Україна має вже тепер готувати моделі управління для територій, які після війни залишаться небезпечними для проживання, втратять значну частину населення або потребуватимуть особливих підходів до відновлення. Після припинення воєнного стану військові адміністрації не зможуть залишатися основою управління, а повернення до повноцінного місцевого самоврядування вимагатиме не лише проведення виборів.

Про це під час Форуму «Децентралізація 2026. Законодавчий порядок денний» говорив експерт із конституційного та адміністративного права Ігор Коліушко.

Військові адміністрації не можуть бути післявоєнною моделлю

За словами Ігоря Коліушка, Україна поки недостатньо працює над рішеннями для майбутнього управління постраждалими територіями. Йдеться не лише про нинішні прифронтові громади, а й про території, де тривалий час буде небезпечно жити й працювати, а також про знелюднені громади.

Він нагадав, що військові адміністрації можливі лише в умовах воєнного стану. Після його припинення або скасування держава повинна у визначені законом строки запропонувати іншу модель управління.

«Як тільки у нас завершується чи скасовується воєнний стан, у нас автоматично пропадає легітимна підстава для існування військових адміністрацій. Ми повинні швидко, у визначений законом строк, запропонувати їм ефективну заміну».

Такою заміною, на думку експерта, передусім має бути повернення до повноцінного функціонування місцевого самоврядування. Водночас для окремих територій стандартного рішення може не вистачити.

Що робити зі знелюдненими громадами

Ігор Коліушко зауважив, що громада для ефективної роботи має мати достатню кількість населення. Але після війни можуть з’явитися території, де через відтік жителів і безпекові ризики сформувати дієздатну громаду у звичних параметрах буде складно.

«Якщо в нас виникнуть такі території, де фактично ми в цих параметрах не можемо створити ефективну громаду, значить нам треба мати відповідь на питання, як цими територіями буде відбуватися управління».

На його переконання, такі рішення не варто відкладати до завершення війни. Потрібні дискусія, підготовлені варіанти та законодавчі рішення, які дозволять уникнути управлінської порожнечі після скасування воєнного стану.

Громада - не лише територія на карті

Експерт також наголосив на необхідності цілісного бачення майбутньої конституційної реформи. Зокрема, Україна має рухатися до моделі, де громада є юридичною особою і власницею свого майна, а органи місцевого самоврядування є її органами.

Проте, на думку Ігоря Коліушка, не можна звести громаду лише до юридичної конструкції або меж на карті. Потрібно визначити, що пов’язує її членів між собою: проживання, робота, сплата податків, участь у місцевих виборах.

«Громада - це не просто межі території, не просто статус, не просто сукупність людей. Це сукупність людей, об’єднаних проживанням, роботою, сплатою податків у цій громаді».

Він звернув увагу, що ці питання особливо важливі в умовах масового переміщення людей. Після війни потрібно буде визначати, хто є членом територіальної громади, як змінюються правила реєстрації проживання, сплати податків і реалізації виборчих прав.

Повноваження не можна відокремлювати від фінансів

Ще однією системною проблемою Ігор Коліушко назвав розрив між розмежуванням повноважень і фінансовим забезпеченням. За його словами, зміни до компетенцій органів місцевого самоврядування не дадуть результату, якщо паралельно не буде переглянуто фінансові механізми.

«Розмежування повноважень робиться ніби під одні задачі, а при тому Міністерство фінансів каже: фінанси будуть так, як були. І це просто знов породжує ситуацію, коли виникають нові труднощі в реалізації».

Експерт також звернув увагу на потребу конституційного обговорення принципу загальної компетенції місцевого самоврядування, передбаченого Європейською хартією місцевого самоврядування. За цим принципом громада має право брати до свого відання питання місцевого значення, якщо воно не належить до компетенції іншого органу публічної влади.

На думку Ігоря Коліушка, відповіді на післявоєнні питання управління потрібно шукати не через окремі точкові зміни, а через спільну рамку: майбутній статус громад, повноваження, фінанси, правила участі жителів і механізми повернення представницької влади.

Про законодавчий порядок денний децентралізації, який під час Форуму окреслили представники парламенту, Уряду та міжнародних партнерів, читайте у публікації «Розмежування повноважень, ресурси громад і правила для прифронтових територій: законодавчий порядок денний децентралізації».

Результати опитування керівників органів місцевого самоврядування щодо законодавчих пріоритетів - у матеріалі «Оплата праці, ПДФО і повноважність рад: що голови громад назвали законодавчими пріоритетами».

Більше про кадрову спроможність громад, адміністративні послуги та законодавство про адміністративний збір - у публікації «ЦНАПи починаються з людей: що громадам потрібно для якісних адміністративних послуг».

Про повноважність місцевих рад, військові адміністрації та спеціальні правила для прифронтових територій - у публікації «Як зберегти повноважність рад під час війни і врегулювати роботу прифронтових громад».