Підтримка й вчасна допомога: як працюють перші Центри психосоціальної підтримки.  PRO_MentalHealth для ветеранів і їхніх родин

На початку вересня цього року виповнюється два роки, як на Рівненщині створили перші в області Центри психосоціальної підтримки  PRO_MentalHealth. 


У 2023 році Рівненщина стала пілотним регіоном для впровадження  проєкту «Психосоціальна підтримка в Україні» (PRO_MentalHealth), який реалізувало Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні у партнерстві з BGK, Європейською комісією та за підтримки Програми польської співпраці у сфері розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща. До впровадження також долучилися Міністерство соціальної політики України та Міністерство у справах ветеранів. У межах цієї ініціативи в кожному з чотирьох районів області – у Здолбунівській, Дубенській, Сарненській та Володимирецькій громадах – відкрилися Центри психосоціальної підтримки.

Мета створення Центрів – допомогти українському суспільству долати наслідки війни та надавати підтримку різним категоріям населення, але передусім військовослужбовцям/ицям, учасникам/цям бойових дій, родинам загиблих чи зниклих безвісти бійців, внутрішньо переміщеним особам.

В основі моделі PRO_MentalHealth, за якою створюються Центри психосоціальної підтримки у громадах, є кілька засадничих принципів:

  • стійкість функціонування створених центрів — забезпечення довготривалої роботи центрів незалежно від зовнішніх обставин;
  • широкий спектр послуг — надання комплексної допомоги відповідно до потреб отримувачів (психологічні, інформаційні, фізкультурно-спортивна реабілітація, консультації фахівців із соціальної роботи, правова допомога та профорієнтаційне консультування);
  • доступність на місцевому рівні — послуги максимально наближені до місця проживання людей, які їх потребують. Послуги надаються амбулаторно та мобільно (шляхом приїзду фахівців мобільних бригад до віддалених від Центру населених пунктів у межах громади та/або району);
  • висока якість послуг — дотримання професійних стандартів, навчання персоналу та моніторинг ефективності;
  • екосистема взаємодії — тісна співпраця між регіональними та місцевими інституціями, що забезпечує цілісність і сталість підтримки.

У межах проєкту чотири громади отримали фінансову та методологічну підтримку на створення і налагодження роботи Центрів: ремонт приміщень та закупівлю обладнання, автомобіль для виїздів мобільних бригад, навчання фахівців, а у першому півріччі діяльності – фінансування потреб у забезпеченні зарплат, а потім надавали гранти на розвиток нових послуг, завдяки чому центри були спроможні в період становлення надавати послуги в межах району, а не тільки в межах громади. Як розповіла керівниця напрямку «Психосоціальна програма Pro_MentalHealth: психологічна реабілітація та соціальна адаптація ветеранів та осіб, постраждалих від війни в Україні» Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні Тетяна Сірик, від початку створення Центри надавали послуги у сфері ментального здоров’я (психологічні і психіатричні консультації) та інформаційні послуги з метою промоції Центрів та подолання стигми стосовно отримання психологічної допомоги.  Однак, враховуючи отримані запити й пропозиції від отримувачів/ок послуг, спектр функцій Центрів розширився: тепер це також фізкультурно-спортивна реабілітація, консультації фахівців із соціальної роботи, правова допомога та профорієнтаційне консультування.

У кожному Центрі працює мультидисциплінарна команда фахівців: психолог, психіатр, фахівець з соціальної роботи, фізичний терапевт і юрист .

Починаючи з 2024 року і дотепер Центри утримуються коштом місцевих бюджетів або залучають фінансування на оплату праці фахівців через державні програми Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності України та Міністерства у справах ветеранів України.  

«Створення Центрів психосоціальної підтримки важливе не лише для надання фахової допомоги, а й для подолання стереотипів, які й досі існують у суспільстві. Особливо це відчутно в сільських громадах, де люди часто уникають візитів до психолога чи психіатра через страх осуду. Тож діяльність фахівців Центрів і нашої програми в цілому скерована на поступову руйнацію цих упереджень і створення справді дієвої допомоги в громадах різних регіонів України», – зазначила Тетяна Сірик.

 

“Вдалося зменшити стигму”: результати дворічної роботи

 

Серед найбільших успіхів Центрів на Рівненщині їхні керівники називають формування постійних груп взаємодопомоги, зокрема за принципом «рівний-рівному», розширення доступу до послуг у віддалених громадах, професійний розвиток фахівців Центрі, а також - зменшення рівня стигматизації й стереотипів, які існують у суспільстві.

«Як менеджер Центру я вважаю найбільшим нашим досягненням формування постійних груп взаємодопомоги, зокрема за принципом «рівний-рівному», з числа нашої основної цільової аудиторії – сімей зниклих безвісти, ветеранів, сімей загиблих Захисників. Крім того, вважаю, що психологи нашого Центру значно виросли як фахівці, які оволоділи різними методиками та мають потужний досвід у роботі з різними типами травм. Ще один наш здобуток – це зменшення стигми. У сільській місцевості вона відчувається більше, ніж у місті. За два роки ми відчули, що є позитивні зрушення: люди говорять мовою психологів, не бояться приходити, розповідати про досвід роботи із психологом. Звісно, роботи ще багато, особливо із жителями віддалених сіл. Але позитивну динаміку видно вже сьогодні», – розповів менеджер Центру психосоціальної підтримки Володимирецького селищного центру соціальних служб Роман Швець.

У Рівненському Центрі (знаходиться в м. Здолбунів) серед найбільш вагомих результатів роботи за два роки називають також розширення доступу до послуг у віддалених громадах і налагодження ефективних партнерств:

«За підтримки Представництва  Фонду міжнародної солідарності в Україні  ми створили відділення у Мізоцькій громаді, мобільна бригада якого за два роки надала понад 200 послуг жителям віддалених населених пунктів. Крім того, ми запровадили надання юридичних послуг: за цей час наші відвідувачі/ки отримали 224 індивідуальні консультації з правових питань. І, звісно, серед наших результатів - укладення партнерських угод  про співпрацю з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями, що посилює наш Центр та дозволяє нам працювати ефективніше», – розповіла завідувачка відділення “Рівненський районний Центр психосоціальної підтримки” Здолбунівського територіального центру соціального обслуговування Ольга Кухарчук.

Масштабував свою роботу й Дубенський Центр: його команда змогла організувати надання психосоціальної підтримки також у Радивилівській територіальній громаді, а ще - підписати меморандуми про співпрацю з військовими підрозділами для надання якісної психологічної допомоги військовослужбовцям та налагодити роботу з профорієнтаційного консультування для ветеранів, учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій населення.

«Новий напрямок діяльності нашого Центру – профорієнтаційне консультування, який дозволяє надати підтримку тим, хто втратив, хоче змінити або знаходиться в пошуку нової роботи чи діяльності. Найчастіше до нас звертаються з такими питаннями саме ветерани, члени їхніх родин, внутрішньо переміщені особи, а також учасники бойових дій. Фахівці Центру також співпрацюють з людьми дотичних професій, наприклад, фахівцями органу місцевого самоврядування, ЦНАПу, поліції, медичних установ, соціальних служб, закладів культури, центру зайнятості, навчальних закладів тощо, щоб надавати, з одного боку, найбільш точну, фахову підтримку нашим отримувачам послуг, а з іншого боку ми через таку роботу і заходи для жителів громади підвищуємо рівень обізнаності про подолання травмуючих наслідків війни. До речі, в нашому Центрі, серед іншого, оснащено простір для психологічного розвантаження, який за допомогою сучасних технологій дозволяє працювати з когнітивними, емоційними та поведінковими процесами у відвідувачів і тілесними відчуттями», – повідомила керівниця Центру психосоціальної підтримки Дубенського міського центру соціальних служб Людмила Одварко.

У Сарнах місцевий Центр психосоціальної підтримки активно розвиває групову роботу: нині тут успішно функціонують сім груп психологічної допомоги за методом «рівний-рівному», а також надаються консультації для дітей і проводяться психоедукаційні заходи для фахівців соціальної сфери.

«За два роки діяльності наш Центр став платформою комплексної допомоги, реабілітації та інтеграції, об’єднавши фахівців із психології, психіатрії та фізичної реабілітації. Фактично це - важлива точка опори для військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. Для Сарненської громади він став місцем, що формує культуру взаємодопомоги та довіри між військовими й цивільними, знижує рівень соціальної напруги та сприяє розвитку психічної стійкості громади в цілому», – вважає керівниця Центру Оксана Скуловець.

Через два роки після старту Центрів команди згадують, що цей шлях був досить непростим: спочатку люди часто ставилися до роботи психологів скептично, хтось - з пересторогами або й відвертим ігноруванням. Та за час, що минув, ставлення жителів громад змінилося докорінно, а головне - зменшився рівень стигматизації серед тих людей, котрі потребують підтримки найбільше:

«Я пам’ятаю, як одна група жителів громади на початку нашої роботи приходила до нас на тренінг. Скептично ставились до Центру, без ентузіазму йшли на контакт. Але поступово ми змогли завоювати їхню довіру, і тепер ці люди - не лише наші відвідувачі, а й помічники та навіть друзі. Думаю, це те, чим варто пишатися. Приємно бачити результат роботи – відмову від алкоголю, воззʼєднання сімей, інтеграційні процеси, які досить активно тривають в громаді і які добре помітно. Можу сказати, що наш Центр став невід’ємною частиною соціуму громади», - говорить Роман Швець.

Такі історії про підтримку людей, про вчасну допомогу й спільне подолання складнощів є у кожного Центру, хоча більшість із них - непублічні з огляду на специфіку ситуацій. Та все ж деякими з них менеджери охоче діляться: в першу чергу для того, аби продемонструвати успішні приклади реальних життєвих історій для тих, хто поки що вагається - чи звертатися до фахівців по допомогу у поради.

«Ми особливо пишаємося історією військового Ігоря, який після служби переживав тяжкі наслідки травматичного досвіду. Завдяки роботі з психологами Центру він поступово відновив емоційну рівновагу, зміг повернутися до активного життя та навіть почав допомагати іншим ветеранам. Цей випадок для нас – доказ того, що своєчасна підтримка може стати ключем до нових сил і життєстійкості», - розповіла Ольга Кухарчук.

У Сарненському Центрі з особливим теплом згадують історію допомоги жінці, син якої перебуває в полоні: колись вона звернулася по підтримку у стані зневіри й психологічної ізоляції, а сьогодні, завдяки роботі психолога й психіатра та власним зусиллям стала фасилітаторкою групи підтримки «Жити чекаючи».

«Наші фахівці багато працюють з дружинами і матерями загиблих Захисників. Розповісти все, звісно, не можемо, але кожен приклад, кожен успіх, кожен крок уперед - це наша спільна з ними радість. Можливо, повністю зрозуміти значення цих кроків здатні лише ті, хто пережив подібний досвід. Ну а для нас кожна така історія - це приклад того, що ми працюємо не даремно», - пояснює Людмила Одварко.

«Я звернувся до Центру пів року тому за порадою знайомого. Після демобілізації почувався недобре, скажемо так. Мав певні проблеми. Прийшов, почав працювати з психологом. Потихеньку, поступово працювали. Це і розмови, і малюнки, і відпочинок, наприклад, рибалка. Помаленьку-помаленьку налагодили контакти з психологом, мені це нарешті дуже допомогло. Не пʼю, приймаю необхідні ліки. І, дякувати Богу, зараз почуваюся добре. Я нікуди не їздив, не спілкувався до того. Тепер все змінилося, нема стресів зранку, як були. Це був жах, не можу навіть пояснити, як це, але нікому не побажаю. І тепер відпустило, що називається. Я би дуже радив іти до Центру, до психологів, таким, як я. Це реально допомагає», - поділився власним досвідом М., ветеран, який відвідує один з Центрів на Рівненщині.

Свою історію розповіла й Н., син якої загинув на війні:

«У Центрі я знайшла не тільки підтримку фахівців, психологів, а й таких самих жінок, дівчат, як я. Ми можемо вільно поговорити про свій біль, свою втрату, не соромитися і бути впевненими, що ми зрозуміємо одна одну, як ніхто. З часом я зрозуміла, наскільки це важливо - бути серед своїх. Ми допомагаємо одна одній, як  можемо. Коли ти лишаєшся сам із собою, із своєю бідою, ти не знаєш, що робити. Я не спала, не їла, дуже багато плакала, могла йти дорогою і плакати, і не могла заспокоїтися. Психолог у Центрі мені підказав методи, як можна себе заспокоїти, врівноважити, як дати собі раду, коли немає поруч психолога чи лікаря, якщо, наприклад, починається панічна атака. Для мене такі поради дуже корисні. Я відчуваю довіру до фахівців Центру і тому завжди, коли зустрічаю дружин, матерів, які переживають те саме, що я, то завжди раджу їм звертатися по допомогу», - говорить Н.

Про допомогу, отриману в Рівненському Центрі, розповів ветеран Ігор:

«Пам’ятаю, коли фахівці Центру вперше завітали до мене додому, я ще не знав, чого очікувати. Вони розповіли про Центр та послуги, які можна отримати у ньому, і  поцікавилися, чи потрібна мені допомога. У той момент у мене було питання, яке я сам не міг вирішити, і їхня підтримка виявилася дуже доречною. Після цього я ще кілька разів звертався до фахівців, і так ухвалив рішення регулярно відвідувати Центр. Отримав тут психологічну та інформаційну підтримку, а також просту людську розмову, яка для мене дуже важлива. Найцінніше для мене те, що мене вислухали й зрозуміли. Після відвідувань я став відчувати більше впевненості у собі. З’явилося розуміння, що проблеми можна вирішувати крок за кроком. Я би щиро порадив Центр ветеранам і їхнім родинам. Тут допомагають не лише з психологічними питаннями, а й із повсякденними труднощами, підказують, куди можна звернутися. А ще хотілося б мати місце, де ветерани могли б збиратися, спілкуватися, обговорювати свої проблеми та шукати шляхи їхнього вирішення. Було б чудово створити групу підтримки саме для ветеранів, наприклад, раз на тиждень. Це дало б змогу не тільки отримати поради, а й відчути справжню підтримку побратимів», - розповів він.

 

 

Плани й масштабування

 

Кожен Центр розвивається своїм шляхом: маючи засадничі напрямки роботи і відповідні оснащення, кожен рухається уперед відповідно до запитів і потреб отримувачів/ок послуг.

У Володимирецькому Центрі минулоріч запровадили послугу фізкультурно-оздоровчої реабілітації, створили простір із тренажерами та залучили до роботи тренера-ветерана, тож найближчі плани команди – дообладнати фізкультурно-оздоровчий простір та активізувати адаптивний спорт у громаді. Кошти на цей проєкт уже виділено Представництвом Фонду міжнародної солідарності. У Сарненському Центрі цього року створять сімейну кімнату для розвитку дитячо-батьківських стосунків, розширять групи підтримки для родин військових і жінок старшого віку, а також планують поглибити роботу з темою невизначеної втрати. Крім того, за підтримки Представництва Фонду працюватимуть над розширенням спектру заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації. Також у перспективі до кінця року - створити ветеранський хаб, де основним напрямком буде сімейна терапія для зміцнення  дитячо-батьківських стосунків та збереження сімей, а ще у Центрі збираються підтримувати ветеранські ініціативи, бізнес-ідеї та соціальні активності. Рівненський Центр, що базується у Здолбунові, налагодив роботу мобільної бригади для віддалених громад та створив групи самодопомоги для дружин військовослужбовців, зниклих безвісти, підлітків і молодших школярів, щоб охопити такими форматами підтримки більше людей, зменшивши їхню ізоляцію й покращивши стан ментального здоровʼя. За кошти мінігранту від Представництва цього року тут планують відкрити новий напрямок — фізкультурно-спортивну реабілітацію, щоб допомогти ветеранам, людям з інвалідністю відновлювати фізичне здоров’я. У Дубенській громаді за рахунок місцевого бюджету зроблять ремонт приміщення, а завдяки допомозі Представництва Фонду міжнародної солідарності придбають необхідне устаткування для фізкультурно-спортивної реабілітації. З огляду на успіхи й запити отримувачів/ок послуг у чотирьох Центрах психосоціальної підтримки, Представництво Фонду міжнародної солідарності у жовтні 2024 року розпочало імплементацію апробованої на Рівненщині моделі PRO_Mental_Health у Житомирській області.  У липні цього року на конкурсній основі було обрано чотири громади: Коростишівську, Овруцьку,  Олевську й Бердичівську. У них уже створили Центри, а команди фахівців/чинь розпочали навчання для того, щоб незабаром розпочати роботу з надання допомоги за різними напрямками. Наприкінці серпня кожен Центр отримав від Представництва автомобіль для надання послуг у віддалених населених пунктах громад. Крім того, наразі завершується конкурс для громад Дніпропетровської та Одеської областей: у цих регіонах також планують обрати по чотири громади, де будуть  створені Центри психосоціальної підтримки за  моделлю PRO_MentalHealth.

«Модель, яка працює, має бути масштабована. Це відповідь на запит суспільства. Там, де є потреба, має бути такий Центр. До 2030 року в нас є великі плани – створити 100 таких центрів по всій Україні. Але слід зазначити, що ми не просто створюємо центри, ми створюємо мережу стійкості та взаємодопомоги», - розповіла Моніка Олув, керівниця портфоліо психосоціальних програм PRO_MentalHealth. 

 


Проєкт реалізується за фінансової підтримки Програми польської співпраці у сфері розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.  

Більше інформації про Психосоціальну програму PRO_MentalHealth ТУТ

10.09.2025 - 09:45 | Переглядів: 2392
Підтримка й вчасна допомога: як працюють перші Центри психосоціальної підтримки.  PRO_MentalHealth для ветеранів і їхніх родин

Приєднані зображення:

Теги:

соціальні послуги війна соціальні послуги

Область:

Рівненська область

Громади:

Здолбунівська територіальна громада

Джерело:

Читайте також:

06 грудня 2025

Мінрозвитку закликає громадськість та експертів долучатися до роботи над оновленням системи оцінки спроможності громад

Мінрозвитку закликає громадськість та експертів...

Міністерство розвитку громад та територій України продовжує роботу над оновленням підходів до оцінки спроможності...

05 грудня 2025

Як громадам бути почутими в ЄС | П’ятниця із Cities4Cities

Як громадам бути почутими в ЄС | П’ятниця із...

  Україна входить у черговий переговорний етап євроінтеграції – і місцеве самоврядування тут відіграє ключову...

05 грудня 2025

Швейцарсько-український проект DECIDE представив результати масштабного дослідження децентралізації освіти: ключові виклики та тенденції

Швейцарсько-український проект DECIDE...

Протягом п'яти років реалізації реформи децентралізації управління освітою продовжує залишатися критичним чинником...

04 грудня 2025

Багаторівневе врядування на практиці: підсумки регіонального форуму Polaris

Багаторівневе врядування на практиці: підсумки...

3 грудня у Полтаві відбувся регіональний форум Програми Polaris «Розбудова системи багаторівневого врядування» –...