Поки в державі говорять про децентралізацію, приймають відповідні закони та дискутують, окремі люди вже здійснюють реформи та господарюють на своїй землі. На Калущині першою до об'єднання пішла Верхнянська ОТГ, яка за півтора року свого функціонування «вигнала» вужів із приміщення ФАПу, відкрила дитсадок у найвіддаленішому селі та взялася за ремонт доріг, які асфальту не бачили ніколи. Голова ОТГ, попри це, досі не має власного кабінету, а старости деяких сіл на роботу їздять велосипедами.

Півтора року тому утворення першої ОТГ на Калущині виглядало доволі ризикованою справою. Об’єднуватися вирішили села, які мали знищену інфраструктуру, розбиті дороги і чимало інших проблем. Територія не мала жодного потужного промислового підприємства  і лише мріяла про залучення інвесторів. Втім, громада ризикнула. І сьогодні про цей крок не шкодує.

— Ми йшли у невідомість, бо не було ще прийнято чимало законів, не було повного розуміння того, хто, з ким і як має об’єднуватися. Верхня мала увійти до складу Калуської ОТГ, а не утворювати окрему одиницю. Але наша громада до міста не хотіла: в своїй хаті — своя правда. Тому нам довелося пройти складний шлях, щоб вийти з цього перспективного плану розвитку. Допомагали і депутати обласної ради, і Верховної Ради, — пригадує голова Верхнянської ОТГ Микола Філіпович. — Страх був дуже великий, бо ми об’єднували 12 сіл, але не знали, як працювати. Ніде ще не було ніякої точної інформації. В області не знали, що з нами робити. Тому доводилося складно. Зараз уже легше — вже до нас їдуть з інших громад за порадами.

— Страх справді був присутній. Найбільше — перед громадою. Вагалися, чи правильно ми робимо, чи зможемо виконати взяті на себе функції, чи не залишить нас держава на півдорозі, бо що тоді сказати тим людям? Ми дуже переживали, щоб не стало гірше, аніж було, — каже староста села СтаньковаРоманна Романишин, яка разом з іншими сільськими головами була ініціатором об’єднання в ОТГ.  — Ми взяли на себе відповідальність за майже 11 тисяч людей, тому відчували всю повноту цього рішення.

Сільські голови Станькової, Довгого Войнилова, Неговець, Верхньої, Завадки і Збори стали «кістяком» команди, яка розпочала утворення ОТГ. Залучившись підтримкою ще кількох фахівців, депутатів, вони взялися за втілення реформи.

— Навчених людей, які би знали, як працювати далі, між нами фактично не було. Але було чимало людей із досвідом роботи в органах місцевого самоврядування. Згодом додалися молоді перспективні кадри. Тому команда склалася така, що хоче і готова вчитися, — додає Романна Романишин.

Відродити руїни — місія здійсненна

Новоутворена громада успадкувала знищені часом приміщення шкіл, ФАПів та амбулаторій, народних домів й адмінбудівель.

— Більшість приміщень були просто руїнами, а у двох селах по кількадесят років довгобудами стоять школи, у яких лише зараз з’явився шанс на добудову, — каже Микола Філіпович. — Ми почали із маленьких віддалених сіл: Болохів, Кулинка, Вилки отримали частково дороги, вуличне освітлення тощо. У селі Гуменів вдалося заасфальтувати три невеличкі вулички, у тому числі ту, де асфальту не було ніколи.

Ще одне віддалене село першим отримало дитсадок. Із осені минулого року двадцятеро дошкільнят переступили поріг НВК у Степанівці (…) Повну версію читати ТУТ