Коли Роганську громаду деокупували, у підвалі місцевого університету почала збиратися молодь.

«Вчилися накладати турнікет, грали в “мафію” — плану заходів не було, зате ми хотіли гуртуватися. Підлітки були щасливі повернутися додому», – пригадує голова ГО «Центр розвитку культури, молоді та спорту» Віталій Ришкін.

Саме там, у спорожнілому студентському кафе, почав відроджуватися молодіжний рух громади. Згодом він виріс у перший власний простір.

Як команда активістів домовилася про підтримку громади, але замість бюджетних коштів залучила понад 2 мільйони гривень грантової та партнерської підтримки, — Віталій Ришкін розповів #ШОТАМ.

 

 

Підвал університету став першим місцем збору молоді після деокупації

Громадська діяльність для мене почалася ще під час навчання в університеті в Докучаєвському. Ми з друзями створили власну громадську організацію — «Центр розвитку культури, молоді та спорту».

Це був період, коли молодіжні ради та об'єднані територіальні громади лише почали з’являтися. Ми з азартом навчалися тому, як молодь може змінювати місце, де живе.

Коли Роганська громада опинилася в окупації, частина нашої команди виїхала в інші регіони та за кордон. Я залишався у Харкові. А коли Рогань та Докучаєвське звільнили, повернувся у громаду і був готовий робити те, що вмію найкраще: працювати з молоддю.

Разом було легше переживати те, що відбувалося навколо. Громаду постійно обстрілювали, тож ми почали збиратися у підвальному приміщенні кафе при університеті.

Проводили навчання з домедичної допомоги та всілякі творчі майстер-класи, грали в настолки — для підлітків це була можливість психологічно розвантажитися.

 

Зустріч молоді Роганської громади у підвалі університетського кафе. Фото надав Віталій

 

Приміщення дала громада, молодь власноруч робила ремонт

Ми зрозуміли: якщо хочемо, щоб молодь залишалася й поверталася, потрібно створити місце, де їй буде цікаво. Тому вирішили облаштувати власний молодіжний простір.

Одразу залучили місцеву адміністрацію: звернулися з проханням виділити нам місце. Громада безоплатно надала нам під молодіжний простір приміщення колишнього дитсадка, який стояв пусткою ще з 1990-х років.

 

Приміщення колишнього дитсадка до ремонту. Фото надав Віталій

 

Стару будівлю відремонтувала наша молодь разом із волонтерами з різних куточків України. Місцева військова адміністрація поставила нові вікна, забезпечила наші бригади інструментами і транспортом.

 

Команда волонтерів, яка працювала над облаштуванням простору під молодіжний центр. Фото надав Віталій

 

Партнерство з громадою допомогло залучити донорів

Коли основні ремонтні роботи завершилися, ми розробили концепцію роботи нашого молодіжного простору та погодили її з військовою адміністрацією. Після цього хаб офіційно відкрився. За грантові кошти ми облаштували його меблями, комп'ютерною технікою та всім необхідним для роботи.

Водночас від самого початку ми розвивали цей проєкт у тісному контакті з місцевою владою. Оскільки простір розташувався у комунальному приміщенні, всі рішення ухвалювали спільно.

Військова адміністрація надала нам гарантійні листи, якими підтвердила готовність передати приміщення для молоді та розвивати його разом із нами. Ми також підписали меморандум про співпрацю. Саме ці документи стали важливим аргументом для донорів і підсилили наші заявки на грантове фінансування.

Паралельно ми перезапустили молодіжне самоврядування: сформували новий склад Молодіжної ради, до якого увійшли двадцять активних хлопців і дівчат.

 

Учасники та учасниці Молодіжної ради Роганської селищної ради. Фото з соцмереж

 

Простір швидко став місцем, де зосередилося молодіжне життя Рогані. Тут проходять тренінги та заходи різних організацій, молодь має безкоштовний доступ до інтернету й ноутбуків, працює клуб настільних ігор та неформальної освіти. Тут же проходять засідання Молодіжної ради.

 

Потрібен не один грант, а зміна молодіжної політики

Коли молодіжний простір тільки запрацював, ми зрозуміли: гранти допомагають запускати проєкти, але для сталої роботи потрібна стала підтримка. Водночас у Роганській громаді не існувало жодної програми, яка б передбачала фінансування молодіжних проєктів. Ми ініціювали її створення.

Разом з Молодіжною радою створили робочу групу та запросили туди представників місцевих громадських організацій, відділу освіти, військової адміністрації та виконавчого комітету.

 

Зустріч робочої групи, яка працювала над Програмою підтримки молодіжної політики у Роганській громаді. Фото roganska-gromada.gov.ua

 

Спочатку провели кілька зустрічей із молоддю, а потім запустили онлайн-опитування, щоб зрозуміти, чого їй насправді бракує. Ми вже кілька років регулярно опитуємо підлітків і бачимо, як змінюються запити.

Якщо раніше молодь просила більше дозвілля та гуртків, то тепер її цікавлять курси неформальної освіти й підприємництва, а також вплив на розвиток громади. Саме ці запити стали основою Програми розвитку та підтримки молодіжної політики у громаді.

Громада підтримала цю Програму та заклала 450 тисяч гривень на молодіжні заходи на 2025–2027 роки.

Однак її головна цінність полягала не стільки в бюджеті, скільки у новому підході: розвиток молоді став спільною відповідальністю різних структур громади. Частину заходів вони реалізовують власними силами — без окремого фінансування.

 

Профорієнтаційний квест для молоді від Харківського професійного коледжу будівництва та промисловості у молодіжному просторі «ВідНОВА:ХАБ» Рогань. Фото із соцмереж       

 

Громада стала партнером, а не донором: чому ми не беремо кошти з бюджету

Хоч програму й затвердили, ми майже не користуємося цими коштами. Просто ми надто добре розуміємо, в яких умовах сьогодні живе Роганська громада.

Після релокації великих підприємств громада стала дотаційною, а всі ресурси спрямовують на оборону, медицину та відновлення критичної інфраструктури, яку російські обстріли продовжують руйнувати. Якщо після чергової атаки потрібно відбудовувати котельню, саме це й має бути пріоритетом.

Громада не відмовляла нам у фінансуванні, але ми свідомо не звертаємося по ці кошти. Натомість для кожного проєкту шукаємо грантову й партнерську підтримку. Лише за минулий рік нам вдалося залучити понад 2 мільйони гривень. До цієї суми увійшли гранти, партнерські проєкти і матеріальна допомога від харківських бізнесів.

Натомість громада допомагає нам тим, що сьогодні для неї посильно: покриває комунальні послуги, надає транспорт, аби підвезти молодь з віддалених сіл.

 

Молодь під час зустріч щодо розвитку молодіжних проєктів у громаді. Фото надав Віталій Ришкін

 

Шукати союзників, а не винних

Для мене це і є головний результат адвокації — побудувати справжнє партнерство, коли громада підтримує молодіжні ініціативи всіма доступними ресурсами, хай їх зараз і небагато.

А головний висновок із нашого досвіду адвокації дуже простий: не сваритися, а співпрацювати. Я бачу багато молодих ГО, які починають свою діяльність із протистояння владі чи іншим організаціям. І мушу визнати, що ми й самі колись проходили цей етап.

Але з часом ми зрозуміли: часто проблема в тому, що люди просто не знають, як усе працює. Легко сказати, що кошти розподіляють неправильно. Значно важче, але важливіше розібратися, як працює місцеве самоврядування, як формується бюджет, як ухвалюють рішення і як на них можна впливати.

Коли громадська організація приходить лише з претензією: «Ось проблема, чому ніхто нічого не робить?», — це один підхід. Зовсім інший — коли вона пропонує рішення, бо вже розуміє процес. Саме це і є перехід від конфронтації до співпраці, яка допомагає змінювати громаду.