Законодавче розмежування повноважень, фінансова стійкість громад, дієздатність місцевих рад в умовах війни, оновлення державної регіональної політики та спеціальні рішення для прифронтових територій мають стати ключовими напрямами подальшої роботи парламенту й Уряду. Про це йшлося під час Форуму «Децентралізація 2026. Законодавчий порядок денний».

Форум організувала громадська організація «ДЕСПРО» за сприяння Програми EGAP, яку виконує Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії.

 

 

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко наголосив: законодавчий порядок денний для місцевого самоврядування має відповідати реальності, у якій сьогодні живуть і працюють громади. Йдеться одночасно про тривалу окупацію частини територій, потреби прифронтових громад, відновлення, роботу з внутрішньо переміщеними особами та спроможність місцевої влади планувати свій розвиток.

«За цей рік змінилася система управління питаннями громад, територій, внутрішньо переміщених осіб і прифронтових територій. Маємо видозмінювати наші очікування й плани, працювати над підвищенням ефективності управління, розуміючи виклики вже довгої окупації цих територій. Три-чотири роки - це вже довго, думаю, як і для всіх в Україні».

За словами Олександра Корнієнка, питання тилових громад дедалі більше набувають звичного для місцевого самоврядування характеру: бюджети, ресурси, планування, послуги, містобудування. Водночас для прифронтових територій потрібні окремі й невідкладні рішення.

«Це величезний виклик - як зараз зшити країну в питанні управління. Потрібно починати зі статусу працівників на таких територіях, робити так, щоб люди не виїжджали й продовжували виконувати державні функції. Це широкий перелік: державні службовці, службовці органів місцевого самоврядування, вчителі, лікарі, поліцейські, працівники ДСНС. Усі вони мають розуміти, що ця робота, часто на межі подвигу, має бути належно винагороджена».

Серед першочергових законодавчих питань він назвав розмежування повноважень, відновлення повноважності місцевих рад, пакет рішень для прифронтових територій і внутрішньо переміщених осіб, а також бюджетні питання.

«Питання розподілу повноважень почалося не вчора. Зараз у нас є і глибока дискусія з Європейською комісією, і внутрішня дискусія: як краще виписати секторальні повноваження та оформити це законодавчо. Ми розуміємо, що це законопроєкт із пакета Ukraine Facility, і він буде пріоритетним, як і всі законопроєкти, за якими Україна може отримувати фінансування».

Окремо Олександр Корнієнко зупинився на проблемі кворуму в невеликих місцевих радах, яка загострилася під час війни, та на необхідності зберегти фінансові гарантії для громад.

«Ми з колегами в парламенті шукаємо варіанти, як прискорити вирішення питання кворуму в малих радах. Є проблема - її треба вирішувати. Незмінним залишається й те, що ми щороку говоримо: треба зберегти 64% ПДФО, треба зберегти гарантії для місцевого самоврядування, а далі вести предметну дискусію щодо реверсу та інших бюджетних механізмів».

Він звернув увагу, що в умовах складного бюджетного року громади потребують передбачуваності. Додаткові завдання, які держава передає на місця, мають супроводжуватися ресурсом, а громади повинні мати можливість планувати свої видатки й розвиток.

Також Олександр Корнієнко наголосив на потребі шукати додаткові джерела наповнення місцевих бюджетів - зокрема через справедливіші правила оподаткування, управління ресурсами та участь громад в адмініструванні місцевих податків і зборів.

«Експерименти, які вже йдуть країною, показують: навіть дуже маленькі кроки дають достатньо високий результат. Якщо громада починає працювати разом із податковою, надходження зростають. Якщо щось із цього потребуватиме законодавчого регулювання, ми будемо відгукуватися і шукати відповідні можливості».

Перший заступник Голови Верховної Ради запевнив, що парламент продовжить працювати з місцевим самоврядуванням над законодавчими ініціативами - від бюджетних питань до міжнародного співробітництва, містобудування, житлової політики та адміністративних зборів.

«Парламент буде, як і попередні сім років, працювати з місцевим самоврядуванням. Ми завжди на контакті, працює профільний комітет, лідери фракцій і груп. Законопроєкти, які стосуються місцевих ініціатив, обов’язково мають бути реалізовані. Все можна обговорювати і над усім можна працювати».

 

 

Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін назвав завершення законодавчого розмежування повноважень одним із головних незавершених завдань реформи. На його думку, це питання важливе не лише для європейської інтеграції, а передусім для здатності держави швидко й зрозуміло діяти в кризових ситуаціях.

«Якщо брати до уваги стратегічну складову, то за 12 років зроблено майже все. Залишилося питання розмежування повноважень на рівні закону і, як наслідок, зміни до Бюджетного кодексу. Це не тільки про європейську інтеграцію, це про здоровий глузд».

Він навів приклад наслідків російської атаки на Дмитрівську громаду. За його словами, під час реагування на такі події особливо помітно, наскільки важливо мати чіткі алгоритми взаємодії між ДСНС, обласною військовою адміністрацією та територіальною громадою.

«Це практичний кейс про життя людей, про евакуацію і подібні речі, де відсутність розмежування демонструє практичні проблеми, з якими стикаються громадяни. Коли ми говоримо про стратегічну рамку децентралізації і те, що можна врегулювати на рівні закону, то це наш борг перед реформою, який залишається».

Окремими пріоритетами Міністерство бачить оновлення державної регіональної політики відповідно до політики згуртованості ЄС, реформування Державного фонду регіонального розвитку, системні рішення для прифронтових територій та збереження дієздатності органів місцевого самоврядування і військових адміністрацій під час воєнного стану.

«Коли ми говоримо про прифронтові території, то маємо не лише перелік територій активних чи можливих бойових дій у наказах. Ми не маємо систематизованого пакета підтримки. Тому потрібно стабілізувати ситуацію і зробити так, щоб практичні рішення працювали».

 

 

Директор Програми співробітництва Посольства Швейцарії в Україні Жан-Люк Бернасконі нагадав, що Швейцарія підтримує децентралізацію в Україні з 2007 року. Він підкреслив, що суть децентралізації полягає не в механічній передачі функцій, а у застосуванні принципу субсидіарності.

«Головна думка - субсидіарність. Це розподіл влади і повноважень так, щоб вони були на належному рівні. Найоптимальнішим може бути місцевий рівень, рівень регіону або центральний, національний рівень. Тут немає одного безпомилкового рішення».

Він також наголосив, що ухвалення закону є лише частиною роботи: не менш важливим є його якісне впровадження. Швейцарія, за його словами, й надалі підтримуватиме Україну в пошуку та реалізації таких рішень.

 

 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк повідомила, що законопроєкт про засади розмежування повноважень готується до другого читання. Після його ухвалення знадобляться зміни до Бюджетного кодексу та значної кількості секторальних законів.

«Питання розмежування повноважень було зафіксоване одним із завдань реформи децентралізації ще у 2014 році. Пройшло 14 років, але законодавчо ми його ще не вирішили. Ми узгоджуємо сфери компетенцій із профільними комітетами та міністерствами. Це лише перший крок, адже далі потрібно буде вносити зміни до Бюджетного кодексу і більш ніж 170 законів. Але з чогось потрібно починати».

Серед інших парламентських пріоритетів вона назвала законодавство про соціальне житло, рішення для відновлення, законопроєкт щодо повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану та пошук узгодженої позиції громад щодо розподілу ПДФО.

«Питання розподілу ПДФО, як і питання розмежування повноважень, обговорюється не перший рік. Але парламенту потрібна консолідована позиція асоціацій і громад, на яку можна буде спиратися під час ухвалення рішення».

Форум показав: для завершення реформи громадам потрібні не загальні декларації, а узгоджений пакет рішень. Він має визначити, хто і за що відповідає, яким ресурсом забезпечені ці повноваження та як держава підтримує громади, що працюють у принципово різних умовах - від відносно стабільного тилу до щоденної небезпеки прифронтових територій.