на базі будівель, що вже існують у громаді: старих заводів, культурних центрів або закинутих споруд. Такий підхід не тільки економить ресурси, але й надає простору унікального характеру.

Кожна громада має свої родзинки, тому й креативний хаб має бути адаптований під її особливості. Важливо відповісти на запитання: які люди живуть у громаді? чим вони цікавляться? які простори люблять відвідувати? які типи творчості тут розвинені? Обраний формат креативного хабу та напряму його діяльності завжди залежатиме від контексту громади. Необхідно враховувати місцеві традиції та інтереси мешканців, щоб креативний хаб став не просто робочим простором, а справжнім центром місцевої культури, обміну ідеями і драйвом для економічного розвитку громади.

---

Катерина Кравчук — співзасновниця креативної агенціі Lanka.pro, фасилітаторка, економістка і дизайнерка розвиткових продуктів. Досліджує роль культурних, креативних індустрій у сталому розвитку. Співзасновниця Української мережі Цілей Внутрішнього Розвитку.