Мамаївська громада на Буковині оновлює стратегію розвитку, щоб відповісти на виклики війни, повернення мешканців і потреби майбутньої відбудови, перетворивши документ на дієвий інструмент управління розвитком. Її досвід показує, як стратегічне планування, проєктний портфель і публічні інвестиції допомагають громадам ухвалювати рішення, орієнтовані на людей та реальні зміни.

У Чернівецькій області 52 територіальні громади. Із них 51 уже має затверджену стратегію розвитку, ще одна завершує її розробку.

Водночас для більшості громад регіону найближчі роки стануть періодом оновлення стратегічних документів: понад дві третини чинних стратегій завершують свою дію вже у 2027 році. Повномасштабна війна змусила громади переглянути багато раніше визначених пріоритетів, шукати нові підходи до розвитку та по-іншому дивитися на майбутнє своїх територій. У цих процесах громади області отримують експертну підтримку від «U-LEAD з Європою», зокрема, у питаннях стратегічного планування, формування проєктних портфелів та управління публічними інвестиціями. Серед громад, які працюють над оновленням свого бачення майбутнього - Мамаївська сільська громада.

Для команди громади оновлення стратегії стало не формальним виконанням вимог законодавства, а можливістю чесно відповісти на питання: якою громада хоче бути в майбутньому, і що потрібно зробити вже сьогодні, щоб це майбутнє стало реальністю.

Попередню стратегію розвитку громада ухвалила ще у 2017 році.

«У 2020 році до нашої громади приєдналися ще дев’ять населених пунктів. Стало очевидно, що попередня стратегія вже не відповідає новим реаліям. Згодом свої корективи внесли пандемія COVID-19 і війна. Але карта розвитку громади потрібна завжди. Щоб розуміти, куди ми рухаємося, які цілі ставимо і як будемо їх досягати», - говорить Наталія Катрюк, Мамаївський сільський голова.

Відтак громада розпочала роботу над новим стратегічним документом. У цьому процесі вона спиралася також на багаторічний досвід співпраці з «U-LEAD з Європою». Зокрема, упродовж січня-червня 2026 року представник ОМС бере участь у Комплексній програмі підтримки «Оновлення стратегії розвитку територіальної громади», що допомагає громаді оновити стратегічні документи відповідно до сучасних викликів. За словами пані Катрюк, підтримка експертів, навчальні заходи та обмін досвідом з іншими громадами допомагали не лише формувати стратегічні документи, а й краще визначати пріоритети розвитку та оцінювати перспективність майбутніх рішень.

Найбільший ресурс громади – люди

За словами пані Катрюк, одним із основних завдань під час оновлення документа стало питання повернення людей:

«Ключовим моментом було знайти такі успішні рішення, які допоможуть повернути людей з-за кордону додому».

До початку повномасштабного вторгнення тут активно працювали над розвитком підприємництва. Одним із результатів цієї роботи стало те, що близько 180 фізичних осіб-підприємців легалізували свою діяльність та почали працювати офіційно.

«Для нас це була велика перемога. Вона означала, що люди повірили владі, повірили в розвиток громади й у те, що рухаються правильним шляхом», - згадує пані Катрюк.

Втім, війна змінила ситуацію. Частина підприємців припинила діяльність, частина людей виїхала за кордон, дехто був змушений шукати нові можливості для роботи в інших регіонах. Тому сьогодні особливу увагу приділяють створенню умов для повернення мешканців та розвитку нових можливостей для працевлаштування. Водночас значно зросла роль соціальної підтримки та медичних послуг.

«Сьогодні пріоритетом стала соціальна підтримка та медичне обслуговування. Ми бачимо, наскільки постраждало ментальне здоров’я людей», - зазначає голова громади.

Для пані Катрюк розвиток громади – це не лише про інфраструктуру чи економіку. Значну увагу вона приділяє тому, щоб люди не залишалися сам на сам зі своїми проблемами:

«Коли людина знає, що не залишається зі своєю проблемою наодинці, коли розуміє, що її почують, вона зовсім по-іншому дивиться і на власні труднощі, і на виклики громади».

Молодь, яка має захотіти повернутися

Окрему увагу під час оновлення документа приділили школярам.

«Ми працювали зі старшокласниками, щоб зрозуміти, що може мотивувати їх після навчання повертатися до громади й будувати своє майбутнє саме тут», - розповідає пані Катрюк. Для цього використовували анкетування, зустрічі та обговорення. Команда громади прагнула зрозуміти, яких можливостей потребує молодь і що може стати для неї стимулом залишатися пов’язаною зі своїм домом.

«Ця стратегія максимально зорієнтована на людей та їхні потреби. Центром стратегії є людина, - наголошує голова громади. - Стратегія має стати настільним документом для тих, хто працюватиме після нас і продовжуватиме рух до визначених громадою цілей».

Під час оновлення стратегії до роботи були залучені представники органу місцевого самоврядування, старости, депутати, представники бізнесу, громадськості, молодь та інші мешканці громади. Команда громади багато працювала в невеликих фокус-групах, обговорюючи не лише поточні потреби, а й довгострокове бачення розвитку. Учасників обговорень просили відповісти на просте запитання: якою вони хочуть бачити громаду через 5, 10 і 15 років. Ці розмови допомогли сформувати спільне бачення майбутнього та визначити пріоритети, які лягли в основу оновленого документа.

Не лише успіхи, а й уроки

Під час оновлення стратегії команда аналізувала не лише досягнення. Говорили й про помилки.

«Були моменти, коли ми зрозуміли, що певні рішення варто було прорахувати ретельніше. Це важливий досвід, який ми врахували під час оновлення стратегії, - говорить пані Катрюк. – Приміром, окремі рішення щодо розвитку підприємництва та конкуренції між бізнесами з часом потребували переосмислення».

Саме ці напрацювання допомогли більш критично подивитися на нові пріоритети та майбутні рішення.

Досвід Мамаївської громади показує: громадам не варто боятися переглядати власні підходи та коригувати пріоритети. Умови, в яких вони працюють сьогодні, суттєво відрізняються від тих, що були кілька років тому. Відповідно здатність адаптуватися до змін і чесно оцінювати попередній досвід стає не менш важливою, ніж наявність самої стратегії.

Коли стратегічне планування працює

Ефективність стратегічного планування в Мамаївській громаді оцінюють за конкретними результатами. За словами пані Катрюк, із 25 стратегічних цілей попереднього документа вдалося реалізувати 23. Серед них розвиток спортивної інфраструктури, впровадження елементів смарт-шкіл, створення реабілітаційного центру для дітей та молоді з інвалідністю, а також Центру безпеки. Останній є особливою гордістю громади. Ідея його створення народилася після одного з навчальних візитів, організованих «U-LEAD з Європою». Під час обміну досвідом з громадами Дніпропетровської області голова Мамаївської громади знайомилася з практикою використання цифрової валізи ЦНАП (пересувного робочого місця для надання адміністративних послуг на виїзді). Тоді ж вона і зрозуміла, що для громади більш актуальним рішенням буде створення Центру безпеки.

«Я зрозуміла, що “валізка” не є нашим пріоритетом. Натомість саме тоді з’явилася ідея створення Центру безпеки. Сьогодні це єдиний Центр безпеки такого формату на території Чернівецької області, - зауважила пані Катрюк. - Такі проєкти краще демонструють цінність стратегічного планування. Адже людей цікавить результат. Їх цікавить те, що вони бачать і чим можуть користуватися щодня».

Від стратегії до проєктів

Однак сам документ не гарантує змін. Важливо перетворити його на конкретні проєкти – і над цим сьогодні працює команда громади.

Дар’я Мікіцел, головна спеціалістка з інвестиційного розвитку та цифрової трансформації Мамаївської сільради, ділиться:

«Перші місяці роботи підтвердили, що управління публічними інвестиціями потребує системного підходу та постійної взаємодії між усіма структурними підрозділами громади».

За її словами, якісний проєкт починається значно раніше, ніж з’являється можливість отримати фінансування. На практиці це означає постійну взаємодію між різними структурними підрозділами – від формування ідеї до підготовки документації та пошуку джерел фінансування.

«Ми бачимо перспективу в розвитку середньострокового планування та ще тіснішій взаємодії між усіма підрозділами громади. Це дозволить забезпечити кращу узгодженість між стратегічними цілями громади, пріоритетами публічних інвестицій та проєктами, які формуються в Єдиному проєктному портфелі. Саме така взаємодія дозволяє перетворювати стратегічні пріоритети на реальні проєкти, готові до реалізації та залучення фінансування», - підсумовує пані Мікіцел.

Наразі представники Мамаївської громади також проходять навчальну програму від U-LEAD «Управління публічними інвестиціями в територіальній громаді», де поглиблюють практичні навички з формування середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій, підготовки інвестиційних проєктів та роботи з інформаційно-аналітичною системою управління публічними інвестиціями.

Стратегія визначає «що», проєктний портфель візуалізує «як»

Тут стратегія перестає бути лише документом громади і стає інструментом управління. На думку Вікторії Чебан, керівниці Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Чернівецькій області, останні роки кардинально змінили підходи громад до планування розвитку:

«Більшість громад Буковини мали затверджені стратегії розвитку ще до початку повномасштабної війни. Однак нові виклики змусили переглянути багато підходів і пріоритетів. Стратегія не повинна залишатися документом на полиці. Вона має бути основою для щоденних управлінських рішень громади».

Тому на місцях дедалі більше працюють над формуванням Єдиного проєктного портфеля та впровадженням нових підходів до управління публічними інвестиціями.

«Стратегія визначає, чого саме громада хоче досягти. Єдиний проєктний портфель допомагає зрозуміти, яким чином цілі будуть реалізовані. Те, що закріплено в стратегії, визначає напрямок руху громади. А портфель публічних інвестицій має забезпечити реалізацію цих цілей через конкретні проєкти та інвестиційні рішення», - роз’яснює пані Чебан.

Така логіка планування допомагає громадам переходити від окремих ініціатив до системного управління розвитком території.

Зі слів пані Чебан, досвід Мамаївської громади демонструє, як стратегія розвитку, Єдиний проєктний портфель та управління публічними інвестиціями можуть працювати як єдина система:

«Від формування бачення майбутнього разом із мешканцями до підготовки конкретних проєктів – усі ці етапи взаємопов'язані та підсилюють один одного. Цей підхід сьогодні може бути корисним прикладом для інших громад, які працюють над оновленням своїх стратегій розвитку».

Планувати майбутнє попри все

У громаді визнають: неможливо точно спрогнозувати, якими будуть виклики за кілька років. Водночас уже сьогодні тут думають про людей, які повернуться додому після війни.

«Коли ми говоримо про майбутнє громади, то говоримо і про ветеранів. Вже зараз маємо зрозуміти, які послуги будуть потрібні, які можливості для працевлаштування варто створювати і як допомогти людям повернутися д

о активного життя. Після війни багато наших захисників повернуться з пораненнями. Наше завдання – створити для них можливості працювати, бути потрібними й відчувати, що громада пам’ятає про їхній внесок», - наголошує пані Катрюк.

Тому під час оновлення стратегії більше уваги приділяли не лише розвитку інфраструктури чи економіки, а й питанням зайнятості, доступності послуг, реабілітації та підтримки родин військовослужбовців.

З огляду на це команда Мамаївської громади продовжує планувати майбутнє навіть тоді, коли багато відповідей ще немає. Адже стратегія для Мамаївської громади – це не лише документ чи перелік проєктів. Насамперед це спроба вже сьогодні підготуватися до викликів завтрашнього дня і створити умови, за яких люди захочуть жити, працювати та пов’язувати своє майбутнє зі своєю громадою. І, мабуть, найкраще сенс цієї роботи передають слова пані Катрюк:

«Якщо нічого не робити, не планувати, не жити завтрашнім днем, то що може дати нам віру в життя?»