У першій частині бюджетної дискусії на Львівщині йшлося про фінансові можливості громад і правила розподілу коштів. Другу присвятили тому, як ці рішення впливають на дітей і сім’ї: чи мають вони доступ до якісної освіти, безпечного середовища, інклюзивних і соціальних послуг.

Наскрізною темою стала зміна фокусу: оцінювати не лише обсяг видатків чи кількість збудованих об’єктів, а й те, що саме отримують діти завдяки бюджетним інвестиціям. Захід організувала Всеукраїнська асоціація ОТГ за підтримки шведсько-українського проєкту Polaris та Представництва ЮНІСЕФ в Україні.

Гранти і підготовка команд

Практичний інструмент для пошуку фінансування представив Михайло Хміль, тимчасовий виконувач обов’язків виконавчого директора Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати - Україна». Це цифрова платформа з картою громад, каталогом грантових програм, Академією розвитку громад і кабінетом учасника.

За словами Михайла Хміля, у каталозі зібрано понад 300 програм. Громади можуть шукати можливості за регіоном, типом заявника й тематикою. Водночас наявність програми в каталозі не означає, що конкурс відкритий: перед підготовкою заявки потрібно перевірити умови й терміни подання.

Асоціація також планує формувати навчальні групи для громад, яким бракує фахівців із проєктного та грантового менеджменту. За словами Михайла Хміля, до навчання зможуть долучатися команди від п’яти осіб, а підготовку фахівців планують розвивати у співпраці зі Львівською політехнікою.

Результат інвестицій - діти, які отримують послуги

Заступниця Міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко закликала громади дивитися на освітні видатки через їхній результат для дітей.

 

 

«Індикатором є не кількість укриттів і не кількість спрямованих на це коштів, а кількість дітей, які завдяки цим укриттям вийшли на очне навчання», - наголосила вона.

Анастасія Софієнко повідомила, що в проєкті бюджету на 2027 рік фінансування шкільного харчування планують збільшити з 14 до 19 млрд грн. Серед інших напрямів, які вона назвала, - укриття, харчоблоки, сучасні освітні простори, розвиток дошкілля та шкільні автобуси. До формули освітньої субвенції з вересня повернули врахування всіх годин навчального плану, частину яких після початку повномасштабної війни громади покривали власним коштом.

Окремо під час обговорення порушили питання інклюзивної освіти. Ігор Кобрин, представник Львівського регіонального відділення ЮНІСЕФ в Україні, звернув увагу на потребу узгодити освітні й соціальні послуги для дітей з інвалідністю. Супровід дитини не забезпечить доступу до навчання, якщо сама будівля школи для неї недоступна.

Анастасія Софієнко пояснила, що асистент учителя фінансується в системі освіти, а супровід дитини належить до сфери соціальної політики. Тому для повноцінної підтримки потрібна взаємодія двох систем. Вона також повідомила, що фінансування інклюзивної субвенції становитиме 450 млн грн цього року і 490 млн грн у наступному, тоді як розрахована потреба, за її словами, сягає 1,5-1,8 млрд грн.

Планувати бюджет від потреб дітей

Оксана Цюпа, національна консультантка ЮНІСЕФ з дитиноорієнтованого бюджетування, наголосила: планування має починатися не з переліку установ, які потрібно утримувати, а з потреб дітей і послуг, потрібних для їх задоволення.

«Ми маємо з вами зрозуміти і дати відповідь на чотири питання: що фінансувати, для кого, в якому обсязі і якого результату ми хочемо досягти», - сказала експертка.

Такий підхід передбачає, що громада спершу визначає потреби різних груп дітей і сімей, оцінює доступність послуг та власні фінансові можливості, а потім встановлює бюджетні пріоритети й показники результату.

Дані допомагають побачити, що змінити

Експерт з публічних фінансів Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень Андрій Корнієнко представив результати дослідження бюджетування, орієнтованого на потреби дітей. За його словами, у більшості досліджених громад номінальні видатки на дітей зростали, однак з урахуванням інфляції вони залишалися нижчими за рівень 2021 року.

Аналіз також показав значні відмінності у видатках на одну дитину навіть у межах однієї громади. Частково це пояснюється особливостями послуг, однак у деяких випадках - недостатнім завантаженням закладів. Андрій Корнієнко звернув увагу, що чисельність дітей у громадах зменшується, тоді як мережа установ не завжди змінюється відповідно.

«Не завжди більше коштів, які громади використовують, означає кращі послуги для дітей», - зазначив він.

Серед рекомендацій експерт назвав використання актуальних і деталізованих даних, оцінювання результатів бюджетних програм та посилення взаємодії між підрозділами громади. Для малих громад, яким бракує ресурсів утримувати окремі установи чи фахівців, одним із рішень може бути співпраця з сусідніми громадами.

Практики громад: від шкільного автобуса до доступного першого поверху

Директор департаменту освіти та науки Львівської обласної військової адміністрації Олег Паска підкреслив, що головним результатом освітньої політики має бути якість навчання. Він закликав громади дбати про залучення сильних учителів до ліцеїв і розповів про пілот із ранньої профорієнтації: у школах визначають схильності дітей ще в четвертому класі, щоб допомогти їм обрати напрям розвитку в подальшому навчанні.

Секретар ради Новояворівської громади Івана Попик навела приклади місцевих інвестицій у дітей: громада підтримує 20 видів спорту, фінансує заняття та змагання, а також програму для обдарованих дітей і молоді. Для дітей із сільської місцевості організували підвезення до мистецької та спортивної шкіл, оплачуючи проїзд із місцевого бюджету.

Водночас вона звернула увагу на потребу стабільнішого фінансування індивідуального та інклюзивного навчання. За її словами, у громаді 57 учнів навчаються індивідуально, а витрати на 39 ставок покривають із місцевого бюджету. Через зростання потреби в асистентах учителя громада просить передбачати субвенцію частіше, а не один раз на рік.

 

 

Начальниця гуманітарного управління Мостиської міської ради Надія Гнатковська розповіла, що близько 70% бюджету громади спрямовують на освіту. Серед практичних рішень - пристосування старої школи для учня, який пересувається на кріслі колісному: основні освітні послуги організували на першому поверсі, щоб дитина могла ними користуватися.

Вона також навела приклад родини з трьома дітьми, яка, за її словами, за два місяці заощадила близько 6 тис. грн завдяки шкільному харчуванню. Вона закликала забезпечити передбачуване фінансування програми, щоб громадам не доводилося переглядати її посеред року.

Виконавчий директор Всеукраїнської асоціації ОТГ Тарас Добрівський порушив питання про помилки в розрахунках освітньої субвенції, через які одні громади отримали зайві кошти, а інші недоотримали. Він попросив представників МОН пояснити, як виправлятимуть ці помилки.

Анастасія Софієнко пояснила, що передача коштів на харчування через область має дати змогу оперативніше коригувати їх розподіл, зокрема з огляду на зміни у форматі навчання. За її словами, виявлені помилки планують виправити до грудня.

Тарас Добрівський пов’язав цю ситуацію з ширшим питанням бюджетних відносин між державою та громадами. Він наголосив, що громади мають заздалегідь знати, на який обсяг коштів можуть розраховувати, а розподіл через області викликає запитання щодо достовірності даних і справедливості рішень.

 

 

«Найкращий варіант - це відразу прямі бюджетні відносини. Кошти мають надходити громадам, як цього вимагають принципи децентралізації», - сказав Тарас Добрівський.