Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади змінила не лише карту громад. Вона створила інструменти, яких раніше не було в арсеналі місцевого самоврядування: міжмуніципальне співробітництво, системну міжнародну взаємодію громад, розгалужену мережу центрів надання адміністративних послуг. Сьогодні саме через ці механізми громади спільно утримують послуги, залучають партнерів, шукають рішення для розвитку й відповідають на виклики війни.

Станом на 1 липня 2026 року 848 територіальних громад уклали 848 договорів міжмуніципального співробітництва. За другий квартал кількість громад, які скористалися цим інструментом, зросла на 10, а договорів - на 30.

Такі дані містить Моніторинг реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, підготовлений Міністерством.

Найчастіше громади об’єднують зусилля у сферах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту: на них припадає 518 проєктів співробітництва. Ще 286 проєктів стосуються інших напрямів, зокрема житлово-комунального господарства, благоустрою, пожежної безпеки.

Найбільше проєктів співробітництва зафіксовано у Рівненській області - 107, Черкаській - 94, Дніпропетровській - 76 та Полтавській - 72. Це показує, що інструмент співробітництва громад поступово стає не формальністю, а способом разом розв’язувати питання, які одній громаді часто не під силу.

Міжнародне партнерство протягом кварталу не розширилося за кількістю громад: договори мають 491 громада. Водночас кількість самих партнерств зросла на два - до 2 112. Громади України співпрацюють із партнерами з 64 країн світу. Найбільше міжнародних партнерів мають Львівська область - 288, Закарпатська - 287, Київська - 134, Волинська - 133 та Одеська - 129.

Окремий вимір спроможності громад - доступність послуг. Станом на 1 квітня мережа ЦНАП налічувала 5 798 об’єктів, що на 82 більше, ніж у попередньому кварталі. Працюють 5 480 ЦНАП, їхніх територіальних підрозділів, віддалених робочих місць, мобільних ЦНАП. Водночас 318 об’єктів тимчасово закриті. Найбільше таких об’єктів - у Луганській області (112), Запорізькій (76), Донецькій (60) та Херсонській (51). Війна тут не абстрактний фактор у таблиці, а пряме обмеження доступу людей до адміністративних послуг.

На 1 липня у територіальних громадах було утворено 216 військових адміністрацій - на дві більше, ніж у попередньому кварталі. У 25 громадах начальники військових адміністрацій не наділені повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Фінансові показники свідчать: доходи та видатки місцевих бюджетів продовжують зростати, але ситуація між регіонами суттєво різниться. У січні-травні власні доходи місцевих бюджетів у розрахунку на одного жителя в середньому по Україні зросли на 16% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Найвищу динаміку зафіксовано у Київській області - 126,6%, Закарпатській - 126,1% та Волинській - 125,4%. У Донецькій області цей показник становив 83,2%.

Власні доходи забезпечили 69,9% усіх надходжень місцевих бюджетів. Найвища їхня частка - у Києві (91,6%), Дніпропетровській (76,8%), Київській (75,6%), Львівській (74,4%) та Полтавській (74,1%) областях. У Луганській області частка власних доходів становила 10,3%, у Донецькій - 27%, у Херсонській - 33%.

Основним джерелом надходжень загального фонду без трансфертів для територіальних громад залишається ПДФО - 55,9%. На єдиний податок припадає 18,9%, на плату за землю - 10,4%.

У січні-травні місцеві бюджети спрямували на освіту 148,1 млрд грн - проти 117,2 млрд грн за аналогічний період торік. Видатки на житлово-комунальне господарство зросли з 19,8 млрд до 25,1 млрд грн, на соціальний захист - з 18,6 млрд до 24,5 млрд грн, на економічну діяльність - з 19 млрд до 23,3 млрд грн.

Моніторинг фіксує непросту, але промовисту картину: громади продовжують розвивати партнерства, підтримувати мережу послуг і формувати власні ресурси. Водночас воєнні ризики дедалі чіткіше проявляються у різниці між регіонами - у роботі ЦНАП, структурі доходів бюджетів та моделі управління громадами.